Шумерська оповідь про літнього чоловіка та юну дівчину
Оповідь про літнього чоловіка та юну дівчину - це шумерський текст, який іронізує над шлюбами з великою різницею у віці. Оригінальний текст - дуже стислий і я намагався даремно його не розширювати. Тут багато двозначних висловлювань і прислів’їв - будьте до цього готові і не поспішайте при читанні. Це - художній переказ, примітки перекладача йтимуть після тексту.
Як літній чоловік до юної дівчини женихався
Одному літньому чоловікові сподобалася юна дівчина. Послав він до неї гінця з проханням одружитися.
Прибув гонець до тої юної дівчини та й каже: “Захотів один чоловік вкласти свою стару солому, так би мовити, у твою нову комору.”
Дівчина вирішила порадитися з подругою: “Захотів один чоловік вкласти свою стару солому, так би мовити, у мою нову комору. Але жаги в його очах більше аніж сили в стегнах.”
Подруга на це відповідає: “Кажуть, що навіть якщо зрубати найвищу тополю, та й зробити з неї найміцніше ліжко, то це не додасть чоловікові сил.”
Але юна дівчина таки піддалася на вмовляння літнього чоловіка і вийшла за нього заміж. Та літній чоловік не зміг помолодшати і не увійшов у серце дівчини.
Пройшов час і вона пішла жалітися цареві: “Царю, я - юна дівчина, мій сад - плодючий, моя торгова площа - виблискує, мій ячмінь - смачний, але нічим цим мій муж не користає.”
Цар вислухав її, та нічого не відповів. Пішов він до радниці та й каже: “Прийшла до мене юна дівчина, сад її - плодючий, торгова площа - виблискує, її ячмінь - смачний, але нічим цим її муж не користає.”
Радниця відповіла: “От одружився літній чоловік з юною дівчиною. Чи думали вони, що її юність врівноважить його старість? Але чи зробило це його молодшим? І чи зробило це юну дівчину зрілою жінкою?”
Вийшов цар від радниці й каже: “Приведіть сюди того чоловіка!”
Прийшов літній чоловік і король його питає: “Чому на тебе скаржиться ця юна дівчина? Поясни!”
Літній чоловік відповідає: “Колись молодість була моїм богом, а сила - охоронцем. Зараз же молодість втікає з моїх стегон, як прудкий осел. В моїй колись чорній горі все більше білого гіпсу. Милиці моєї матері тепер вже допомагають мені. Моя мангуста колись не гребувала і смердючою їжею, але зараз вона не випростається навіть якщо побачить глечик наповнений сметаною. Мої зуби могли жувати тверду їжу, але вже не можуть. Струмінь моєї сечі колись мало не пробивав стіну, але зараз стікає по краплинах проти моєї волі. Моя дитина колись їла вершки, але я вже не можу її так годувати. І та моя молода рабиня, що я її продав, тепер як примара переслідує мене.”
Цар вислухав чоловіка та й каже: “Згідно з нашими законами якщо жона - безплідна, то муж може мати дітей від її рабині. У вас же ж все навпаки, тому я дозволяю тобі, юна дівчино, народити цьому мужу дитину від раба. Хай раб цього мужа пристрасно цілує тебе, хай він лягає на тебе у твоєму домі.”
Коли дівчина вийшла з палацу, вона вигукнула: “Дівчата, радійте! Дівчата танцюйте! Цар дозволив лягати з рабом мужа, щоб народити мужеві дитину! Нам можна пристрасно цілуватися з ними і лягати під них у своєму домі!”
Коли цар почув, про що говорить юна дівчина, він розлютився і покликав її назад у палац: “Як ти смієш говорити такі речі! Тобі вибриють половину голови, щоб ти ходила по місту, як блудниця! А ти, чоловіче, навіщо одружувався з юною дівчиною? Від сьогодні ваш шлюб скасовано!”
Так завершилася історія про те, як літній чоловік до юної дівчини женихався.
Примітки перекладача
Текст про літнього чоловіка та юну дівчину (Old Man and Young Girl) відомий досить давно. Але в ньому бракувало початку та кінця і довший час його інтерпретували неправильно - мовляв, чоловік прийшов до царя просити омолодження, а той йому наказав оженитися з юною дівчиною, щоб омолодитись. Слова радниці були сприйняті як ствердження, а не риторичні питання. На щастя знайшлися початок і кінець цього твору, що перевернуло сюжет з ніг на голову. Тепер зрозуміло, що текст - це іронія над шлюбами, де чоловік значно старший за жінку.
Текст насичений прислів’ями, грою слів та евфемізмами. Їх зазвичай складно, а то й неможливо перекласти. Наприклад фразу “в якого сім очей та три стегна” я переклав як “в якого жаги в очах більше ніж сили в стегнах”. Діалог дівчини та подруги теж звучав інакше - подруга дійсно каже про тополю, але каже, що навіть якщо з нього зробити міцне ліжко, “воно не достатньо добре для боковини”. Слово “боковина” тут є грою слів, адже схоже слово також означає жіноче лоно, тобто подруга натякає, що її чоловік не зможе її задовольнити. Тому в переказі я змінив кінець фрази, зберігши зміст висловлювання. Я намагався якомога точніше зберегти решту прислів’їв та порівнянь, але це теж вдавалося не завжди. Що саме хотів сказати чоловік в кінці своєї промови - говорячи про свою дитину і про рабиню - зрозуміло не до кінця.
Оригінальний текст також дуже стислий, що я намагався передати в переказі. Але я таки додав декілька речень, щоб текст легше читався і щоб його можна було зрозуміти, не читаючи приміток. Такою є, наприклад, вставка про тодішні закони, про які говорить цар - вони були відомі шумерам та аккадцям, але не є в нас на слуху. А також в оригіналі немає прямої вказівки на те, що чоловік лишився без жінки, але на це натякають слова царя, адресовані дівчині (в оригіналі - “покинеш дім”) в сукупності з тодішніми практиками. Якщо вас цікавить закон, котрий згадує цар, зверніться до законів Хаммурапі, параграф 146, який починається так: “Якщо чоловік візьме шлюб із безплідною жінкою, вона дасть своєму чоловікові рабиню і та народить дітей…”
Цей переказ - художній, хоч і дуже близький до оригіналу. Я б його назвав перекладом, а не переказом, якби не деякі доповнення, про котрі я вже згадував. Але для наукового перекладу, раджу звернутися до праці “A Complete Reconstruction, New Edition and Interpretation of the Sumerian Morality Tale ‘The Old Man and the Young Girl’” авторства Яни Матушак. Власне ця праця і стала основою мого художнього переказу.
Посилання: