Чому наші шахи - це лише регіональний варіант древніх індійських шахів - чатуранги

А чи знали ви, що шахи, котрі придумали в Індії були не такі ж самі, як ті, до яких ми звикли? Що наші шахи - це просто західний варіант індійських шахів? То ж якими були оригінальні шахи? І які ще є варіанти шахів окрім західних?

Я очікую, що ви вже вмієте грати в шахи. Якщо ж ні - тоді раджу подивитися відео, яке я даю в описі.

Шахи примандрували в Європу трохи менше тисячі років тому. Але тодішня гра була значно повільнішою, аніж сучасні шахи. Король, кінь і тура ходили так само як зараз, а от решта фігур були слабшими.

Слон ходив чітко на два поля по діагоналі з можливістю перестрибнути фігуру.

Це досить дивний хід з сучасної точки зору, особливо якщо врахувати, що таким чином для слона доступно лише 8 полів з 64. А ферзь був найслабшою фігурою і міг ходити лише на одну по діагоналі.

Він чітко виконував свою функцію “помічника короля”. Пішак не міг першим ходом піти на два поля вперед, він завжди ходив лише на одне. А на восьмому ряді він міг змінитися лише на ферзя. Але оскільки ферзь був найслабшою фігурою - то це перетворення не було настільки важливим, як зараз. Рокіровки не було.

Гра була дуже повільна, тому дебют відрізнявся від сучасного. Гравці починали гру, вибудовуючи свої армії в певні, часто наперед відомі, формації, так звані “табійя”, не сильно переймаючись ходами суперника.

Коли такі шахи на зламі тисячоліть потрапили в Європу, то гравці пришвидшувати гру. І десь в 15му сторіччі сформувалися сучасні правила. Слон став ходити по діагоналях, пішаки отримали можливість першого довгого ходу, додалася рокіровка. Хід ферзя - як поєднання ходів тури і слона, був мало не революційний. Шахи з таким ходом називалися “шахи королеви” або навіть “шахи божевільної”. Окрім того, в Європі шахову дошку пофарбували в чорно-білий колір.

Гра, про яку я щойно говорив - це перський Шатранж, а не оригінальна індійська Чатуранга. Вони були дуже схожі, але про шатранж є більше відомостей, ніж про чатурангу. І власне шатранж потрапив свого часу в Європу. Точні правила чатуранги - невідомі.

Які ж є ще варіанти шахів? Найвідомішими сучасними варіантами шахів є тайські, китайські та японські. Вони дуже популярні у своїх державах, а часом і за їх межами. Я не буду давати опис їх правил, лише коротко розкажу про кожні з них.

Почну з тайських шахів - Макрук. Це - найархаїчніший варіант. Правилами він майже не відрізняється від шатранжу. Пішаки одразу стоять в третьому ряду і перетворюються на ферзів вони вже на шостому.

А слон ходить на одну по діагоналі, або вперед.

Такий хід символізує чотири ноги слона і хобот. Маючи Макрук з одного боку і Шатранж з іншого, дослідники можуть здогадуватися, як грали в древню чатурангу.

Китайські шахи - сянці - значно більше відрізняються від чатуранги. Я лише коротко згадаю основні цікавинки цієї гри. Тут є ріка і палац, котрі обмежують ходи декотрих фігур - наприклад ні ферзі, ані король не можуть вийти з палацу.

Пішаків п’ять і стоять далеко спереду.

Ферзів тут два і вони можуть захищати одне одного.

Слони, до речі, теж можуть захищати одне одного. В сянці ані кінь, ані слон не стрибають, тобто їх хід можна заблокувати.

А ще в китайських шахах є гармата - особлива фігура, котра б’є чужу фігуру, лише перестрибуючи через іншу фігуру.

Зовсім особливими є японські сьоґі. Майже всі фігури ходять не так, як в чатуранзі. Наприклад списи - схожі на тури, але ходять лише вперед. Коні теж можуть ходити лише вперед.

Пішаки не б’ють по діагоналі, як зрештою і в сянці. В останній третині поля майже всі фігури можуть перетворитися на іншу.

Але не на будь-яку, а чітко задану. Втім основною відмінністю сьоґі є те, що биті фігури переходять у власність суперника. І тепер він замість ходу може вкинути її на дошку на майже будь-яке поле.

Макрук, Сьоґі та Сянці - це все родичі наших звичних шахів. І так само як і звичні нам шахи, є варіантами древньої чатуранги.