Кава і хаос

Короткий екскурс у складний взаємозв’язок між хаосом та приготуванням кави

Що таке хаос

Спочатку про Хаос. Слово Хаос має декілька значень. Одне з них походить з грецької міфології і означає першопочатковий стан речей. Друге значення — наше повсякденне, синонім слова “безлад”. Є ще третє значення — математичне. Або фізичне — залежить від того, як на це глянути.

Що ж таке хаос у математичному розумінні? Теорія хаосу — відносно нова галузь науки і описує хаотичні системи. Ми здебільшого звикли, що якщо ми лише трохи змінимо причину, наприклад швидкість автомобіля, то результат теж відрізнятиметься лише трохи — наприклад час приїзду до Києва. В хаотичних же системах невеличка зміна причин приводить до непередбачуваних наслідків. Хаотичні системи ніби як можна передбачити, але насправді це майже не можливо. Все впирається в проблему вимірювань. Наприклад нам не принципово, чи наш стіл довжиною два метри і три мікрони, чи два метри і один мікрон. А от для хаотичних систем така різниця — важлива.

Як приклад можна навести кидання кубика. Ми можемо сконструювати машину, яка завжди кидатиме кубик однаковісіньким чином. Але в залежності від незначної відмінності в початковому положенні кубика, мікро-землетрусів, руху повітря або зміни температури значення на кубику все одно випадатиме завжди різним. Але лишимо кидання кубика теорії ймовірності.

Класичним прикладом хаотичних систем є погода, тому її так складно передбачити. Але таких систем є багато, вони нас оточують — це і фондові ринки, і війни, і популяції лісових тварин.

Але ж…

…до чого тут кава?

Каву можна заварити різним чином — просто залити кип’ятком, використати фільтр, зварити в джезві або натиснути кнопку на автоматі. Я ж зазвичай використовую гейзерну кавоварку, або моку.

Принцип дії моки дещо схожий на еспресо машину, тільки перевернуту. Вода закипає в нижній ємності, перетворюється на газ, під тиском проходить кріз змелені зерна в середній ємності та виливається у верхню ємність. І от я підозрюю, що цей процес — теж хаотичний. Я завжди заливаю однакову кількість води, мелю зерна однакову кількість часу, насипаю однакову кількість та ставлю на однаковий вогонь. А кава завжди виходить різна. А буває таке, що і не виходить взагалі — щось там гуркотить, старається, пара виходить кріз клапан, але кава не тече; а коли вже тече — то вже щось зовсім її мало. Як це пояснити інакше, як не через хаотичність цього процесу? Невеличкі зміни у вхідних параметрах — як от трохи замало води, або вона не тої початкової температури, абощо, і пара замість того, щоб гордо проходити крізь змелені зерна, сором’язливо змочує нижній шар кави, насичується нею і вертається назад, а решта пари вже крізь цей мокрий шар кави пройти не може. Мока — не прозора, мені не видно, що там відбувається, але якось так я собі це уявляю.

На щастя, зазвичай кава смакує добре. Але коли в мене щось з кавою не виходить, я завжди кажу “заварювання кави — хаотичний процес”. І мені стає легше.