Подвиг шостий: Стімфалійські птахи
Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.
Наступне завдання, яке придумав Еврістей, було перемогти птахів, що жили біля заболоченого озера Стимфалія. Ці птахи мали металеве пір’я, яке вони скидали, як стріли. Вони мали бронзові дзьоби і нападали на людей та харчувалися ними. Геракл пішов туди, але птахи засіли в болоті, куди Геракл не міг дійти. Як не старався Геракл, він не міг ні побачити, ні підстрелити жодного птаха. Йому на допомогу прийшла богиня Афіна, яка подарувала йому тимпан — музичний інструмент схожий на бубен. Геракл почав бити в тимпани, що перелякало птахів. Ті піднялися в небо, Геракл витягнув свій лук та стріли і почав стріляти в птахів. Після того, як він підстрелив декількох птахів, решта втекли. Геракл підняв з землі декількох птахів і приніс їх Еврістею, як доказ.
А тепер уявіть себе на місці Геракла. Приходите ви до озера Стімфал, в повному озброєнні, готові воювати з жахливими птахами. Віє вітер, шумить ліс, небо хмарне, квакають жаби. А птахів нема. Ви ходите навколо озера, там болото, йти туди неможливо. Гукаєте, а птахів далі нема. Плескаєте в долоні, вкотре обходите озеро, намагаєтеся йти стежкою, яку ви минулого разу пропустили, але вона все одно нікуди не веде. Вертаєтеся назад. А птахів далі нема. Неможливо воювати з відсутнім ворогом. В схожу ситуацію свого часу потрапив цар Дарій, котрий пішов воювати зі скіфами в українські степи. Він йшов великим військом завойовувати скіфів, але оскільки скіфи жили маленькими селищами, то вони просто знімалися з місця і їхали в іншу сторону. Якщо коротко, то Дарій в великий бій не вступив, втратив в поході багато військових, але скіфів не завоював. Для більш розширеного опису цієї цікавої історії, зверніться до Геродота. В більш сучасних умовах в таку саму ситуацію ви потрапляєте, коли викликаєте майстра, він приходить, а проблема з телевізором не відтворюється. Майстер бере гроші за виклик і йде додому.
Власне птахів би він так і не зміг постріляти, якби не що? Якби птахи не почали панікувати. Птахів повбивав не Геракл. Птахів повбивала їхня власна паніка. Вони перелякалися, запанікували і почали безладно літати. Тоді Геракл їх і постріляв. У гумористичному серіалі “Автостопом по галактиці”, де головний герой подорожує по галактиці, є книга “Автостопом по галактиці”, яка і дала назву серіалу. То прямо на обкладинці там написано “Не панікуй”. Я раніше не розумів, чому це настільки важливо, що аж написано на обкладинці. Але Дуглас Адамс добре знав, що він робив, коли виніс цю фразу на обкладинку. “Зберігайте спокій і продовжуйте” (Keep calm and carry on) — британський плакат часів другої світової війни став зараз культовим, як і фраза з вже згаданого серіалу. Не треба бути філософом, щоб зрозуміти, що від паніки толку небагато, і чому вона — небезпечна. Це вам розкажуть і пожежники, і військові. Але і філософи, до прикладу стоїки, теж вказували на те, що паніка до добра не доведе. Переживати про щось, якщо воно ще не сталося, немає змісту, бо воно може і не статися. Можна бути завбачливим, але паніка завбачливості не допоможе. А якщо щось вже сталося, то панікувати тим паче — зайве. Натомість треба зберігати спокій і шукати способи вийти з неприємної ситуації. Ну, або, змиритися з нею, якщо інше не можливе. Якби птахи почитали Сенеку, чи “Автостопом по галактиці”, або хоча б раз побачили британський плакат про спокій і прислухалися до його порад, то сиділи б вони і далі на Стімфалійському озері. Можливо б придумали, як вигнати Геракла. Вони ж були непогано озброєні і їх було багато.
А вам не здалося дивним, що так добре озброєні птахи навіть не спробували напасти на Геракла? Вони ж були настільки грізними, чому вони не накинулися на нього зі своїми металевими дзьобами? Чому не стріляли в нього своїм стрілоподібним пір’ям? Можна все списати на вищевказану паніку. Але є варіант, що проблема була перебільшеною. Можливо не було ніяких бронзових дзьобів, металевого пір’я і людських жертв. І справді, всі ці деталі з’явилися вже в нашій ері. До нашої ери просто згадувалися птахи, яких треба зігнати з озера. То що, виходить, Геракл просто стріляв у лебедів? Що ж це за подвиг такий тоді? Навіщо кому небудь було зганяти водоплавних птахів з озера?
Звичайно, не хочеться вірити в те, що древні Греки вважали за подвиг відстріл беззахисних птахів. Чи може бути ще якесь пояснення? Цілком можливо, що древні Греки дуже добре розуміли, про яких птахів ішла мова, тому зайві деталі у старому тексті відсутні. Фауна, як ми вже знаємо, тоді в Греції була інша. Ким могли бути ці страшні Стімфалійські птахи?
Точно не відомо, але є деякі факти зі світу птахів, які варто згадати і, можливо, вони можуть хоч трохи прояснити це питання.
По перше — після вимирання динозаврів і до того, як сушу завоювали ссавці, по землі бігали гігантські нелітаючі триметрові хижі птахи, до прикладу Келенкен. Навряд чи такі птахи жили в древній Греції і навряд чи би вони ховалися на озері, тому варіант Келенкена відпадає. Але сам факт існування таких птахів — цікавий.
По друге — в Новій Зеландії свого часу існували величезні Орли Хааста. Вони вимерли з приходом людини, що сталося зовсім не так давно. Розмах крил в них досягав двох з половиною метрів і вони, дуже ймовірно, нападали на людей. В легендах маорі досі зберігся образ орла-людожера. Те, що біля Стімфальского озера жили такі кровожерливі птахи малоймовірно, але це вже ближче до істини, ніж Келенкен.
Третім варіантом, що приходить мені в голову, що це була звичайна зграя птахів, яка відрізнялася високою агресивністю. Хоча людей вони не їли, але їх поведінка могла сильно дратувати. Еволюційно такі птахи могли програти людям, тому залишился лише спокійніші нащадки. Але мене б з не здивував факт існування якогось агресивного підвиду, припустімо, круків. Хітчкок теж припускав таку можливість і зняв про це культовий фільм “Птахи”. Відомі випадки, коли ворони атакували тих людей, які кидали в них камінням. І це б могло звучати смішно — де ворона, а де людина, але я сам, випадково, став жертвою сойки і знаю як це. Я хотів підняти пташеня сойки з автомобільної дороги, але на мене напала мама пташеняти. І знаєте, це зовсім не приємно, коли вас атакує птах. Можливо, якби я був готовий до нападу, я б повів себе як справжній герой, але натомість я, прикриваючи голову від ударів дзьоба, ганебно втік. Хто зна, можливо такі агресивні птахи були поширені в Греції, вони сприймалися як належне, і коли Геракл пішов їх стріляти, всі розуміли чому. Тепер цих птахів немає, тому довелося вигадувати подробиці про бронзові дзьоби і людожерство. На жаль, викопні рештки спокійних і агресивних птахів не відрізняються між собою, тому важко буде підтвердити цю гіпотезу.
В наступному подвигу Геракл зловить вже третє парнокопитне. Лань відпустили в ліси, кабана принесли в жертву. Що чекає на цю жертву?