Dmytro Polovynka

Шумерський лист-похвала матері

Цей текст оформлений, як лист, але насправді є віршом-похвалою матері. Відомо ще два твори написані від імені цього ж автора - Лудігіри, дві елегії - оплакування смерті батька та смерті жінки.

Але лист матері - це життєрадісний твір, з яким я і пропоную вам ознайомитися.

Лист від Лудігіри матері

Королівський гінець,
  відправляйся в дорогу!
Прошу, поїдь в Ніппур
  й передай від мене звістку.
Далека путь перед тобою!
Моя мати від тривоги
  заснути не може,
Тож хай твій шлях
  веде прямо до її дому.
Вона розпитує подорожніх
  про моє здоров’я,
А ти звістку про моє здоров’я
  їй передаш у руки.
Мати моя зрадіє
  і лагідно
  говоритиме з тобою.

Якщо мою матір ти не знаєш,
  я тобі її опишу:
Ім’я її - Шат Ештар, так шукай її.
Її тіло й обличчя, руки та ноги,
  уся зовнішність -
  мов з-під руки майстра.
Вона як добра богиня
  своєї вулиці.
Ще з днів її юності
  була наділена
  доброю долею.
Самотужки вона порядкує
  в будинку свого свекра.
Скромно поклоняється
  своїй богині.
Знає як доглядати
  за місцем Інанни.
Наказами царя
  ніколи не нехтує.
Вона ощадлива
  і примножує пожитки.
Говорить з любов’ю,
  ніжністю та з підтримкою.
Вона мов овечка,
  мов солодке масло й мед
  у серці своїм.

Ще вдруге опишу
  тобі свою матір:
Мати моя - мов небесне сяйво,
  мов гірська лань;
Зоря сходу,
  що освітлює все навколо;
Рідкісний кривавець,
  бірюза з Мархаші,
Скарби царевого брата
  повні краси;
Агатова печать
  сонцем оздоблена;
Кільце олов’яне,
  бронзовий перстень,
Злиток золота,
  сяйнисте срібло;
Колодязь,
  що втамовує подорожніх;
Алебастрова берегиня
  на п’єдесталі з лазуриту,
Що ожила і несе радість.

Ще втретє опишу
  тобі свою матір:
Мати моя як небесний дощ,
  що поливає насіння;
Ячмінь та льон,
  що в щедрі жнива
  високо підносяться;
Багатий сад
  заповнений радістю;
Зрошена сосна
  рясно шишками покрита;
Ранні плоди,
  що приносяться в дар;
Канал, що живодайну воду
  в сади несе;
Інжир солодкий з Дільмуну,
  інжир такий бажаний.

Ще вчетверте опишу
  тобі свою матір:
Моя мати усіляке свято
  наповнює радістю.
Сама, як свято весни -
  любо дивитись на неї;
Царська донька,
  пісня достатку;
Площа танців,
  що її для радості збудували;
Серце, що завжди готове
  дарувати любов;
Добра новина
  про повернення полоненого
  до своєї матері.

Ще вп’яте опишу
  тобі свою матір:
Моя мати -
  як інжирна пальма,
  що чудово пахне;
Колісниця з ялівцю,
  самшитовий стілець;
Дорога тканина
  змащена оліями;
Виноградне гроно,
  що росте пишно;
Пляшечка зі страусового яйця
  заповнена пахучою олією;
Чудова жінка під
  охороною божества.

Як стоятимеш в сяйві жінки,
  котру я тобі щойно описав,
Перекажи їй,
  що її син Лудігіра
  у доброму здоров’ї.

Примітки перекладача

В рядку, де говориться про “кільце олов’яне, бронзовий перстень” - то перстень насправді з вже згадуваного загадкового металу “антасура”. Більше про антасуру прочитайте в статті “Сокира Нерґалю і трохи про давню металургію”. Крамер перекладає цей метал, як “залізо”.

“Ранні плоди, що приносяться в дар” - йдеться про пожертву, котру робили з перших зібраних плодів богам для кращого врожаю.

“Сама, як свято весни” - в оригіналі йдеться про “акітум” - свято нового року, але шумери новий рік святкували весною.

В тексті згадується богиня Інанна - богиня любові. З власних назв також згадується Дільмун - острів достатку, ймовірно сучасний Бахрейн, Ніппур та Мархаші - древні месопотамські міста.

Як завжди курсивом позначені вставки для кращого розуміння тексту, або місця, котрі зрозумілі не до кінця, тому переклад - умовний.

Джерела: