Dmytro Polovynka

Людина та її бог: особистий бог в шумерів

Backup page for:

Особистий бог - людині пастир,
  що шукає їй пасовисько.
Тож хай веде він її, немов вівцю,
  до поживних трав.
(шумерське прислів’я)

В шумерській релігії існували так звані власні, особисті, або свої боги. Ці боги схожі на наших ангелів-охоронців, або святих покровителів. Кожна людина мала свого бога, котрому молилася, скаржилася і просила кращу долю.

Ці боги не мали якоїсь особливої збірної назви, вони були такими ж богами, як і всі решта. Це міг бути один з верховних богів - наприклад в Ґільґамеша своїм богом був Енкі. Але зазвичай це менш відомий бог, наприклад Шульмушпа в Енметени з Лаґашу, про якого я вже писав у статті про найдавнішу записану війну. Ще приклади - це боги Ніназу, Зазару, Пабільсаг та інші, що згадуються в Списку правителів Лаґашу.

Оскільки до своїх богів в шумерських написах іноді звертаються просто “Мій боже!” то зрозуміти, чи й справді всі особисті боги мали ім’я - складно, але швидше всього це так. Також свій бог міг передаватися по батькові. Те, що в християнського Бога теж є ім’я цілком може бути шумерською спадщиною, адже шумерська культура посередництвом Ассирії та Вавилону вплинула і на стародавніх євреїв.

Я пропоную прочитати переклад тексту, котрий дослівно перекладається “Бог людини” але в англійських перекладах відомий як “Людина та її бог”. Цей текст не є прямим прототипом старозавітньої книги Іова, але ці тексти чимось схожі та, ймовірно, належать до тої самої традиції.

Та для початку ще три прислів’я про власного бога:

Якщо свого бога
  чоловік не цінує,
То впаде в пустелі,
  тіло не поховають,
Нащадки не будуть водою
  напувати дух його.

Людина без бога
Багато не пожне, і мало не пожне,
Прийде до ріки - рибу не зловить,
Піде в поле - газель не зловить,
Обряди всесвітні не залагодить,
Справи урядові не залагодить.
Та якби бог був до неї прихильний,
То що не назови - людині б допоміг.

Людина, слова котрої - правдиві,
Божим словом отримає хорошу долю,
І буде бог з нею впродовж дня.

Людина та її бог

Хай людина велич свого бога вихваляє!
Хай юнак слова бога свого прославляє!
Хай люди землі праведної перед ним,
  як нитка, розмотаються!
Хай музи́ка своїх друзів
  та сусідів звеселяє!
Хай заспокоїть серце їх!
Хай благання заспокоять боже серце!
Бо ж людина що не має бога
  не здобуде ані крихти їжі.

Юнак не забруднив
  у злому вбивсті руки,
Але в плачі, хворобі
  та стражданні проводить дні.
Наближає його Доля до нужди.
Хвороба сплутала думки,
  накрила втомою
І стиха його нищить.
Юнак перед очима бога став,
Про поневіряння гіркі сльози ллє,
Страх має та покору виявляє.

Говорить про важкі страждання,
Про серце втомою заповнене він плаче,
Про силу, що втікає сльози ллє,
Про жаль, котрий заповнює його
Говорить, прорікає:

Плач та сум взяли мене в полон,
Я - молодий, розумний,
  та не рятує це мене,
Мої слова правдиві стають брехнею,
Лукавець, немов буря,
  накрив мене та полонив.
Перед тобою зганьбились
  мої руки нерозумні,
Нові й нові страждання
  на мою голову ти сиплеш.

Заходячи у дім, занепадаю духом,
Я, молодий, виходячи на вулицю,
  тривожусь.

На мене, юнака,
  розгнівався мій вірний пастир
  і дивиться ворожим оком,
Своєму вівчарю не ворог я,
  та робить він лихе мені,
Мій спільник не каже мені
  слів правдивих,
Мій друг, коли я кажу правду,
  оббріхує мене,
Брехун зі мною говорить горделиво.
Боже мій!
  Ти ж ніяк йому не відповідаєш,
Мої думки́ не направляєш.
Лихий зі мною говорить горделиво,
Мене він злить;
  як буря накидається,
  засмучує мене.

Я - мудрий,
  чому ж пов’язаний я
  з нерозумними молодиками?
Я - розумний,
  чому ж між нерозумних
  зараховують мене?

Багато хліба є,
  та хліб мій - голод,
Коли всім людям наділяли пай,
  мій пай було страждання.

Брат ображає мене,
  засмучує серце моє,
Підіймає руку на мене,
Горе приносить мені
Ворог, що розуму не має,
  пише на глиняних таблицях,

Боже мій,
  стою перед твоїми очима,
Кажу тобі:
  багато сліз моїх,
  слова мої - благання.
Я розкажу тобі,
  де шлях лихий мій,
  мов нитка, розмотався,
До друга ледь дотягуюсь,
Позаду спільника я плентаюсь.

Уже не припиняють
  литись сльози матері моєї,
  що мене породила.
Хай сестра моя
  не пісні солодко співає,
А про негоди що сталися зі мною
  розказує сльозливо!
Хай жінка моя
  про мої страждання
  розповість!
Хай музи́ка грою
  важку мою долю тобі,
  як нитку, розмотає!

Боже мій! День освітлює землю,
  та мій день - це темрява,
Сльози, плач, неспокій та журба
  осіли в моєму серці,
Страждання, мов дитячі сльози
  мене накрили.
Доля змінила мій вигляд,
  моє дихання забирає.
В моєму тілі лиха Хвороба
  водою омивається.

Це - шлях мій гіркий,
  скажу як нищить він мене.
Снів добрих не бачать мої очі,
Щодня мені жахливі
  нічні видіння сняться,
Остраху я не жінка,
  та обіймає він мене,
Жалю я не мала дитина,
  та бере він мене на коліна,
Плач, як буря з півдня охоплює мене,
Брат лиш каже “гай-гай”.

Боже мій! Ти батько мій,
  що породив мене,
  свої очі підіймаю до тебе,
Корово праведна, боже співчутливий,
  заступися за мене
  своєю величною рукою!
Скільки ще не питатимеш,
  не дивитимешся за мною?
Як бик піднявся б я,
  та не даєш ти мені піднятись,
Дорогою вірною не даєш мені іти,
Правдиві слова кажуть мудрі звитяжці:
Коли ж це дитина без гріха
  в матері народилася?
Всі спроби - марні!
  Чоловіка без гріха
  не було споконвіку!

Боже мій, загублений!
  Мої пожертви далекі від тебе!
Я приготував всеспалення для тебе,
  щоб ти його побачив,
Юнаку, що чистий голод знає,
  скажи слово приємне,
В день похмурий,
  чи стоячи, а чи лежачи,
  хай я буду перед твоїми очима,
Мою темряву і мою тьмяність
  у святому місті освіти́!
Дізнався я, як постають
  злість та жорстокість,
  скажи ж слово приємне!
Дізнався я, як горе й недоля обпалюють,
  скажи ж слова радісні!

Боже мій! Коли на мої гріхи
  ти мені вкажеш,
То при міській брамі визнаю їх
  як явні, так і приховані,
Я, юнак, у своїх гріхах
  перед очима твоїми покаюся,
Перед суддями, як хмара,
  сльозами дощитиму,
В храмі твоєму
  моя турботлива матір
  плакатиме за мене.
Я - молодий, хай твоє чисте серце
  співчуває мені,
  заступиться за мене!
Я - юнак, хай твоє серце,
  хай хвиля трепету
  знову накриє мене!

Прислухався його бог
  до зітхань його,
  до сліз його гірких,
Юнакове ридання
  та тривале голосіння
  заспокоїли боже серце,
Слова правдиві, слова святі,
  що казав він, бог прийняв.
Ті слова благальні,
  що юнак опанував,
Ті святі молитви,
  немов цінними маслами,
  боже тіло омили.

Бог віддалив від юнака злослів’я,
Острах, що хоч не жінка,
  та обійняв його,
  зник у землі,
  мов дощова вода,
Жаль, той що на коліна брав його,
  розвіявся по вітру,
А плач, що охопив його,
  як буря з півдня,
  втопився у болоті.
Він вирвав лиху Долю,
  що засіла була в тілі юнака.
Перетворив страждання юнака
  на радість,
Наставив сторожа-Удуґа,
  що стерегтиме рот
І берегиню-Ламу, -
  око добре, дав йому.

Юнак велич свого бога вихваляє.

Дивлюсь на тебе,
  мов на Сонце під час сходу.
Немов Праматір що дає життя,
  наповни руки мої силою!
Боже мій! Дивись на мене
  оком добрим та живильним!
Твою святу могуть я віднайшов.
До мене знову будь прихильним,
Розсій гріхи мої
І серце своє заспокой!

Примітки перекладача

Деякі власні назви були перекладені - Уту став Сонцем, Намтар - Долею, а Асаґ - Хворобою. Уту насправді і був сонцем, а намтар - це слово яке позначає долю. Асаґ же ж це не лише назва демона, але і назва хвороби.

Нінмах (інше ім’я богині Нінхурсаг) в перекладі стала Праматір’ю, що є її функцією. Сторож-Удуґ та берегиня-Лама - особливі духи-охоронці - їх імена лишилися без перекладу.

Чому брат каже “гай-гай” не ясно. В оригіналі він каже “у-е-а” - звуки якими намагаютсья заспокоїти. Але чи він і справді хоче заспокоїти, а чи ці рядки навпаки вказують на його бездіяльність, не зрозуміло, особливо в контексті попередніх несхвальних рядків про брата.

“У гріхах …. покаюся” - використане в оригіналі слово не має прямого значення “покаятися”. Буквальний переклад би був “свої гріхи перед твоїми очима віддалю”. Це цілком можна зрозуміти, як “покаятися”, але треба розуміти, що шумери не знали християнства і поняття гріха та каяття могли відрізнятися від сучасного бачення.

Виділені курсивом місця вказують або на складні місця в перекладі, або на слова, що були додані для кращого розуміння тексту. Деякі знищені рядочки в цьому перекладі були пропущені і ці місця ніяк не позначені.

Джерела: