Dmytro Polovynka

Навпіл-сайт

Також мене можна знайти на Medium, Wordpress, Facebook та Highload Today

Є ще Почесне консульство Шумеру де я збираю власні переклади та статті про давнє Межиріччя.

Мої пісні можна знайти на (my music can be found on) YouTube @DmytroPolovynka channel та на Music Cloud zavtra_sereda

Articles about Russia invading Ukraine are collected on the War In Ukraine Explained page

Description of Chinese Dominoes can be found on a GuPai fan site

My GitHub account is navpil

Here are my BoardGameGeek threads.

Мої фото знаходяться тут (my photos can be found on) Flickr

Ігри:

Блог

Населення в Україні падає стрімкими темпами. В середньому кожна жінка народжує ледь більше однієї дитини, що означає скорочення населення приблизно вдвічі за одне покоління. І одним з небезпечних міфів, який сприяє цій демографічній катастрофі, є те, що “дві дитини - це норма”.

Шашки - це поширена в Україні гра для двох гравців. За популярністю вона не поступається шахам та доміно.

Му Торере - це новозеландська гра, яку, як стверджують, грали маорі ще до приїзду європейців.

Науковий метод нерозривно пов’язаний з наукою. Але його можна використовувати також для пошуку моральної істини. Але як це можна зробити? І в чому переваги наукового методу? Для початку треба пояснити що таке науковий метод.

Одним з перших, якщо не першим, хто перекладав тексти давнього Межиріччя на українську був Іван Франко. Одразу зазначу, що він перекладав не з оригіналів, тобто не з аккадських та шумерських текстів, а вже з існуючих перекладів на німецьку, французьку та англійську мови. Франко завжди зазначав з яких саме книг він робив переклади і за потреби навіть вказував сторінки. І хоч цим книгам вже більше сотні років, деякі з них доступні онлайн і за потреби можна з ними звіритися.

Білий кролик - це гра з кубиками для одного гравця. Вже лише цим вона унікальна, оскільки більшість ігор для одного - це ігри з картами, а кубики зазвичай передбачають хоча б двох гравців.

Люди - це тварини. Бо не рослини й не гриби. І для розуміння моралі людини варто глянути на мораль тварин. Подивитися на їх поведінку. Як вони себе поводять? Чи є щось спільне до людей? Чи є в них якісь вбудовані правила, від яких можна відштовхуватися?

Я вже писав про різницю між шумерським та аккадським варіантом епосу про Ґільґамеша. Тут йтиметься про переклади обох варіантів на українську.

П’ятірочки, або Маґґінс (Muggins) - це одна з найцікавіших ігор з доміно, особливо якщо гравців лише двоє. Якщо ви вже вмієте грати в козла - спробуйте п’ятірочки.

Коли говорять про Епос про Ґільґамеша зазвичай мають на увазі аккадський варіант. Але історія про Ґільґамеша походить ще з часів Шумеру, тому спочатку варто декілька слів сказати про шумерський епос.

Набір доміно складається з 28 плиток, кожна складається з двох половинок, де намальовано від жодної цятки, що називається пусто, до шести. Плитка з двома однаковими половинками називається дубль (наприклад дубль-два замість два-два).

“В кожної дитини має бути своя кімната”. Ця думка поширюється, як вірус. Всі її повторюють, як істину, але звідки вона взялася? Чому раптом, десь на стотисячному році історії людства, кожній дитині знадобилася кімната? І які ризики така думка несе?

В попередній статті були переклади молитов звичайних людей. Тут я хочу показати царські молитви. Ці молитви не були такими спонтанними, і їх, мабуть, укладали спеціально навчені люди. Проте, це - все одно молитви, хоч і більш пишномовні.

Сергій Кіндзерявий-Пастухів – православний священник, художник, кобзар, перекладач. Переклад аккадського Епосу про Ґільґамеша зробив у шістдесятих роках двадцятого сторіччя. Опублікований цей переклад був лише в 1992 році у Віснику АН України (№1, 29-78 сс.). Переклад більше науковий ніж художній і не є тим перекладом, з якого варто починати знайомство з епосом непідготовленому читачу. На відміну від інших українських перекладів епосу, тут також включена остання, дванадцята таблиця. Специфікою перекладу є латинські вставки, переклади до котрих додані редактором. Оригінальна орфографія максимально збережена.

Незмінним атрибутом всіх релігій є молитва. Численні шумерські гімни богам виконувалися священниками в храмах, такі тексти, як “Людина та її бог” однозначно не були щоденною молитвою і радше схожа на літературний витвір. То ж як молилися звичайні шумери?

Млин – це древня гра, дуже поширена в середньовіччі. Хоча ця гра походить не з середньовіччя, а є ще древнішою. Скільки їх точно років – не відомо. Можливо понад трьох тисяч. В неї точно грали ще до нашої ери в Римі, а також в Африці, звідки вона, мабуть, і походить. Ця гра досі не забута і в різних формах в неї грають майже по всьому світі. В Україні ця гра відома мало.

Цей текст оформлений, як лист, але насправді є віршом-похвалою матері. Відомо ще два твори написані від імені цього ж автора - Лудігіри, дві елегії - оплакування смерті батька та смерті жінки.

В шумерській релігії існували так звані власні, особисті, або свої боги. Ці боги схожі на наших ангелів-охоронців, або святих покровителів. Кожна людина мала свого бога, котрому молилася, скаржилася і просила кращу долю.

В попередній статті я подав декілька коротких окремих заклять зі старшого періоду. Збірка “Шурпу” - це вже новіший текст з кінця другого тисячоліття до нашої ери, майже повністю аккадський. Але остання, дев’ята таблиця була написана шумерською.

Коли ми говоримо про древні релігії, то зазвичай нас цікавлять їх міфи. І релігія шумерів для нас не виняток. Але для самих шумерів їх релігія не була лише набором легенд та міфів. Для них вона була живою, зі своїми святами, молитвами та щоденними обрядами. З писемних джерел до нас окрім, власне, міфів, дійшли молитви, молитовні листи, богослужіння, гімни богам, плачі та інші твори.

Продовжую перекладати шумерські листи. Цього разу - це учнівський лист-жарт від імені мавпочки.

Продовжую перекладати шумерські листи. Коротко про листи можна прочитати в попередій статті “Шумерська переписка між слугою та царем”.

В шумерській писемності особливим жанром є листи. Написання листів було частиною навчальної програми в шумерських школах. В них у тому числі переписували взірцеві листи, щоб привчити учнів до правильного стилю.

Еволюція — дивовижна. Еволюція — загадкова. Вона безперечно існує, але не є річчю, котрої можна торкнутися. Вона — всюдисуща, але водночас вона — невловна. Вона нас створила, хоча це зовсім не було в її цілях. Такий опис міг би підійти надприродним сутностям, але ж ні — еволюцію досліджують вчені.

Шумерські байки є найранішими відомими байками. Всім відомий байкар Езоп народиться лише через тисячу років.

Колись дуже давно велася війна між двома шумерськими містами - Уммою та Лаґашем. Ця війна тривала сотню років і забрала сотні життів. Велася вона за володіння плодючої рівнини Ґуедена - “Краю степів”. Війни точилися і до того, але саме про війну між Уммою та Лаґашем до нас дійшли перші писемні згадки. Записано про неї було і на випаленому кружелі, що його поклали в основу храму. Напис цей починався так:

Слово про ранніх правителів - це текст, що нагадує про марноту існування та неминучість смерті, але має несподівану кінцівку.

Нерґаль - це бог війни та загибелі, гімн якого я вже перекладав. Наступний текст - дуже короткий. Це - присвята сокири Нерґалю. Але під час перекладу цього тексту мені довелося зрозуміти роль металу у житті древніх людей і Шумеру в тому числі. І цим я хочу поділитися з вами, але для початку - сама присвята.

Нерґаль - це шумерський бог війни та загибелі. Йому було присвячено декілька гімнів, далі буде художній переклад того, котрий мені здався найяскравішим.

Оповідь про літнього чоловіка та юну дівчину - це шумерський текст, який іронізує над шлюбами з великою різницею у віці. Оригінальний текст - дуже стислий і я намагався даремно його не розширювати. Тут багато двозначних висловлювань і прислів’їв - будьте до цього готові і не поспішайте при читанні. Це - художній переказ, примітки перекладача йтимуть після тексту.

Гімн Нінкасі - це добре збережений шумерський текст, присвячений богині пива Нінкасі, який є джерелом знань про шумерське пиво. Пропоную вам прочитати власний художній переклад на українську, але для легшого прочитання перекладу, почну з короткого ознайомлення з текстом.

Шумерська притча про Намзідтару - один з найраніших творів, де згадується марнота існування, що згодом стане основним мотивом біблійського Еклезіаста. На українську перекладається вперше. Примітки перекладача йтимуть після тексту.

Ми вже настільки звикли, що хімічні речовини змінюють нашу поведінку, що нас це навіть не дивує. Хоча насправді це мало б нас вражати. Адже виходить, що якась зовнішня речовина змінює наше Я.

Мок - це не чудодійний засіб для тестування. Чудодійний засіб для тестування - це JUnit, Selenium або testcontainers. А от мок - це необхідне зло. Іноді без них не обійтися. Але якщо можна без них обійтися, то краще обходитися. Уникайте моків.

Кожен філософ та й кожна людина взагалі, котру цікавлять фундаментальні питання - наприклад про час, простір чи свободу вибору - має хоч оглядово знати фізику. Тому що фізика дає хоча б часткові відповіді на ці питання, або принаймні показує в якому напрямку ці відповіді шукати. В сучасній фізиці відбулося декілька проривів, якщо порівнювати з фізикою дев’ятнадцятого сторіччя, які сильно змінили бачення світу.

Калаха - це гра з сімейства манкал, котру можна придбати в наших магазинах і це, відповідно, найпоширеніша манкала на наших теренах, та й в Західному світі взагалі. Всі манкали схожі між собою тим що гравці грають однаковими зернятками, що кладуться в чарунки, а ходять так, що беруть усі зернятка з одної чарунки і по колу сіють їх по одній в наступні чарунки. При цьому діють певні правила взяття зерняток суперника. Манкали найбільше поширені в Африці та Азії. Не знати, коли була придумана перша манкала, оскільки для неї не потрібно дошки - вистачить зробити дірки в землі і грати зернятками. Те, що в цю гру традиційно грають, як на півдні Африки, так і в Індонезії чи Монголії - говорить про її виключну древність.

Для котів - ми великі брудні агресивні гучні смердючі мавпи. Але ми їм подобаємося, тому вони нас терплять. Не кожен кіт хоче, щоб ми його чіпали.

Ділюся своїми порадами щодо хорошого сну, оскільки мені вдалося цього досягти.

Оваре (Oware) - це африканська гра з сімейства манкал. Манкали схожі між собою тим що гравці грають однаковими зернятками, що кладуться в чарунки, а ходять так, що беруть усі зернятка з одної чарунки і по колу сіють їх по одній в наступні чарунки. При цьому діють певні правила взяття зерняток суперника. Манкали найбільше поширені в Африці та Азії. На наших землях найпоширеніша манкала - це Калаха, котра була придумана американцем у двадцятому столітті для комерційного використання. Прикро, але Калаха дає невірне уявлення про ігри манкали і насправді краще в неї не грати (про це буде окрема стаття). На щастя тим самим набором можна зіграти в гру Оваре - цікаву гру перевірену роками.

Як грати в покер на кубиках? Треба п’ять кубиків та папір з ручкою для підрахунку очок. Ціллю гри є набрати якомога більше очок, викидаючи різні комбінації.

П’ять ліній (pente grammai) - це сучасна назва загадкової давньогрецької гри. Кажуть, в цю гру грали Ахілл та Аякс при осаді Трої. Принаймні вази з їхніми зображеннями, як вони грають в цю гру - досить поширені.

Пулук, або Бул - це доколумбівська гра Центральної Америки, в котру досі грають мая. Віддалено нагадує нарди, принаймні тим, що гравці рухають свої фішки на стільки полів, на скільки їм випало. Основні відмінності:

Предки нард - це найстарші виявлені ігри. Люди з самої древності кидали кубики, або інші предмети, та пересували свої фішки. Такою є єгипетська гра Сенет, такою є шумерська Царська гра з Уру. Схожу гру навіть виявили між народами Америки - називається вона Бул або Пулук.

Та́влія - це гра, що її грали в Європі до приходу шахів. Особливо вона була поширена серед вікінгів і в цю гру могли грати наші руські князі. Гравці грають різними арміями і в них різні цілі. Один має втекти королем, а другий - не дати йому це зробити.

Та́влія - це гра, що її грали в Європі до приходу шахів. Особливо вона була поширена серед вікінгів і в цю гру могли грати наші руські князі. Гравці грають різними арміями і в них різні цілі. Один має втекти королем, а другий - не дати йому це зробити.

А чи знали ви, що шахи, котрі придумали в Індії були не такі ж самі, як ті, до яких ми звикли? Що наші шахи - це просто західний варіант індійських шахів? То ж якими були оригінальні шахи? І які ще є варіанти шахів окрім західних?

Математика - це не просто наука. Це - щось більше. Якщо всі решта науки описують наш світ, то математика - позасвітова. Якщо уявити собі паралельний всесвіт, де є вісім сил, замість наших чотирьох, де час - двовимірний і подорожі в ньому - звична річ, де замість планет є якась всесвітня павутина, де живуть газоподібні створіння, то закони фізики, хімії чи біології там будуть зовсім іншими. Але математика там буде та сама. Якщо всесвіт раптом кудись зникне, зникне час, простір та матерія, і усі закони втратять свій зміст, математика все одно лишиться. Математика - це те, що існує незалежно від усього. Математика - воістину вічна. Один плюс один завжди дорівнюватиме два, що б там не було.

Я не розумів поезії впродовж майже всього свого життя. Були, звісно, вірші, котрі мені подобалися, але більшість поезії я не сприймав. Мені здавалося дивним брати в руки збірку поезій і читати її.

Найдревнішими текстами світу є Повчання Шуруппака та Гімн храму Кеш. Їм обом приблизно 4600 років. Про Повчання Шуруппака я вже писав, але якщо коротко - то це оформлена у зв’язний текст збірка порад, зазвичай світських. Гімн храму Кеш - це текст зовсім іншого типу.

В середньому жінка в Україні народжує ледь більше однієї дитини, 1,2 якщо бути точним. Це одначає 600 дітей на тисячу людей, 360 онуків і 216 правнуків. Не знаю, як вас, але ці цифри мене лякають. Це означає, що усі снаги зберегти нашу культуру і мову для наших нащадків може бути марною, якщо власне цих нащадків не буде. При чому ситуація з народжуваністю не покращується, а лише погіршується.

В нас заведено казати, що якщо хочеш чогось досягти, то треба ставити собі ціль і йти до неї, вірити в себе і йти до кінця, не здаватися. Але чи це найкращий підхід? І чи є якийсь інший спосіб досягти бажаного?

Який був етичний кодекс в древньому світі? Тобто ще до того, як з’явилися усі сучасні релігії, типу християнства, ісламу, індуїзму, юдаїзму, зороастризму чи буддизму? Можна спробувати глянути на етику анімізму і її сучасного представника Синто. Але в древності етика і релігія були відділені, тому це не сильно допоможе. Треба знайти щось інше.

Мій поетичний переклад-переспів найдревнішого повчального тексту, передмова.

Спочатку опишу ситуацію. Вона реальна, хоч і цифри вигадані. Людина заробляла 4к, але вона втратила роботу. Їй неодноразово пропонували роботу за 3к, але вона відмовляється, бо таким чином вона “недозаробляє” 1к і намагається таки шукати пропозиції за 4к. Так вже пройшло 2 місяці.

Я регулярно ходжу до стоматолога і мене неодноразово хвалили за вкрай добре вичищені зуби. Тому я вирішив поділитися системою чищення зубів, котру я свого часу сам придумав і весь час користуюся.

В кожного є свій підхід до вивчення нових бібліотек, мов, фреймворків чи тулів. Я дам одну підказку, яку часто використовую я.

Для того, щоб підкріпити свою думку, люди часто використовують графіки. Але часто ці графіки малюються не дуже чесно і вони можуть ввести в оману.

Коли люди дізнаються, що в мене троє дітей і я працюю з дому, то часто задають питання типу “А як тобі працюється? Діти не заважають?”. Зазвичай я просто кажу “Та нормально працюється”. Але тут вирішу дати розгорнутішу відповідь. На яку я навіть зможу потім посилатися.

Тайські шахи, Макрук - це найархаїчніший сучасний варіант шахів. Він дуже поширений в Тайланді та Камбоджі, в нього там часто грають на вулицях. Правилами він майже не відрізняється від предка всіх варіантів шахів - індійської чатуранги. Якщо ви не знали, то шахи, до яких ми звикли - це європейський варіант, в древній Індії в шахи грали інакше.

На мою думку - це найкраща гра з монетками, що існує. Для того, щоб в неї грати вистачить просто мати декілька монеток, що дозволяє грати в будь-яких місцях - чи то в поїзді, чи то на вершині гори і навіть в черзі за закордонним паспортом. Ціллю гри є правильно оцінити загальну кількість монет на руках, правильно проводити торгівлю, ввести в оману суперників і зрештою лишитися останнім гравцем з монетками.

Трік-трак - це цікава гра, яку можна було б назвати королем нард. В трік-траку очки нараховують під час гри. Тобто ціллю не є вивести свої фішки з дошки, а ціллю є заробити якомога більше очок. При чому до виведення фішок може навіть не дійти.

Короткий аналіз ідейного українського націоналізму в працях Бандери

Ліберійська Квея - маловідома африканська гра, записана в кінці 19го століття німецьким мандрівником Йоганом Бюттікофером. Його мандрівні записки - єдине джерело інформації про цю гру. Він її ніяк не називає, тому “Ліберійська Квея” - це сучасна назва (від назви держави Ліберія та племені, що її грало - Квея).

Почну з очевидного - краще бути добрим щиро. Але що робити, якщо людина - грішна?

Вовк в овечій шкурі - це поширена і відома метафора. Зустрічається вона і в Біблії, але багатьом вона відома ще з глибокого дитинства з казочки про Трьох Поросят, де вовк намагався обдурити поросяток, котрі сховалися в дерев’яній хатці (це якщо ви знайомі з оригінальною версією, а не радянською обробкою). Але ми так і не навчилися бачити таких вовків, особливо в двох випадках - коли вони маскуються під патріота, або під священника.

Одним з джерел доброчесності може бути релігія. Проблема в тому, що їх багато і не ясно, яку з них вибирати. Адже релігії очевидно відрізняються між собою. Хоча часто можна почути думку, що вони насправді вчать те ж саме. Що у всіх релігіях правила дуже схожі. Чи так це?

Друге головне правило кібербезпеки каже: не натискайте на посилання. Не “на підозрілі посилання”, а на посилання взагалі. Тому що “підозрілі посилання” маскуються під звичайні. Тому на посилання взагалі не натискайте.

Відсотки вчать у школі і люди думають, що вони їх розуміють. Але це не так. Люди часто роблять типові помилки при рахуванні відсотків і все б нічого, але це може коштувати грошей і не малих. Адже відсотки часто використовують у торгівлі та фінансах - саме там, де можна заробити, але і втратити.

Якщо ви хоч трохи пам’ятаєте програму шкільної математики, то знаєте, що корінь кубічний з одиниці дорівнює одиниці. Якщо ж ви це забули, то щойно пригадали. Тим дивніше, що таке просте обчислення містить у собі таємницю хаосу. І якщо вам хоч трохи подобалася математика, сподіваюся, що вас результати здивують так само як і мене. Для того, щоб пояснити де в корені кубічному з одиниці ховається хаос треба буде пригадати, що таке уявні числа, а також дізнатися про існування методу Ньютона. Але не бійтеся - в деталі вдаватися буде не треба. Важливо просто зрозуміти принцип.

На історію про геноцид селькнамів я натрапив випадково. Вона мене достатньо вразила, щоб я нею поділився. В ній я побачив далекі паралелі з історією інших держав, а ще вона яскраво показує таке поняття, як “банальність зла”.

Росіяни жаліються, що українці звинувачують їх усіх у війні, котру розпочала Росія проти України. Мовляв, не можна звинувачувати їх усіх, адже не всі вони стріляють.

Якщо шукати відповідь на питання “що таке націоналізм”, то можна почути напрочуд різні відповіді. Одні будуть говорити про світлу ідею любові до батьківщини та свого народу. Інші зневажливо порівнюватимуть його з нацизмом, розказуючи про його нищівну натуру. Дехто, не в змозі пояснити що це таке, радитиме почитати твори відомих націоналістів, до прикладу Донцова. Хоча, якщо він читав і пояснити не може, то чи можу зрозуміти націоналізм я, прочитавши ту ж книгу? Тим більше в книгах можна побачити досить різні точки зору, але не зрозуміло, що з того - націоналізм, а що - просто ідеї автора.

Кожен українець має прочитати українську конституцію. Хоча б почати, бо в перших двох частинах йдеться про дуже близькі для людей питання - їхні основні права, обов’язки та роль держави у житті. Тим більше, що конституція - це норми прямої дії (стаття 8), тобто можна вимагати дотримання своїх прав прямо на базі конституції. Є книги про конституцію для дітей, якщо вам не хочеться читати основний закон в оригінальному формулюванні (наприклад книга “Конституція і я”). І не соромтеся читати книги для дітей, я сам так часто роблю, особливо, коли хочеться, щоб розжували тему, в котрій я слабо розуміюся. Але якщо ви ще її досі не прочитали, я трохи розкажу про що там ідеться.

Очевидно, що наші традиції були вигадані не вчора, а давно. Питання в тому - наскільки давно. Відповідь на це питання частково дає книга Тайлора “Первісна культура”. Коли я її прочитав, то зрозумів, що велика частина нашої культури тягнеться ще з зорі людства. І правірування наших предків досі з нами. Йдеться, наприклад, про орієнтацію храмів на схід, задушні дні, ангелів-хоронителів, землю-матінку та інше. Щоб не бути голослівним, я стисло переповім про що писав Тайлор і додам до цього власні коментарі, що стосуються українською культури та християнства. А хто такий Тайлор і чому я йому так вірю, я напишу під кінець.

В пошуках світської моралі не можна оминати одну область - а саме право. Право і закони є настільки очевидними джерелами моралі, що їх іноді просто не помічають. А дарма. Якщо задуматися - найпрактичнішим втіленням моралі є закони та право. Саме в законах люди висловлюють своє бачення справедливості. І саме юристи є найбільшими захисниками моралі.

SPI (Service Provider Interface) - це вбудована в джаву технологія пошуку потрібних компонентів. З одного боку вона відповідає за речі, котрі збоку можуть здатися магією. Але вона настільки проста, що просто гріх про неї не знати.

В діалектах української мови часто вживаються архаїчні граматичні форми. Особливо це відчувається у вживанні коротких слів типу “ся”, “си”, “сі” та інших. Містяни, намагаючись наслідувати селян, часто роблять це неправильно і виходять різні “я ся загубився”.

Поема “Про природу речей”-типова і найкраще збережена пам’ятка епікурейства. Оскільки в ній в поетичній формі викладено потрошки з усіх наукових дисциплін-ця поема воістину для ботанів [1].

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Коли я почав читати Статут ООН, я сподівався побачити там заповіді розв’язку міжнародних конфліктів. Якісь загальні правила, яких би можна було притримуватися не залежно від часу та континенту. На жаль те, що я там побачив найкраще можна описати як скислий компот з гнилими фруктами. Іншими словами — я розчарований.

Опис Парадоксу Любителя Фашизму і авторська Гра в Тоталітаризм. Чому є люди, що підтримують фашизм — математичне пояснення.

Часто можна почути думку, що в теорії комунізм - це хороша ідея. Просто так сталося, що кожного разу, коли його намагалися впровадити, щось ішло не так.

Щирі пошуки світської моралі в якийсь момент мають перетнутися з Загальною Декларацією Прав Людини. Тридцять статей цієї Декларації можна назвати сучасними світськими заповідями. Про кожну з них буде згадано, але для початку трохи історії.

Росіяни не вірять в справжність. Вони настільки просякли брехнею і цинізмом, що не вірять, що люди можуть бути справжніми. Що я маю на увазі?

Загадковий зв’язок між дзеном та заварюванням кави.

Чого нас вчать і які правила пропонують прарелігії типу шаманізму чи анімізму.

Гормони — хімічні речовини, що виділяються в нашому тілі і регулюють наші почуття, дії та настрій. Без базових знань про них, складно зрозуміти людську поведінку. І навпаки — знаючи про те, як гормони діють, можна свідомо керувати своїм (і чужим) настроєм.

Більшість етичних систем своїм підґрунтям мають віру у надприроднє. В християнстві це — віра в Бога, в буддизмі — в карму. Але що робити матеріалістам? Якщо матеріаліст не вірить в Бога, чи означає це, що мораль йому чужа? Чи може існувати принципово світська, чи то — безбожна мораль?

Короткий екскурс у складний взаємозв’язок між хаосом та приготуванням кави

Критика ідеї, що “якби всі люди просто дотримувалися десяти заповідей, то в нас би був рай на землі”.

Це — третя і остання стаття про дилеми. Перша стаття пояснює чому я за них взявся та описує деякі з них. Друга стаття описує певні політичні дилеми. Тут описуватимуться решта дилем, але почну я з дилеми в’язня, як із мабуть найвідомішої дилеми взагалі. І хто коли небудь цікавився дилемами, мабуть здивувався, чому я про неї ще досі не згадав.

Це — друга стаття про дилеми. Перша стаття пояснює чому я за них взявся та описує деякі з них. В цій же статті наголос буде на дилемах політичних та державних.

Що я називаю дилемами, чому вони мене цікавлять, які вони бувають і багато конкретних прикладів — перша частина.

Часто ми в житті стаємо перед вибором. Можна взагалі вважати, що перед вибором ми стаємо весь час — що їсти, куди піти, як виконати роботу тощо. Але насправді дуже часто справжнього вибору в нас немає. Ми страждаємо через питання вибору, хоча насправді страждати немає чого.

Це — друга стаття про смертні гріхи. Перша була про гординю. Хто не читав, коротко повторю, що смертний гріх — це як протогріх, себто гріх, що передує іншим гріхам. Це такий гріх, що розриває єдність з Богом, або руйнує стосунки з іншими людьми. І таких смертних гріхів є декілька.

