Повернення до матері, або перша згадка слова "свобода"
Backup page for:- https://sumerua.wordpress.com/2025/09/16/ama-gi-return-to-mother/
- https://medium.com/@navpil/ama-gi-dd88931a50e6
Енметена - це правитель Лаґашу приблизно з року 2400 до н.е., відомий своєю перемогою над Уммою, котра описана на Кружелі Енметени. Але Енметена відомий не лише цим.
Енметена був не лише полководцем, але і реформатором. З ним пов’язана перша згадка слова “ама-ґі”, котре дослівно перекладається, як “повернення до матері”, але означає воно “повернення до попереднього стану”, “звільнення”, “помилування” або навіть “свобода”. Шумерське написання цього слова, а саме 𒂼𒄄 використовується, як символіка декількома лібертаріанськими організаціями.
Текст, в якому згадується “ама-ґі” обігрує це слово декількома способами. Наприклад одразу ж після згадки цього слова йде вислів “матір дитині повернув, дитину матері повернув”, в яких згадуються обидві складові слова “ама-ґі”. А далі йде декілька фраз, більшість з яких закінчуються дієсловом “ґі” - “повернути”, частиною слова “ама-ґі”. Цю гру слів неможливо перекласти на українську, оскільки в українській немає слова спільнокореневим з “матір”, котре б означало “свобода”. Відповідно, в цьому перекладі використовується дослівний переклад ама-ґі, як “повернення до матері”.
Починається текст із звичної похвали правителю зі згадкою різних богів та храмів, яка для нас не така важлива, хоч Енметена з нами б не погодився:
Для Луґальемуша!
Енметена, правитель Лаґашу,
обраний серцем Нанше,
великий правитель Нінґірсу,
син Енанатума, правителя Лаґашу,
для Нінґірсу святиню Дуґру збудував,
Ахуш - храм, на котрий дивляться
правдивим оком,
збудував та облаштував.
Колісницю кружляти горами для Нінґірсу
та Качиною дорогою до Еріду,
і її острах - це серце гір,
її для нього виробив.
Храм Істинних Ослів збудував.
Для Луґальуруба палац Уруб збудував.
Для Нанше храм Е-енґура в Зулумі
збудував та облаштував.
А далі йде частина, котра нас особливо цікавить. Ось вона:
“Повернення до матері”
для Лаґашу запровадив!
Матір дитині повернув,
дитину матері повернув.
“Повернення до матері”
зернових боргів запровадив!Тоді Енметена для Луґальемуша
Умуш в Патібірі,
храм улюблений збудував,
ці землі йому повернув.Дітям Урука, дітям Ларси, дітям Патібіри:
їм “повернення до матері” запровадив.Інанні він Урук до рук повернув.
Уту він Ларсу до рук повернув.
Луґальемушу він Емуш до рук повернув.
В ті часи мешканців міста називали “дітьми” міста. В іншому тексті я б так і переклав - “мешканці”, або “жителі”, але тут знову йдеться про гру слів, з відсиланням до фрази “матір дитині повернув”.
У світогляді шумерів існував “золотий вік”, в якому все було чудово. Відповідно більшість змін до кращого подавалися, як повернення до минулого стану. Саме тому текст насичений “поверненнями”.
Єдиним конкретним прикладом “повернення до матері” в цьому тексті є згадка про зернові борги. Оскільки поверненням до попереднього стану є час без боргів, то дослідники сприймають “ама-ґі” як “звільнення” від зернових боргів.
Іншим використанням “ама-ґі” було звільнення злочинців із в’язниць у тексті Реформ Урукаґіни - там вже це перекладено “свободу дав”, адже там про жодну гру слів не йдеться.
Завершується цей текст коротким підсумком:
Енметена, людина певного слова Інанни,
чий бог - Шульутуль!
Прочитання імені Шульутуль в цій та декількох інших таблицях - сумнівне. Шульутуль і справді був особистим богом династії Ур-Нанше, до котрої належав Енметена (про особистих богів можна почитати в окремій статті “Людина та її бог”). Але тут для другого складу використаний унікальний знак (MUŠ x PA), котрий більше ніде не зустрічається, окрім як в імені цього бога, і його навіть немає в стандарті Unicode. Його прочитання нам невідоме, але дуже ймовірно це - альтернативне написання “утуль”.
Деякі власні назви використані в цьому тексті:
- Боги: Шульушуль, Нанше, Інанна, Уту, Луґальемуш, Нінґірсу, Луґальуруб
- Міста: Урук, Ларса, Емуш, Еріду, Патібіра, Лаґаш
- Храми: Е-енґура, Умуш, Дуґру, Ахуш
Також згадується Зулум - місто або країна