Українська конституція - наш моральний компас

Кожен українець має прочитати українську конституцію. Хоча б почати, бо в перших двох частинах йдеться про дуже близькі для людей питання - їхні основні права, обов’язки та роль держави у житті. Тим більше, що конституція - це норми прямої дії (стаття 8), тобто можна вимагати дотримання своїх прав прямо на базі конституції. Є книги про конституцію для дітей, якщо вам не хочеться читати основний закон в оригінальному формулюванні (наприклад книга “Конституція і я”). І не соромтеся читати книги для дітей, я сам так часто роблю, особливо, коли хочеться, щоб розжували тему, в котрій я слабо розуміюся. Але якщо ви ще її досі не прочитали, я трохи розкажу про що там ідеться.

Загальні положення

Ціллю існування України є гідне життя людини в ній. Тобто ціллю є не розповсюдження якоїсь ідеології по світі, збагачення, або звеличення народу і держави, а саме утвердження прав і свобод людини. Вже з перших сторінок зрозуміло, що Україна по своїй суті - соціальна держава (статті 3 і 13), подобається вам це, чи ні.

Права людини

В конституції України друга частина присвячена правам, свободам та обов’язкам людей. Тут присутні практично всі норми, описані в Загальній Декларації Прав Людини, такі як свободи слова, думки і зборів, права на відповідний життєвий рівень, працю, відпочинок, освіту, особисте життя, майно і шлюб, чи заборона дискрімінації та тортур. Я вже писав про цю Декларацію, тому вдаватися в деталі не буду. Але Конституція України додає права, котрі в Декларації не згадуються.

Такими є:

• право на вільний розвиток (ст.23)
• право на підприємницьку діяльність (ст.42)
• право на безпечне довкілля (ст.50)
• право на відшкодування збитків спричинені діями чи бездіяльністю влади (ст. 56)
• право знати свої права та обов’язки (ст. 57)
• право не виконувати злочинні накази (ст. 60)
• право не свідчити проти себе та близьких родичів (ст. 63)

Обов’язки людини

В Загальній Декларації Прав Людини обов’язки згадані одним пунктом. В Конституції України вони розписані детальніше.

Отже, кожен українець має такі обов’язки:

• захист Вітчизни і незалежності (ст. 65)
• шанування державних символів (ст. 65)
• не заподіювати шкоду природі та культурній спадщині (ст.66)
• платити податки (ст. 67)
• додержуватися законів (ст. 68)
• не посягати на права, свободи, честь та гідність інших людей (ст. 68)

В тій же статті 68 вже згадана класична фраза “Не знання законів не звільняє від відповідальності”.

Інші цікаві моменти

Згадаю ще деякі цікаві моменти з Конституції України.

Стаття 13 каже, що власність - зобов’язує. Якщо ми чимось володіємо, це не означає, що ми тепер можемо робити з цим все що захочемо. Ми не маємо право використовувати власність на шкоду людині чи суспільству.

Право на життя згідно з конституцією є абсолютним (ст. 27). Смертної кари не передбачено.

Пропаганда війни, чи розпалювання міжетнічної ворожнечі в конституції прямо заборонена лише організаціям (стаття 37), а не окремим людям. Тобто класична проблема: що важливіше - свобода слова, чи заборона мови ненависті, своєрідно розв’язана. Втім, це не означає, що людина вільна говорити, все що завгодно, але кому цікаві деталі, читайте конституцію (стаття 34).

Заборонені цензура та будь-яка державна ідеологія (ст. 15).

Цікавою є стаття 51, про яку мало хто знає. Батьки зобов’язані утримувати дітей до повноліття, про що ми всі і так здогадуємося. Але це працює і навпаки - діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

А стаття 35 згадує вже класичне “церква відокремлена від держави, а школа - від церкви”.

На завершення

Я виділив лише ті моменти, як здалися мені цікавими. Окрім того, я пропускав усі цікаві всесвітні права, що згадуються у Загальній Декларації Прав Людини. Можливо хтось з вас знайде в Конституції України, що сподобається вам, а я пропустив. Тому - купіть собі примірник (вони дешеві), або знайдіть конституцію онлайн і прочитайте її самостійно.

Конституція України - це наш моральний компас. Без знання того, що там написано, ми не до кінця розуміємо, на що ми маємо право, а на що - ні, що нам дозволено, а що - заборонено. Адже в кожного з нас своє бачення справедливого світу і воно не завжди збігається з баченням інших людей. Конституція України узгоджує ці різні бачення і дає свої настанови, принаймні в основних питаннях. Вона - наш суспільний договір.

Стаття 57 каже, що знати власні права - це наше право. Але давайте домовимося, що знати власні права - це все-таки наш моральний обов’язок. Тим більше, що стаття 68 на це непрозоро натякає. Адже незнання законів не звільняє від відповідальності.