Єдинобожжя, або монотеїзм — це віра в одного Бога. Найвідомішими єдинобожжями є аврамістичні релігії юдаїзм, християнство та іслам. Всі три мають спільне коріння. Це — не єдині вірування в єдиного Бога, але на їх прикладі зручно пояснювати деякі проблеми єдинобожжя. Основна проблема — чи взагалі є вони єдинобожжям?

В християнстві є таке поняття, як смертний гріх. Це — поведінка, яка розриває єдність з Богом або, якщо дивитися на цю тему більш світсько, то руйнує стосунки з іншими людьми. Наприклад до смертних гріхів зараховується заздрість, або жадібність. Смертний гріх також можна сприймати так, що якщо людина ним заражена, то в кінцеву результаті воно призведе до інших гріхів. Смертний гріх з такої точки зору — це першопричина поганої поведінки. Наприклад, заздрість сама по собі здається невинною. Ну заздрить людина, ну нічого ж страшного, насправді, ще не сталося. Але саме ця заздрість може привести до вбивства, чи крадіжки.

Чому позиція України — унікальна, і як ми можемо це використати щоб нести мир в світ.

Ми живемо в державі, де домінує християнство. Про мусульман дізнаємося опосередковано з фільмів або новин. Не знаю як зараз, але колись голівудські фільми, як і російські, не змальовували мусульман найкращим чином. А в новинах мусульмани зазвичай згадуються у формі терористів-смертників, або бойовиків ІДІЛ. Тому побутове бачення мусульман часто перекошене в сторону негативу. Цей стереотип ламають наші співвітчизники киримли, в більшості своїй мусульмани. Але ісламські терористичні угрупування від цього нікуди не зникають, Афганістан живе за законами строгого шаріату, ІДІЛ продовжує свою агресивну політику. І тому глибоко віруючі мусульмани часто асоціюються з джихадом і автоматом Калашникова.

Альтернативний погляд на пошуки древніх технологічних цивілізацій

Індуїзм — третя по кількості релігія світу після християнства та ісламу. Випереджує по кількості буддистів. Більше частину індуїстів живе в Індії. На цьому, зазвичай, і закінчується зрозумілий опис цієї релігії і починається плутанина. Читаючи різні джерела не зрозуміло скільки там богів, який з них найголовніший, які між ними зв’язки, чи є це різні боги, чи просто іпостасі одного й того самого Бога, чи вони всі взагалі є лише метафорами і ніякого бога нема. Рама, Вішну, Шива, Крішна, Індра, Брахма — хто з них головний, хто кому підпорядковується — нічого не ясно. Та й сама практика поклоніння незрозуміла, тут співають Харе-Крішна, а там аскет сидить і курить марихуану. Плутанина ще та.

Війна 2022-го — це війна цивілізаційна. Це війна добра і зла. Свободи і тиранії. Це воістину філософська війна, що породжує величезну кількість як відповідей, так і питань.

І чому це не просто філософське питання. Стать, віра, мова, раса та інші питання з точки зору категорій.

Ціллю мого дослідження було знайти в Корані світські моральні настанови. Тобто такі, якими можна керуватися у житті, без прив’язки до будь-якої релігії. Наприклад світськими є настанови “не кради” або “давай милостиню”. “Молися п’ять разів на день” вже світською настановою не є, оскільки прив’язана до конкретної релігії. І хоча іслам пояснює обов’язковість виконання настанов страхом покараннями у майбутньому житті, що є релігійним поясненням, але це не так важливо. Приблизно мільярд, а то й більше, людей, живуть за настановами в Корані. І не залежно від того, чому ці настанови треба виконувати, сам факт їх виконання може призвести до побудови успішного суспільства. Чому я взявся за це, поясню в кінці.

Фіни мене надихають. У війні, що тривала більше сотні днів вони втратили 10 відсотків своєї території, але відбили атаку переважаючої по силі армії СРСР і зберегли свою незалежність. Саме фіни придумали назву коктейлю молотова, хоча там він називався коктейлем для Молотова. Молотов - це той самий, що пакт Молотова-Рібентропа, збіг назв не випадковий. Ці коктейлі там вироблялися в промислових масштабах і успішно використовувалися у винищенні радянських загарбників.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Не буду тягнути ваш час, тому скажу найважливіше з самого початку.

Ви читаєте цей текст, отже ви вмієте читати. Але чи це дійсно так? Чи обмежується читання тексту просто розпізнаванням знаків? Не знаю як ви, але я довший час не замислювався, як правильно насправді читати книги. Потім замислився, до дечого дійшов сам, про дещо прочитав і вирішив поділитися.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Швидше всього ви вже чули про Геракла і його дванадцять подвигів. Але про всяк випадок коротко підсумую, хто він такий.

