Dmytro Polovynka

Ігри на шаховій дошці

Backup page for:

Які ігри можна грати на шаховій дошці?

Якщо під руками є шахова дошка та набір шахів та шашок можна зіграти декілька ігор. Деякі з них були описані на інших сторінках, на них буде подано посилання. А деякі ігри будуть описані прямо тут.

Насправді ігор для дошки 8 на 8 є дуже багато, тут лише вибірка тих, які я вважаю найоригінальнішими та найкращими. Всі наступні ігри я пробував грати сам, окрім шахових варіантів.

Найпоширеніші ігри на шаховій дошці

Очевидно, що на цій дошці можна зіграти в шахи та шашки.

За бажання можна навіть зіграти в Тайські шахи, замінивши пішаків шашками - гра дуже схожа на шахи і є більш архаїчним її варіантом. Тайські шахи - це гра з живою традицією і вони дуже популярні в Тайланді.

Та й шашок є багато різних варіантів - можна спробувати зіграти в турецькі чи тайські шашки, або англійський чекерс.

Але окрім цих ігор, що можна зіграти ще?

З дітьми можна зіграти в просту мисливську гру “вовки та заєць”. В цій грі вовки мають знерухомити зайця, а заєць має прорватися крізь ряд вовків. Ця гра навряд чи зацікавить дорослих гравців, хіба для того, щоб знайти виграшну стратегію.

Також є гра куточки - домашній варіант гри “гальма”. В ньому гравці мають якомога швидше переставити свої фішки в протилежний кут.

Обрані варіанти шахів

Шахових варіантів - безліч. І можна до них ставитися скептично, адже якщо вам подобаються шахи, навіщо грати їх варіант? Але я таки згадаю чотири з них, які можна спробувати зі звичайним набором. При чому як мінімум в один із цих варіантів грають дуже серйозні шахові гравці. З цього варіанту і почну.

Шахи-960

Англійською Chess960. Правила шахів - ті самі, але початкова позиція фігур обирається випадковим чином. Пішаки, як і завжди стоять у другому ряду, але перший ряд - повністю перемішаний. При цьому позиція білих має бути дзеркальною до позиції чорних. При цьому слони мають стояти на полях різних кольорів, а тури мають стояти по різні сторони короля, щоб зберігалися два рокірування.

Щодо рокірування - воно в цих шахах трохи дивне. Якщо гравець робить рокірування в сторону стовпця a, то король стає на стовпець “c”, а тура - на стовпець “d”. Якщо ж в сторону стовпця “h”, то король стає на стовпець “g”, а тура - на стовпець “f”. Тобто з одного боку - вони встають на ті самі місця, як і в звичайних шахах. Але з іншого боку - таке рокірування виглядає вкрай дивним і не очевидним, особливо коли король і тури стоять в дуже нестандартних місцях. Є певні пропозиції щодо покращення цих правил, але тут я їх розглядати не буду.

Початкових позицій в таких шахах - 960, звідси і назва. Ці шахи свого часу популяризував Боббі Фішер. Основною ідеєю цього варіанту було відмовитися від завчених дебютів. З цього варіанту проводять чемпіонати і там беруть участь відомі шахісти, в тому числі Маґнус Карлсен, тому ставитися до цього варіанту скептично не варто.

Шахи до трьох шахів.

Вся суть варіанту розкрита в назві. До звичайних правил додається ще одна виграшна умова - гравець програє, коли його королю ставлять третій шах.

Цей варіант суттєво змінює стратегію, адже тепер заради шаху можна і пожертвувати фігурою, чого в оригінальних шахах, очевидно, нема.

Анти-шахи

Або шахи-піддавки. Ціллю є позбавитися всіх фігур, або увійти в позицію, з якої немає легальних ходів.

Додаткові зміни до правил:

Король пагорба

Англійською King of the Hill. До звичайних правил шахів додається наступна виграшна позиція - якщо король зайшов на одне з чотирьох центральних полів, то цей гравець переміг. При цьому король може зайти на центральне поле навіть під шах - це все одно перемога. Але в інших місцях на дошці діють звичайні правила.

Що цікаво в цьому варіанті - це те, що навіть в ситуації король проти короля, що є очевидною нічиєю у звичайних шахах, тут таки якийсь гравець швидше дійде до центральних полів та переможе.

Менш відомі ігри

Магараджа

Асиметрична гра, чимось схожа на мисливські ігри.

Один гравець грає за чорних звичайною шаховою армією, а в другого - лише одна біла фігура - магараджа. Магараджа може походити як ферзь, або як кінь. Магараджу на початку гри гравець ставить на довільне поле в першому ряду.

Чорні ходять першими. Ціллю чорних є поставити мат магараджі. Ціллю магараджі є поставити мат чорному королю.

Діють ті ж самі правила, що і в звичайних шахах, окрім одного - пішаки не перетворюються, коли доходять до восьмого ряду, а просто залишаються там стояти. Якби такого обмеження не було, то чорний би просто проводив свої два крайні пішаки до восьмого ряду і перетворював їх на ферзів. А з трьома ферзями поставити мат магараджі - дуже просто.

За ідеальної гри чорні виграють, але досягти цього не просто. Гра, як і мисливські ігри цікавіша для чорних, але за магараджу легше грати.

Прорив

В оригіналі - Breakthrough. Гра з дуже простими правилами і цим вона приваблює.

Ціллю гравців є довести свого пішака до останнього ряду.

В кожного гравця на початку гри по 16 пішаків. Оскільки інших фігур тут нема, можна грати звичайним шаховим набором і уявляти, що інші фігури - це теж пішаки, або грати двома наборами шашок.

Пішаки ходять трохи інакше ніж в шахах. Ходять вони на одну вперед, або косо вперед. Тобто пішаку доступно три поля перед ним. Ніякого першого довгого ходу в нього нема. А б’ють пішаки так само як в шахах - на одну косо вперед.

Хто перший довів свого пішака до протилежного краю - переміг. Нічий тут бути не може.

В оригіналі гра гралася на полі 7 на 7 і в кожного гравця було по 14 пішаків. Хоча, здавалося б, різниця невелика, але дебют на полі 8 на 8 дещо повільніший. Якщо хочете - скоротіть поле на один ряд (хай чорні ставлять пішаків на шостий та сьомий ряд), щоб скоротити дебют. Стовпець можна не забирати, адже проблема повільного дебюту не в ширині, а в довжині поля. Але для повної автентичності - можете закрити і його.

Гра проходить досить динамічно, навіть на полі 8 на 8. Фігури тут можуть рухатися лише вперед, тобто ніяких повторень ситуацій на дошці. При чому завжди є можливість або походити, або побити. Нічия в цій грі - неможлива.

Зіграти в цю гру можна тут:

Переходи

В оригіналі - Crossings. Тут, як і в попередній грі, треба дійти до іншого краю дошки, але ходти можна як самотніми фішками, так і групами. Гра, котра є попередником гри Epaminondas, також чимось схожа на популярну гру Abalone, де можна рухати фішки групами.

В кожного гравця 16 фішок, котрі він виставляє в перші два ряди. Фішки, як і групи можуть ходити в довільну сторону (ортогонально, чи діагонально). Самотня фішка може ходити лише на одне поле. Але якщо пересувати групу (їх називають фалангами) - вона може рухатися до тої кількості клітинок, скільки у фаланзі є фішок. Наприклад фаланга з трьох фішок може рухатися на одну, дві чи три клітинки. При чому група з фішок - це ті фішки, що йдуть одна за однією, а не поруч, тобто у фаланги є “голова” і “хвіст”. Гравець може розбивати фалангу, наприклад походити першими двома фішками, але тоді він зможе піти щонайбільше на дві клітинки. Для того, щоб пересунути фалангу, замість того, щоб сунути фішки одна по одній, можна перестрибувати “фішкою-хвостом” усі фішки у фаланзі, щоб вона ставала “фішкою-головою”. Три таких стрибки дорівнює ходу на три клітинки.

Група фішок може побити одну фішку - якщо перша фішка фаланги приземляється на чужу фішку, що є самотньою, або належить до меншої фаланги. При цьому враховується лише та фаланга, котра знаходиться за напрямком ходу, тобто ці дві фаланги ніби врізаються чоло в чоло.

Фішка, що доходить до кінця дошки - заморожується. Вона не може ходити і її не можна побити. Зазвичай це означає виграш, але іншому гравцю таки дається шанс і якщо він теж довів фішку до кінця дошки наступним ходом, то його фішка теж заморожується і гра продовжується. Відповідно абсолютне точне правило перемоги наступне - якщо на початку свого ходу у гравця на останньому ряді більше фішок, ніж у суперника, він перемагає.

Гра - динамічна і дуже тактична - адже сильну фалангу - наприклад з чотирьох фішок, можна атакувати збоку навіть малою фалангою і зменшити її, або розбити на дві частини. Тому бездумно будувати довгі фаланги не дає особливої переваги, якщо суперник добре зманеврує своїми меншими фалангами.

Королівські перегони

В оригіналі - Racing Kings. Оригінальна гра, де гравці змагаються, хто першим доведе свого короля до краю дошки, при чому обоє починають з того самого боку.

Грається на шаховій дошці і гравці розставляють свої фігури на першому та другому ряду. Ферзь стоїть в куті, перед ним - король, в другій колонці - дві тури, в третій колонці - два слони, а в четвертій колонці - два коні. Чорні віддзеркалюють позицію - тобто коні гравців стоять поруч. Пішаків тут нема.

Білі ходять першими. Ціллю є довести короля до останнього (восьмого) ряду. При чому, якщо чорний завів свого короля одразу наступним ходом після білого, то це - нічия.

Фігури ходять так само як в шахах. Важливо є те, що фігури одне одну бити не можуть. Мало того - не лише свого короля не можна заводити під шах, але шах не можна ставити навіть чужому королю. Тобто шах в цій грі - заборонений.

Для чого тоді потрібні фігури? Для того, щоб поставити їх так, що чужий король не зможе пройти крізь поля, що знаходяться під боєм. А з іншого боку - щоб прикритися від шахів суперника.

Грається швидше ніж шахи, але, як це не дивно, схоже, що малим дітям в цю гру важче грати ніж в самі шахи. Малим дітям подобається бити фігури, а от “шах” чи “мат” для них трохи складний - їм завжди хочеться короля побити. А ідея того, що шах навіть ставити заборонено - для них взагалі чужа. Відповідно в цій грі немає найцікавішого для них моменту, а найскладніший присутній і ще й в ускладненій формі. А от чи зацікавить ця гра двох дорослих гравців - це питання. Але в гри оригінальні правила, вона швидко грається і для різноманітності можна спробувати і її.

Полеїс

Загадкова грецька гра, правила котрої нам достеменно не відомі. Ціллю є або побити усі фішки суперника, або знерухомити їх. Тут використовується особливий спосіб побиття - оточенням, яке також використовується у грі “тавлія”. Оскільки таке побиття дає величезну перевагу захисту перед нападом, треба було певним чином змінити правила, щоб це виправити. На наступній сторінці подається така спроба. Це - власна реконструкція цієї гри, котра далеко не відходить від більш поширених реконструкцій, але є цікавішою та динамічнішою - що було доведено пробними іграми.

В правилах вказано, що треба грати набором по 16 шашок кожному гравцю, але теоретично можна обійтися і звичайним шашковим (24 фішки), або, краще, нардовим (30 фішок), набором.

Маловідомі ігри з культовим статусом

Є декілька маловідомих ігор, котрі мають своїх палких послідовників і мало не культовий статус. Такими є гра “Tak” та серія ігор GIPF. Їх, втім, на шаховій дошці звичайним набором не зіграєш. Зате є ще дві гри, котрі, як то кажуть, теж широковідомі у вузьких колах - це Арімаа (Arimaa) та Лінії дій (Lines of Action). І їх вже можна зіграти на шаховій дошці.

Lines of Action

Лінії дій (Lines of Action) можна зіграти набором шашок на шаховій дошці. В неї незвично все - як механіка, так і умови перемоги. Правила “ліній дій” хоч і незвичні, але досить прості та короткі, і подані тут повністю. Гра має велику кількість прихильників і неодноразово згадується в контексті найкращих абстрактних ігор.

Ціллю гри є об’єднати всі свої фішки в одну безперервну фігуру на дошці - фішки мають бути поєднані або ортогонально, або діагонально. При цьому, якщо в гравця лишилася одна лише фішка - він автоматично перемагає, адже одна фішка таки утворює одну безперервну фігуру.

На початку гри гравці ставлять свої фішки по периметру дошки, пропускаючи кути. При цьому фішки одного кольору займають протилежні краї.

За хід гравець має пересунути одну свою фішку в будь-якому напрямку - чи то ортогонально, чи діагонально. Але є одна умова - фішка має походити рівно на ту кількість клітинок, скільки фішок - своїх чи чужих - є на діагоналі, чи ортогоналі, вздовж якої вона ходить. Фішка має право перестрибувати власну фішку, але чужу фішку перестрибувати - заборонено. Якщо фішка приземляється на фішку чужого кольору - то чужа фішка б’ється і знімається з дошки. На фішку свого кольору приземлитися не можна. Зауважу, що бити фішки не є основною ціллю в цій грі.

Якщо так склалося, що після ходу гравця обидва кольори утворюють суцільну фігуру, то це або нічия, або перемога гравця, котрий востаннє ходив - залежить від домовленостей.

В цій грі дуже складно прорахувати ходи наперед, адже те, на скільки клітинок фішка може походити залежить від того, скільки фішок є на ортогоналях чи діагоналях - а це може змінитися з ходами суперника. Когось це приваблює, когось навпаки - відраджує. Також ця гра вкрай абстрактна - як правила ходів, так і умову перемоги складно пояснити зрозумілими та близькими словами. Наприклад в ґо гравці захоплюють територію, в шахах - воюють між собою і пробують вбити короля, а лисицях та гусях - гуси намагаються злапати лисицю. Що роблять фішки в “лініях дій”? Чому вони ходять саме так? Але гра й справді оригінальна і якщо ви шукаєте щось цікаве та нове - спробуйте “лінії дій”. А от чи вона вам сподобається - це вже побачите самі.

Арімаа

Арімаа обіцяла бути грою з простими правилами, в якій людина буде сильнішою за комп’ютер і це було її основним маркетинговим ходом. Але комп’ютер переміг найкращих гравців в Арімаа вже у 2015-му, тому ця гра значно втратила на своїй привабливості. Та в неї все одно лишилися палкі прихильники, котрі вважають гру Арімаа мало не кращою за шахи, тому хочеться про неї згадати.

Арімаа можна зіграти звичайним набором шахових фігур. Правила гри Арімаа не є складнішими за правила гри в шахи, хоч і механіка там є досить незвичною - а саме для того, щоб побити фігуру, її треба заштовхати, або затягнути в пастку (одне з чотирьох полів на дошці) сильнішою фігурою. Ціль гри - довести свого зайця (пішака) до другого кінця дошки. Попереджаю - гра триває не коротше, а то й довше ніж шахи.

Повні правила, як і коротка історія цієї гри на наступній сторінці:


Сторінки про деякі згадані ігри:

Багато ігор можна зіграти проти комп’ютера на цих сайтах:

В шахи, в тому числі в згадані вище варіанти можна зіграти тут


ВТОРОЕ ПРИШЕСТВИЕ ЧАТУРАНГИ СКАЧАТЬ ИГРУ ИСТОРИЯ ИГРЫ ПРАВИЛА ИГРЫ ТАКТИКА ИГРЫ ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА Чатуранга (правила игры)

ИГРАЮТ ДВОЕ Используется стандартная 64-х клеточная доска. У каждого игрока по 6 фигур и 2 короля; у одного белого цвета, у другого чёрного. В начальном положении белые располагаются на первой горизонтали слева направо: ладья, конь, слон, король, король, слон, конь, ладья; а чёрные занимают места в таком же порядке на восьмой горизонтали. Начинают игру всегда белые; ходы делаются соперниками по очереди; запрещено пропускать ход в свою очередь.

ХОДЫ ФИГУР: Ладья ходит по горизонтали или вертикали на любое количество полей, если путь свободен. Конь ходит прыжком похожим на букву “Г” в разные стороны, если поля свободны. Слон ходит по диагонали на любое количество полей, если путь свободен. Ни одна из участвующих в игре фигур не может побить (удалить с доски) какую-либо другую фигуру. Свою ударную силу фигуры проявляют в борьбе с королями противника: 1)Могут нападать на них, угрожая уничтожить своим следующим ходом; 2)Ограничивают их подвижность, когда обстреливают поля около королей; 3)Не дают королям возможности бить, если защищают атакованные ими фигуры.

ХОДЫ КОРОЛЯ: Король ходит во все стороны, но каждый раз только на одно поле. 1)Короля нельзя ставить под удар фигур противника; 2)Если при наступлении противника король попадёт под удар чужих фигур, то он будет должен сразу же от него избавиться (самостоятельно или с помощью своих фигур); 3)Король может побить (удалить с доски, встав на её место) чужую фигуру, если та не защищена другими фигурами противника; 4)Короля нельзя ставить рядом с королём противника (“короли не сближаются”); 5)Все находящиеся на доске короли изначально способны к выполнению рокировок.

РОКИРОВКА Особенный ход, который король и ладья делают вместе; она возможна при непременном выполнении каждого из трёх следующих условий: 1)Король и ладья с самого начала игры ещё не двигались; 2)Все поля между королём и ладьёй свободны; 3)Король не стоит под ударом и поле, через которое он будет должен перешагнуть при выполнении рокировки, также не находиться под ударом фигур противника. Выполняется рокировка в один приём: ладья пододвигается к королю, а он перешагивает через неё. По выбору игрока рокировка возможна как с ближней к королю ладьёй, так и с дальней (как “короткая”, так и “длинная”).

ВЫИГРЫВАЕТ ТОТ, КТО ПЕРВЫМ достигнет любой из трёх целей: 1) ПОСТАВИТ МАТ ОДНОМУ ИЗ КОРОЛЕЙ ПРОТИВНИКА 2) ОБЪЯВИТ НЕОТРАЗИМЫЕ ШАХИ СРАЗУ ДВУМ КОРОЛЯМ ПРОТИВНИКА (в первом и втором случае игра тут же заканчивается, брать чужого короля и тем более королей не нужно) 3) ПОБЪЁТ КОРОЛЁМ КАКУЮ-НИБУДЬ НЕЗАЩИЩЁННУЮ ФИГУРУ ПРОТИВНИКА (при условии: после взятия ни один из королей бьющего игрока не должен стоять под ударом чужих фигур) либо совершит ход, которым одновременно достигаются несколько целей. Если оба соперника три раза подряд повторили свои ходы, то ничья.

Один умный человек сказал, что шекспировские драмы никем не написаны: они такое же произведение природы, как воздух, вода, солнце. Точно так же и Чатуранга не сочинена никем: она управляется теми же законами, повинуясь которым всходит и заходит солнце, растет дуб и поет соловей. В ней нельзя ничего прибавить и ничего убавить. В дни, когда удивительные открытия поражают наше воображение, такая игра может показаться анахронизмом. На редкость простые правила передвижения фигур позволят каждому желающему быстро приобрести навык. Однако несмотря на внешнюю простоту от игрока в ней потребуется точность, учёт всех особенностей позиции и глубокий расчёт. А главное, он встретится с бессчётным количеством красивых комбинаций! И неожиданно оказывается, что шахматы ещё далеко не раскрыли все свои возможности, а таят в себе такие глубины, тайны и новизну, о каких и не мечталось! Однажды научившись играть никто эту игру не бросает!

Очень настороженно отношусь в шахматам как к профессиональному спорту. Более того, я негативно отношусь к детским турнирам. Говоря о шахматах - я за шахматы без проигравших! Предлагаемая игра состоит как бы из множества задач-миниатюр, и какая в них потрясающая энергетика, изящество, лёгкость!

Ребёнок, который в процессе игры решает их, только приобретает, ничего не теряя. А из двух детей-спортсменов, один должен неминуемо проиграть. Для современного ребёнка поражение не закалка характера, а шаг к развитию невроза. Посмотрите на некоторых юных чемпионов - у них уже к 10 годам трясутся руки, дёргаются глаза. Чемпионом становится один, а больных тысячи(!)

Во многих странах мира, да и в отдельных городах СССР попытались ввести шахматы в школы и в результате накоплен большой отрицательный опыт(!!) Я не против “спортивных” шахмат. Я против культа чемпионов, который навязывается нам уже много лет. Там где преобладает “голый спорт”, мы получим заносчивых чемпионов, которые упиваются своим превосходством над другими ребятами - что из них вырастет? Ведь это - “игра на уничтожение”(!!!)

В “ЧАТУРАНГЕ”, при решении игровой задачи требуется: 1) Учитывая возможное противодействие соперника - найти наиболее целесообразную расстановку всех имеющихся в вашем распоряжении сил; 2) Не бить без разбора все попадающиеся фигуры противника - а строить свою игру на комбинациях, практически всегда парадоксальных; 3) Результат: целесообразность в соединении парадоксальностью порождает эстетическое переживание. ДАЖЕ 5-ЛЕТНЕМУ РЕБЁНКУ ЭТА ИГРА ДАЁТ ОПЫТ САМОСТОЯТЕЛЬНОГО ТВОРЧЕСТВА! Хорошо научиться играть - это не самоцель, речь идёт не о соперничестве двух противников, а о интеллектуальном средстве развития ребёнка, которое учит его запоминать, сравнивать, обобщать, предвидеть результаты.

В предлагаемой игре совершенно отсутствуют так называемые “размены фигур”, ПОЭТОМУ У ИГРОКА НЕТ БОЯЗНИ ПРОСЧИТАТЬСЯ; этим экономиться масса времени, а вся умственная энергия идёт на расчёт головоломных трюков!

Победа почти всегда достигается с помощью красивой комбинации, А ПРОИГРАВШИЙ ПАРТИЮ ЯВЛЯЕТСЯ ТАКЖЕ НЕВОЛЬНЫМ ЕЁ “СОАВТОРОМ”; этот момент очень важен, особенно для начинающего, неудача переносится им довольно легко - ведь он “сражался как лев”!!

Мучить своих партнёров (потерявших уже всякую надежду на счастливый исход) бесконечным “дожиманием” не получиться; если промедлить с победным ударом 2-3 хода, то ситуация на доске выровняется - МАТЕРИАЛЬНЫЙ ПЕРЕВЕС В ИГРЕ ПОЛУЧИТЬ НЕЛЬЗЯ!!!

Приглашаю начинающего игрока к вступлению в великое царство мысли, где властвует “чистый разум”, сплавлены воедино логика и эстетика, где есть изощренные теоретические построения и борьба идей, красота маневров и комбинационных взрывов!

ВТОРОЕ ПРИШЕСТВИЕ ЧАТУРАНГИ СКАЧАТЬ ИГРУ ИСТОРИЯ ИГРЫ ПРАВИЛА ИГРЫ ТАКТИКА ИГРЫ ГЛАВНАЯ СТРАНИЦА

Рейтинг@Mail.ru

Hosted by uCoz Заработок на просмотре видео