Коран: елементи світської моралі

Ціллю мого дослідження було знайти в Корані світські моральні настанови. Тобто такі, якими можна керуватися у житті, без прив’язки до будь-якої релігії. Наприклад світськими є настанови “не кради” або “давай милостиню”. “Молися п’ять разів на день” вже світською настановою не є, оскільки прив’язана до конкретної релігії. І хоча іслам пояснює обов’язковість виконання настанов страхом покараннями у майбутньому житті, що є релігійним поясненням, але це не так важливо. Приблизно мільярд, а то й більше, людей, живуть за настановами в Корані. І не залежно від того, чому ці настанови треба виконувати, сам факт їх виконання може призвести до побудови успішного суспільства. Чому я взявся за це, поясню в кінці.

Попереджаю — я не живу в ісламському суспільстві, тому я не можу судити, наскільки ті чи інші настанови насправді виконуються і яка їм надається вага. Окрім цього, я не є дослідником ісламу, тому погано розуміюся на передумовах виникнення і історії розвитку цієї релігії. І я не читав жодної іншої релігійної мусульманської літератури окрім Корану (суфійські казки та притчі я релігійною літературою не вважаю). Та й Коран я читав сам, без того, щоб хтось мені пояснював значення не до кінця зрозумілих мені місць. Тому мене можна звинуватити у самовільному тлумаченні, але я спробую бути якомога більш обережним у трактуванні Корану. Зрештою, я вважаю, що свята книга має бути написана так, щоб її зрозумів будь-хто. Бо якщо свята книга вимагає тлумачень то ми вже залежимо не від самої святої книги, а від її тлумачів. І нехай пробачать мене тлумачі.

Трохи про сам Коран і його структуру. Справжній Коран — це той, який написаний арабською мовою. Боже слово було передане Мухамеду арабською, відповідно все, що не арабською — не боже слово. Переклади Корану святою книгою не вважаються. Вони вважаються “перекладом смислів”. Молитви мусульмани теж виголошують арабською.

Коран ділиться на 114 глав, які називаються сурами. Кожна сура складається з віршів, або аятів. Є великі сури на більш ніж двісті аятів, а є зовсім маленькі — на п’ять-десять. Відповідно для того, щоб позначити місце в Корані, треба два значення, сура:аят, наприклад 2:177. В Корані дуже багато згадок про віру і поклоніння Аллагу. На цьому — особливий акцент. Якщо ви знайомі з Біблією, то Коран більше схожий на Євангеліє від Івана, аніж від Матвія. Я ж, як вже казав, зосередився на пошуках світських правил.

Найдовший перелік світських правил знаходиться в сурі Аль-Ісра (Нічна подорож), аяти 26–38. Наведу цей фрагмент повністю.

Нічна подорож, фрагмент (17:26–38)

26: Віддавай належне родичу, бідняку, подорожньому й не витрачай марно!
27: Воістину, марнотратці — брати шайтанів. А шайтан був невдячний перед Господом своїм!
28: Якщо ти відвертаєшся від усіх цих, шукаючи милості Господа свого — на яку сподіваєшся, то говори з ними ласкаво.
29: Не будь скупий, наче твоя рука прикута до шиї, та не витрачай надміру, щоб не лишився ти осудженим та збіднілим!
30: Аллаг збільшує наділ, кому побажає, та зменшує, кому побажає. Воістину, Він — Всевидячий і Всезнаючий над рабами Своїми!
31: Не вбивайте своїх дітей, боячись бідності! Ми годуємо як їх, так і вас. Воістину, таке вбивство — великий гріх!
32: І не наближайтеся до перелюбу. Воістину, це — мерзота, шлях ганебний!
33: Не вбивайте душу, вбивство якої заборонив Аллаг, якщо тільки не маєте на це права. І якщо хтось убитий несправедливо, то Ми дали його спадкоємцю владу [над убивцею], але нехай не порушує меж у помсті. Воістину, Аллаг допомагає йому!
34: Не витрачайте майна сироти, хіба що заради його блага, а чекайте на його повноліття. Виконуйте обіцянки, бо вас запитають про обіцяне!
35: Наповнюйте міру, коли відміряєте, і зважуйте на правильній вазі! Це — найкраще й найліпше за наслідками.
36: Не йди за тим, про що не маєш знання, адже слух, зір і серце — усіх їх спитають про обіцяне.
37: І не ходи по землі пихато, бо не розколоти тобі землю й не досягнути висоти гір!
38: Це все — зло перед Господом твоїм і відразне воно!

Цей фрагмент я обрав, тому що тут в одному місці згадується багато правил і чеснот, згадки про яких розпорошені по всьому Корану.

Пройдемося по пунктах

Віддавай належне

Милостиня і пожертва згадується в Корані мало не найчастіше від всіх інших світських чеснот. На відміну від Біблії, де наголошується на любові, Коран є більш практичним. Любити цих людей не обов’язково, а от милостиню давати — треба. Найдовший опис милостині знаходиться в аятах 2:264–271 але згадується і в багатьох інших місцях. Милостиню треба давати без докору чи образи (2:264), не погане — те, що ви й самі не узяли б, окрім як заплющивши очі (2:267), можна давати як відкрито, так і приховано, при чому друге є краще для вас (2:271), витрачати на милостиню в радості і в біді (3:134). На питання, що необхідно жертвувати, Коран дає відповідь таку: “Надлишок!” (2:219), засуджуються люди, які накопичують золото й срібло та не жертвують його на шляху Аллага (9:34). Окрім родича, бідняка і подорожнього згадуються вбогі (51:19), батьки і сироти (2:215). Є ще в ісламі таке поняття, як закят, що більше схоже на десятину, чи обов’язковий податок. Але і зібраний закят віддається вже згаданим групам населення, тому з точки зору моралі я не розрізняю милостиню, пожертви і закят.

Не будь скупий, та не витрачай надміру

Скупість та небажання давати милостиню часто згадуються поруч. Ось вас закликають жертвувати на шляху Аллага, але дехто серед вас скупий. Той, хто скупий, скупий лише на шкоду собі. (47:38). Воістину Аллаг не любить зухвалих та гордих, які самі є скнарами та закликають людей до жадібності… (4:36–37). Але Коран цілком прагматичний і не намагається переконати людей роздати все майно, щоб і самим не потребувати допомоги. Нехай власник достатку витрачає відповідно до достатку свого; а кому важко це, то нехай витрачає із даного йому Аллагом. (65:7)

Аллаг збільшує наділ, кому побажає, та зменшує, кому побажає

Коран наголошує на тому, що все в руках Аллага. Я не розбирався в деталях ісламського детермінізму, але наведу дві цитати.

Перша, з сури 18:

23: І ніколи не говори: «Я зроблю це завтра»,
24: [не додавши]: «Якщо побажає Аллаг!»…

Якщо ви колись спілкувалися з мусульманами, то могли чути від них “Іншалла”, коли вони говорять про плани. Це “Іншалла” і є ось це “Якщо побажає Аллаг”. В християнстві є схожа формула “якщо на те воля Божа”, але вона не є настільки поширеною, як в мусульман.

Друга цитата з сури 57:

22: Не станеться ніякого лиха ні на землі, ні у вас самих, якщо його не було в Писанні ще до того, як Ми створимо це. Воістину, легко це для Аллага!
23: Щоб не сумували ви за тим, що втратили, і не раділи з того, що Ми дали! Аллаг не любить зверхніх та хвальковитих,
24: які скупі та силують людей бути скупими. А якщо хто відвертається, то, воістину, Аллаг — Багатий, Хвалимий.

Можливо, ісламський детермінізм — це не зовсім елемент світської моралі, але його наслідком є практичні поради цілком в дусі стоїків — не засмучуватися у горі, не хвалитися зі своїх здобутків і не переживати, якщо плани пішли не так, як очікувалося. Детермінізм — занадто складна тема, щоб вдаватися в подробиці, тому рухаємося далі.

Не вбивайте своїх дітей

Зараз цей аят (17:31) використовується для засудження абортів. Самі аборти в Корані не обговорюються. В різних ісламських течіях заборону аборту трактують по різному. Наприклад в деяких школах не вважається дитиною плід до 120-го дня. Тобто не обов’язково йдеться про повну заборону абортів. Історично заборона вбивства дітей вказує на жорстокі практики тодішніх мешканців Аравії, котрі могли вбити новонароджену дитину з різних причин. В тому числі — якщо вона була дівчинкою. Іслам забороняв цю практику. В світлі лише цього одного історичного факту ми вже можемо зрозуміти, чому Коран настільки наполегливо переконує багатобожників прийняти іслам. Але це — вже історичні деталі, в які я обіцяв не вдаватися.

І не наближайтеся до перелюбу.

Перелюб — гріх. Але оскільки в чоловіків і жінок в ісламі різне становище, то і перелюб для них означає різні речі. Наприклад чоловікові дозволено мати до чотирьох жінок, а також наложниць. Ось наприклад фрагмент сури 23:

1: Досягають успіху віруючі,
2: які смиренні у своїх молитвах,
3: які уникають усього марного,
4: які дають закят,
5: які закривають свою наготу від усіх,
6: окрім дружин, і тих, ким оволоділи їхні правиці, — їм не докорятимуть за це,* [* «Ким оволоділи їхні правиці» — йдеться про невільниць.]

Є аяти, які розказують, що треба робити, якщо жінка чи чоловік були звинувачені у перелюбі. Там, наприклад, згадуються пошук чотирьох свідків, котрі можуть це засвідчити. З заборони перелюбу логічно випливає, що віруючі жінки обіцяють, що не будуть мати дітей від інших (60:12).

Не вбивайте душу

Вбивство заборонене Кораном не абсолютно. Тобто у певних випадках, воно дозволене. Ось цитата з сури 2, аяти 190–191

190: І боріться на шляху Аллага проти тих, хто бореться проти вас. Але не виявляйте ворожості при цьому, бо ж, воістину, Аллаг не любить тих, хто виявляє ворожість!
191: Вбивайте їх усюди, де відшукаєте, виганяйте їх звідти, звідки вони вигнали вас! Смута гірша за вбивство! Але не починайте боротьби з ними біля Забороненої Мечеті, поки вони не почнуть там боротьби проти вас, тоді вбивайте їх! Такою є відплата невіруючим!

Можливо, звучить не надто мирно, але згадка про те, що не треба починати вбивати першим все таки в цих аятах є. Більш переконливими є аяти 8–9 з сури 60:

8: Аллаг не забороняє вам бути дружніми та справедливими до тих, хто не бився з вами через віру та не виганяв вас із ваших домівок. Воістину, Аллаг любить справедливих.
9: Аллаг забороняє вам приятелювати лише з тими, які билися з вами через віру, виганяли вас із ваших домівок та сприяли вигнанню вашому. А хто приятелює з ними, ті — нечестивці.

Є чітка заборона вірним вбивати одне одного (4:63). Юдеям докоряється за те, що з ними був укладений завіт не проливати крові одне одного (2:84), а вони його порушили (2:85).

Ось ще одна настанова, котра теж стосується віруючих (49:9–10):

9: Якщо дві групи віруючих ведуть між собою боротьбу, то примиріть їх. Але якщо одна з них зазіхає на іншу, то боріться проти тієї, яка виявляє ворожість, доки вона не повернеться до наказу Аллага. А якщо вона повернеться, то встановіть між ними мир так, як і належить. І будьте справедливими; воістину, Аллаг любить справедливих!
10: Воістину, віруючі — браття. Тож встановлюйте мир між братами вашими й бійтесь Аллага — можливо, помилують вас!

Ці цитати показують, що всередині мусульманського суспільства має панувати мир і злагода. Стосунки із зовнішнім, немусульманським світом, не настільки очевидні.

Не витрачайте майна сироти

В даному аяті йдеться лише про сиріт, але в Корані є і інші місця, котрі говорять про заборону незаконного заволодіння майном інших, або простіше, заборону красти. Ось до прикладу фрагмент сури 2:

188: Не пожирайте незаконно майна одне одного та не підкупляйте суддів, щоб свідомо, шляхом гріха, привласнити частину майна інших людей!

В 4:29 Коран прямо говорить, що замість як красти, краще торгувати:

29: О ви, які увірували! Не пожирайте майна одне одного шляхом неправди, а займайтеся торгівлею, якою ви будете взаємно задоволені…

При чому лихварство Кораном заборонене (2:275).

Виконуйте обіцянки, бо вас запитають про обіцяне!

Брехня засуджується Кораном у багатьох місцях. Правдивість, навпаки, заохочується. [Досягають успіху], які зберігають довірене їм та договори. (23:8)

Наступний фрагмент з сури 2 не лише зобов’язує виконувати обіцянки, але і викриває лукавство людей, котрі лише роблять вигляд, що поклоняються Аллагу. Окрім цього там згадуються і інші чесноти.

177: Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллага, в Останній День, в ангелів, у Писання та у пророків, хто віддає навіть дороге йому майно — родичам, сиротам, бідним, подорожнім і тим, хто просить його; той, хто витрачає на звільнення рабів, хто звершує молитву, дає закят; ті, які виконують обіцянку, коли обіцяють; які мають терпіння у бідності, у хворобі та в буремні часи. Саме такі є праведниками, і такі є богобоязливими!

…зважуйте на правильній вазі

Не одноразово Коран нагадує про те, що міряти треба справедливо.

11:85: О народе мій! Наповнюйте міру й вагу справедливо! Не завдавайте людям збитків і не сійте безчестя на землі!

Майже аналогічними є аяти 26:181–184:

181: Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків.
182: І зважуйте на точних терезах!
183: Не применшуйте того, що належить людям, і не поширюйте безчестя на землі!

І не ходи по землі пихато

Про це каже також сура 31:

18: І не відвертай із погордою обличчя від людей і не ходи по землі пихато! Воістину, Аллаг не любить усіляких пихатих гордіїв!
19: Стримуй кроки свої та знижуй голос свій. Воістину, найогидніший голос — то рев віслюка!»

Цим я завершу короткий і неповний аналіз фрагменту 17:26–38, сура Нічна подорож. Але є і інші, важливі моменти в Корані, які обов’язково треба згадати. Обговорю деякі з них.

Лихослів’я

Кораном засуджуються пустослів’я, лихослів’я та пліткарство.

2:148: Аллаг не любить привселюдного лихослів’я, хіба як вчинили несправедливо із кимось. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!

Ось цікавий фрагмент з сури 49, який частково перегукується з християнськими словами “шукають скалки в чужому оці, а в своєму дровини не бачать”:

11: О ви, які увірували! Нехай одні люди не глузують з інших — можливо, ті кращі за них. І нехай одні жінки не глузують з інших, можливо, ті кращі за них. Не лайте одне одного та не вигадуйте образливих прізвиськ. Зле ж бути нечестивцем після того, як увірував! А ті, хто не покаявся, є несправедливими!
12: О ви, які увірували! Уникайте більшості здогадок, адже, воістину, деякі здогадки є гріхом! Не слідкуйте одне за одним та не поширюйте пліток. Невже хтось із вас хоче їсти м’ясо свого покійного брата, якщо це відразно для вас? Бійтеся Аллага, воістину, Аллаг — приймаючий каяття, Милосердний!*
[* «Їсти м’ясо свого покійного брата»: цей вислів означає обговорювати когось, аналогічно до вживаного в українській мові фразеологізму «перемивати кістки».]

