Dmytro Polovynka

Невідомий геноцид селькнамів

На історію про геноцид селькнамів я натрапив випадково. Вона мене достатньо вразила, щоб я нею поділився. В ній я побачив далекі паралелі з історією інших держав, а ще вона яскраво показує таке поняття, як “банальність зла”.

Хто такі селькнами

Читаючи книгу Дарвіна “Походження людини та сексуальний відбір” я декілька натрапляв на згадку про певних фуеґіанців (fuegians). Дарвін надавав їх як приклад дикунів та розказував про деякі їхні звичаї. Слово “дикун” немає у Дарвіна негативного відтінку. Так тоді позначалися племена, котрі жили на етапі первісно-общинного ладу, так його вживатиму і я. Дарвін спеціально обрав фуеґіанців, як народ з найпростішою організацією суспільства, щоб спростувати поширену тоді ідею, що дикуни - ближчі до мавп аніж до людей.

Я ніколи не чув про фуеґіанців і мене зацікавило кого він міг мати на увазі. Виявилося, що так він називав туземних мешканців Вогняної Землі - острова на півдні Південної Америки. Іспанська назва цього острова - Tierra del Fuego , звідси і термін “fuegians”. Жило там декілька племен, одні з них називалися “селькнами” (інша назва - “она”).

Жили селькнами дійсно дуже просто - як дикуни. Їх було мало, приблизно чотири тисячі, земля була бідна і жодних передумов для побудови цивілізації у них не було. Вони вдягалися у простий одяг з хутра тварин, жили у простих житлах, займалися переважно полюванням.

Геноцид селькнамів

Наприкінці дев’ятнадцятого століття деякі підприємці вирішили вирощувати на цьому острові овець. Проблема була в тому, що селькнами не лише не знали про поняття “підприємець”, або “приватна власність”. В їхньому світі також не існувало таке поняття, як “свійські тварини”. Отож коли на острові з’явилися вівці, вони почали сприймати їх, як здобич. І при потребі вони цих овець впольовували і з’їдали. Тим більше підприємці зі своїми вівцями витіснили селкнамів з територій, де ті зазвичай полювали.

Підприємцям це, звісно не подобалося і вони знайшли найпростіший, але і найжорстокіший вихід із цієї ситуації. Вони почали відстріл селькнамів в ім’я захисту своїх інтересів. Спочатку вони вбивали лише мисливців за вівцями, але потім вирішили постріляти всіх, тим паче селькнамів було небагато, в них не було вогнепальної зброї і їх відстріл був безпечною справою. За деякий час селькнами були майже повністю винищені (їх чисельність скоротилася до менш ніж сотні людей). Це відбувалося на пару десятків років раніше, як геноцид вірмен у Туреччині та перший голодомор в Україні.

Яка була реакція на це Аргентини чи Чілі? Майже ніяка. Винищення селькнамів не те щоб не пройшло не поміченим, просто це не вважалося важливим. Селькнамів і до того було небагато, а їх відстріл сприймався, як відстріл вовків. Для влади селькнами були порушниками, та ще й дикунами. Земля належала цим державам. Селькнами виявилися чужинцями на власній землі. Порушниками законів, котрих вони не знали. За деякий час таки був проведений суд над виконавцями геноциду, але усіх згодом відпустили, а багатьох навіть не судили.

Паралелі з іншими історичними подіями

Іспаномовні аргентинці прийшли на чужу землю, принесли свої порядки і вирішили знищити туземне населення, котрим ці порядки були чужими. Це щось віддалено нагадує. Схоже, що такі речі траплялися в історії не раз, просто у різних масштабах. Щось схоже сталося і на українських землях з приходом комунізму та наступним розкуркулюванням та голодоморами.

Теж вражає, що хоч селькнамів цілеспрямовано знищували, але причиною не була якась ненависть до конкретно селькнамів. Зазвичай під словом “геноцид” розуміється винищення народу іншим народом через якусь історичну ненависть між ними, абощо. Але тут ми не маємо ненависті. Зло виявилося цілком банальним. Винищення селькнамів було просто побічним ефектом захисту майнових прав на овець, та й по всьому. Такі самі аргументи я часто чую про голодомор - мовляв не було цілеспрямованого винищення українців. Мовляв була невдала політика колективізації, певні перегини на місцях, а винищення українців було просто побічним ефектом від тодішньої політики. Від росіян я і досі чую, що вбивства українців під час війни є просто побічним ефектом захисту Росією своїх “законних безпекових інтересів”.

Але чи стає геноцид менш жахливим від того, що до жертви ставляться не з ненавистю, а із байдужістю? Ні, менш жахливим він від того не стає. Ба більше - для збільшення ефективності геноциду часто намагаються прищепити виконавцям саме байдужість щодо долі жертви. Байдужість вбиває ефективніше.

Чи можливий би був такий геноцид сьогодні? На жаль - так. Якщо для влади Аргентини селькнами були викрадачами овець, то сьогодні досить оголосити певний народ терористами - наприклад чеченців, або нацистами - як українців - для обґрунтування їх винищення.

Спадок селькнамів

Якщо ви перейнялися долею селькнамів, так як я, можливо вас заспокоять декотрі факти.

Культура селькнамів не зникла повністю. Адже так - хоч їх і називали дикунами, це не означає, що вони були безкультурні. Їхню мову встигли дуже детально записати і є ентузіасти, котрі її зараз вивчають. Їхнє зображення духів - як розмальованих поцяткованих людей у ковпаку - увійшло у аргентинську та чілійську культуру. Їхні звичаї були записані і одним з них я поділюся.

Духи, про яких я щойно писав, справді з’являлися поміж селькнамами, часто щоб змусити дітей чемно себе поводити. Під час обряду ініціації хлопчиків, їм відкривали таємницю духів. Їм пояснювали, що це просто розмальовані чоловіки, але про це нікому не можна розказувати, щоб не впала ефективність використання цього прийому. Дівчат у цю таємницю не посвячували. І якщо жінки і справді не здогадувалися про походження духів, то ми маємо цікаве поєднання забобонності та скептицизму в одній культурі, представлену жінками та чоловіками відповідно.

І, можливо, найоптимістичніша нота у цій сумній історії - хоч довший час вважалося, що селькнами були повністю винищенні, нещодавно з’явилися люди в Аргентині та Чілі, котрі заявляють, що вони є нащадками селькнамів. Цих людей небагато, і вони вже не є чистокровними селькнамами (останній чистокровний селькнам помер у 1971му), але тим не менше вони вважають себе носіями цієї культури.

Лінки: