Подвиг восьмий: коні Діомеда
Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.
Еврістей наказав Гераклу викрасти коней Діомеда. Цих коней Діомед годував людським м’ясом, через що коні були дуже люті і їх треба було прив’язувати ланцюгами, щоб вони не втекли. Оскільки Діомеду було шкода власних підданих, він згодовував коням випадкових подорожніх, що мали необережність зайти до його країв. Геракл знав, що його чекає в Діомеда, тому будучи в палаці Діомеда не засинав, щоб йому не перерізали горлянку і не кинули коням. Натомість він вночі прокрався до коней, розірвав їхні пута і взяв з собою до корабля. Челядь швидко дізналася про пропажу і військо виступило за Гераклом, щоб відібрати коней. Але Геракл все передбачив — він викопав між собою та військом рів, залив його водою, що стримало військо та змусило те утікати. Геракл залишив свого слугу Абдера стерегти коней, а сам побіг добивати військо. Захопивши в полон самого Діомеда, він кинув того коням і ті його зжерли. В сумом Геракл дізнався, що коні тим часом також зжерли і самого слугу Абдера, на чию пам’ять він заснував місто Абдери. Еврістей коней одразу випустив в гори, де їх з’їли дикі звірі.
Це — перший подвиг Геракла, що пов’язаний з крадіжкою, але не останній. Такими будуть всі наступні, окрім останнього.
На відміну від подвигу з Гідрою, де Геракл знехтував розвідкою, тут він вже постарався. Дізнався заздалегідь, що вночі його заріжуть і кинуть коням. Розвідка — важлива. Звичайно, спланував він все не ідеально, оскільки лишив бідного слугу стерегти жахливих людожерливих коней, котрих могли стримати хіба ланцюги, але ланцюгів на них вже не було. Це було сумним кінцем для слуги.
Текст подвигу замовчує, чому військо суперника почало втікати, коли дорогу їм перекрив рів. В мене є два пояснення. Перше — що Геракл ровом зупинив легку кінноту суперника а сам почав закидати їх камінням — така собі робота артилерією з іншого боку ріки. Друге — що рів насправді був не зовсім рів, а більше канал для підтоплення лугів. Таким чином Геракл зробив з поля болото, на якому кіннота загрузла і вже не могла битися. В будь якому випадку, Геракл продемонстрував хороші знання з тактики ведення бою і довів, що якісний військовий план і правильне розташування дозволяє перемогти переважаючу безладну армію. Про це писав ще Сунь Дзи. Це також доводять українські військові.
Значно цікавіше глянути на поведінку самого Діомеда. На поверхні лежить приказка “не рий іншому яму, бо сам в неї попадеш”. Діомед, вочевидь, вбив не одну людину, щоб нагодувати своїх коней. Але і сам розділив їхню долю.
Не на поверхні лежить інша думка — чи напали б на Діомеда, якби в нього не було таких коней? Чи так потрібні Діомеду були ці коні, котрі вимагали настільки жахливого раціону, котрі зрештою і стали причиною його смерті? Якщо глобальніше — іноді володіння речима приносить значно більше проблем, аніж користі. Такою може бути скриня з коштовностями, котру і використати ніяк, але і захищати треба.
Взагалі якщо глянути об’єктивно — такі коні нікому потрібні не є. Це — неправильне і неприроднє використання коней. Це те ж саме, що змусити лева стати тягловою твариною. Але така незвичайна річ, як людожерливі коні, приваблювала уяву людей просто через свою незвичайність. І хоча звичайний скаковий чи тягловий кінь значно корисніші, Еврістея потягнуло чомусь саме на такий хоч і екзотичний, але непотріб. І Еврістей такий не один. Чи не переплачуємо ми іноді за речі, котрі нам непотрібні, але приваблюють своєю оригінальністю? Принагідно хочу згадати про парадокс Води та Алмазів — перша значно корисніша, але коштує дешевше.
Треба віддати належне Еврістею — він одразу випустив коней, зрозумівши їхню небезпеку. Тут кінець був би схожий на подвиг з Критським биком, але на щастя коні не почали нищити околиці, а одразу відправилися в гори, де їх і з’їли. Можна навіть підозрювати Еврістея в добрих мотивах, адже як і у випадку з Критським биком, коні Діомеда були джерелом страждань. І на відміну від попереднього подвигу, коні були знешкоджені досить швидко.
І ще повернімося до коней. Як я вже згадував — годувати коней м’ясом — неприродньо. І скільки коней м’ясом не годуй, хижаками вони від цього не стануть. Саме їх розірвали в лісі дикі звірі, а не навпаки. Навіть більше того — зазвичай здорових коней дикі звірі б не розірвали. Така дієта, а також відсутність фізичних вправ пішла коням лише на шкоду. Який може винести з цього урок кожен з нас? Дізнайтеся, яка дієта для людей корисна і не забуваймо займатися фізичними вправами.
В наступному подвигу Геракл поїде в Україну і познайомиться з нашими войовничими жінками.
Малюнок взятий звідси: http://www.perseus.tufts.edu/Herakles/horses.html
Про харчування читайте тут: https://medfond.com/porady/piramida-zdorovogo-harchuvannya-i-garvardska-tarilka.html
або прямо тут: https://www.hsph.harvard.edu/nutritionsource/healthy-eating-plate/