Dmytro Polovynka

Поетичний переклад "Повчань Шуруппака" (передмова)

Мій поетичний переклад-переспів найдревнішого повчального тексту, передмова.

Якщо ви хочете прочитати Повчання Шуруппака без жодних анотацій та передмов, можете прочитати його тут:

Повчання Шуруппака — це унікальний твір, який дивним чином не відомий широкому загалу. Цей шумерський текст — це не лише найстарша книга, це ще й найдревніший записаний етичний кодекс.

Перші його знахідки датуються приблизно 2600 роком до н.е. Для порівняння це приблизно на дев’ятсот років раніше за епос про Ґільґамеша чи закони Хаммурапі. Індійські Веди та єгипетську Книгу Мертвих писатимуть через тисячу років. Будда, Заратустра та Конфуцій з’являться через дві тисячі років. Та навіть легедарний біблійний Авраам народився більш ніж чотириста років після перших знайдених записів Повчань Шуруппака.

Повчання Шуруппака були популярним твором. Впродовж століть його вивчали і переписували школярі. Найпізніші знахідки цього тексту датуються 1800 роком до н.е. Звісно, за цих 800 років він видозмінився, але не значно. Новіші копії - більші та містять більше повчань, але загальний дух лишився таким самим.

Повчання Шуруппака за структурою - це набір приказок та порад. На відміну від інших збірок шумерських приказок, а шумери любили приказки, цей текст оформлений вступом, рефреном та завершенням. Текст “повчань” - короткий і конкретний. Не треба витрачати роки, щоб його прочитати, як з Ведами, або щоб його зрозуміти, як з Дао Де Дзін. Це - цілісний, популярний і короткий текст. Все це вказує на те, що шумери включили сюди саме ті правила, які вважали важливими. Суміш геть різних порад лише додають тексту цікавості.

Поради у творі - різного змісту. Наприклад поради не красти чи берегти сім’ю ідуть вперемішку з порадами як обрати раба чи яких свійських тварин краще не купувати. Поради селянам ідуть вперемішку з порадами правителю. В список порад потрапили навіть такі, що адресуються жінкам, хоча сюжетно поради даються сину. Деякі поради прямо суперечать сучасним етичним нормам, а деякі можуть здатися занадто цинічними, хоча неправдивими їх не назвеш. Я поки триматиму інтригу - думаю, читач їх побачить сам. Детальніший розбір правил йтиме після тексту.

Хто ж такий Шуруппак? Згідно з текстом це - син Убара-Туту, котрий повчає свого сина Зіуд-Суру. Ця трійця згадується в древніх списках напівлегендарних царів. Але Шуруппак - це також древнє, навіть допотопне, шумерське місто (сучасний Ірак). І оскільки інші древні списки говорять, що Зіуд-Сура був сином Убара-Туту, то, мабуть, колись сталася плутанина і Убара-Туту з Шуруппака почали називати ще й просто Шуруппак.

Зіуд-Сура, або Зіусудра (Ziusudra) - це герой шумерського міфу про потоп, прототип Ноя. Є версія, що місто Шуруппак дійсно свого часу постраждало від потопу, що і стало джерелом для міфу про всесвітній потоп. Зіуд-Сура також згадується в епосі про Ґільґамеша під перекладеним на аккадську іменем Утнапіштім. Але все це я згадую лише для контексту і це не важливо для розуміння самих Повчань Шуруппака.

Текст достатньо добре зберігся. Є декілька копій і твір є доступним майже повністю, з декількома втраченими рядками. Багато рядків доступні лише частково. Про їх зміст можна здогадуватися з контексту, але іноді це зробити легко, а іноді складно. Деякі рядки, хоч доступні повністю, для нас є незрозумілими - так звані “темні місця”. Мабуть, там згадуються невідомі нам повір’я, порівняння або гра слів.

Є цілком дослівні англійські переклади, літературний український авторства Костянтина Тищенка та російський. Переклад Тищенка дуже приємний на слух (на відміну від російського - і це я кажу не з політичних причин), але обмежувало те, що він, як науковець, намагався триматися оригіналу. Окрім того, він пропускав темні місця. Надихнувшись його текстом, і навіть дослівно використавши пару рядків з нього, я вирішив зробити поетичний переклад (або радше, як каже Іван Малкович - переспів) Повчань Шуруппака українською мовою. Адже Повчання Шуруппака і є поезією.

Я намагався триматися оригіналу, використовуючи дослівні англійські переклади. Але моєю основною ціллю був милозвучний та зрозумілий український текст, тому я дозволив собі певну свободу у викладі. Десь доповнив текст пригідними вставками. Десь забирав слова, що були геть не зрозумілі, або не сильно впливали на зміст. Деякі темні місця, де це було можливо, я частково переосмислив і зробив їх зрозумілішими. Між різночитаннями в перекладах я обирав простіший. Усі власні доповнення я позначив курсивом, де треба - лишив коментар. Є пару темних місць, які я лишив як є, тому не лякайтеся, якщо ви щось не зрозуміли.

І наостанок - схоже, що шумери мали почуття гумору. Якщо вас здивує якою порадою починається твір після такого піднесеного вступу, то ви не одні. Тож, ймовірно, ви також читаєте перший у світі записаний жарт.

Сам переклад знаходиться на іншій сторінці

Джерела:

Instructions of Shuruppak: The World’s Oldest Instruction Collection