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Сьогодні ранок першого січня і я неодмінно згадую Тіта Лукреція Кара з його твором “Про природу речей”. Чому? Давайте розбиратися.

Можливо ніякого зв’язку немає. Ну або є. Я серіалів не дивлюся і висипаюся. Але якби я серіали дивився, то точно б не висипався. Тому що єдиний час, в який я міг би дивитися серіали - це час, коли я зазвичай сплю.

Про порно. Але почну здалека.

Чотири факти, які мені допомогли, як водію, їздити безпечніше.

Намагаючись пояснити принципову несправедливість виборів одній молодій людині, мені вдалося скласти дуже просту модель, результати якої здивували навіть мене. Тому вирішив поділитися.

Зайшли ви в кафе, замовили еспресо, а вам до нього подали склянку з водою. Можливо ви просто скажете “О, ніштяк!”. Але якщо ви такі як я, то у вас одразу виникло питання “Навіщо вони це зробили? Що мені робити з водою? Для чого вона мені? Коли її пити?”. Ви дивитеся по сторонах, пробуючи копіювати поведінку людей за сусідніми столиками, але в них як назло латешечки і капучіно. В дядька навпроти теж еспресо, але він туди кинув дві ложки цукру і з цього ви розумієте, що він теж не експерт. То яка ж відповідь?

В грі морський бій, в тому варіанті, який ми всі чудово знаємо, є дві проблеми. Перша - втрата чотирипалубного корабля має лише символічне значення, хоча здавалося б втрата найсильнішого корабля у флотилії мала би якось вплинути на ведення бою. Друге - в кінці гри гра перетворюється на одноманітний пошук кораблів однопалубників.

Хочу поділитися досвідом, напишу про причини, які мене до цього спонукали, спробую одразу наперед відповісти на декілька поширених питань. Одразу попереджаю - алкоголізму в мене не було, тому це не розповідь, як подолати алкоголізм. Це радше про те, як до алкоголізму не дійти. Тексту буде багато.

Вирішив я провести експеримент і на два тижні відмовитися від цукру. Експеримент був частково провалений, але певні висновки я з нього виніс і вирішив ними поділитися.

В людей в оці є три фоторецептора-колбочки, які умовно називаються синій, червоний і зелений і завдяки ним ми бачимо всі кольори веселки.

Шахи походять з Індії. Про це знає більшість. Чого більшість не знає, це те, що шахи в Індії достатньо відрізнялися від сучасних європейських шахів. Чим саме? І які є ще шахи, крім європейських? Спробую коротко розказати.

Моє розчарування в технологіях можна описати фразою “Електроніка не працює, а якщо вона працює - то це диво”. Те ж стосується програмного забезпечення, або “софта”. Раніше мене дуже дратувало те, що в відеоконференціях не включається відео, що проектор не підключається до комп’ютера, форма реєстрації на сайті гарно виглядає, але не реєструє, а Java хоч і “Write once, run everywhere”, але насправді не зовсім “once” і не зовсім “everywhere”. Потім я зрозумів, що це - норма. Сучасні системи дуже складні, чи це стосується заліза, чи програм. Складність неминуче призводить до збоїв роботи, оскільки передбачити усі фактори неможливо, навіть якщо намагатися зробити все ідеально. А іноді оскільки деякі речі навіть не намагаються зробити ідеально, нема чого дивуватися, що вони працюють не завжди.

Я пам’ятаю з дитинства, як я грав в “покер на костях” і “покер на картах” був тоді для мене навіть якимось неправильним. З часом я познайомився з іншими захоплюючими іграми. Потім виявилося, що ігор в кубики є дуже багато. Але якщо уважно глянути, то більшість з них - це просто ігри на удачу. Випаде сім - не випаде сім. А багато інших ігор - це варіанти одне одного.

Всі звикли, що є колода на 36 карт, а є на 54 і багато хто думає, що так - усюди в світі. Дехто ще може вважати, що 54 карти - це міжнародна колода, а 36 - це наш регіональний варіант. Мало хто робить наступний крок - якщо у нас є регіональний варіант, то може регіональні варіанти є і в інших державах?

Довший час я цікавлюся абстрактними класичними іграми і вирішив почати ділитися своїми знахідками і зауваженнями. Однією з причин виникнення ресурсу з правилами ігор було те, що дуже складно знайти адекватну інформацію про ігри, особливо українською мовою.