Батьки

Батьки згадуються в Корані неодноразово. Як ми вже бачили в обговоренні милостині, батьки — одні з тих, кому треба жертвувати. Іншими словами — треба не лише шанувати, але й фінансово підтримувати своїх батьків. До батьків треба ставитися якнайкраще (4:36), і коли хтось із них […] досягне старості, то не говори їм “Фе!”, не гримай на них і говори їм тільки гідні слова. (17:23). І навіть якщо батьки силуватимуть тебе до поклоніння іншим богам […], не корися їм, але будь із ними в цьому світі добрим[…]. Тобто шана до батьків має бути навіть якщо вони — іновірці.

Справедливість

Наскільки справедливість є важливою, можна побачити з двох наступних фрагментів. Перший стверджує, що справедливим треба бути навіть, якщо йдеться про власних батьків чи себе.

4:135: О ви, які увірували! Тримайтесь справедливості, коли будете ви свідками перед Аллагом, навіть якщо це свідчення буде проти вас самих, ваших батьків чи родичів. Буде це багатий чи бідний, їхня справа належить Аллагу. Не йди за пристрастю, щоб не порушити справедливості. Якщо ж ви спотворите [свідчення] або відмовитесь від нього, то, воістину, Аллагу відомо те, що робите ви!

І навіть, якщо ви когось ненавидите, справедливість має бути дотриманою:

5:8: О ви, які увірували! Будьте стійкими у вірі в Аллага, свідчіть справедливо і нехай ненависть ваша до інших не веде до несправедливості. Тримайтеся справедливості, бо вона ближча до богобоязливості. Бійтеся Аллага, воістину, Йому добре відомо все те, що ви чините!

Справедливість важливіша навіть за ставлення до батьків, що важливо, враховуючи, наскільки важливими в Корані є батьки.

Прощення

4:149: Якщо робитимете ви добро відкрито чи потаємно або ж простите зло, то Аллаг — Прощаючий, Всемогутній!

Людей, не знайомих з ісламом може здивувати те, що ідея пробачати ворогам своїм зустрічається не тільки в Біблії, але і в Корані. Фрагмент з сури 41:

34: Не рівні між собою добро та зло. Відштовхни зло чимось добрим, і тоді той, із ким ти ворогував, стане для тебе наче близький друг.
35: Цього досягнуть тільки ті, які мають терпіння, досягнуть тільки ті, які наділені великим щастям!

Хоча ця порада не настільки категорична. Судіть самі (фрагмент сури 42):

39: [А те, що в Аллага, є кращим і вічним — для тих,] які відплачують тому, хто скривдив їх, адже
40: відплатою за зло є таке ж саме зло! Та якщо хто простить і встановить мир, винагорода його буде за Аллагом! Воістину, Він не любить несправедливих!
41: Хто помстився після того, як його скривдили, тому ніхто не дорікне;
42: докір є лише проти тих, які кривдять людей та поширюють нечестя на землі без жодного права! Таких чекає болісна кара!
43: А якщо хто терпить і прощає, то, воістину, це і є рішучість у справах!

Зауважте, що рішучістю вважається не помста, а прощення.

Добрі вчинки, добрі слова

Коран закликає бути добрим. І творіть добро; воістину, Аллаг любить тих, хто творить добро (2:195), відкрито чи потаємно (4:149), якнайкраще треба ставитися до батьків, родичів, сиріт і бідних; а також до сусідів, які є вашими родичами, і до тих, які не є вашими родичами; до побратима, до подорожнього, а також до рабів ваших. (4:36). Якщо ви робите добро, то робите для себе, а як чините зло, то також для себе (17:7).

Короткий перелік добрих справ можна побачити в сурі 90:

13: Це — звільнити раба,
14: нагодувати в день голоду
15: сироту з-посеред родичів
16: чи пригнобленого скрутою.
17: А після цього бути серед тих, які увірували й заповідали одне одному терпіння, заповідали одне одному милосердя!

Інші сторони Корану

Я одразу попередив, що наголос у цьому дослідження буде саме на світську мораль в ісламі. Чому так? Іслам — релігія, в якій основний наголос зроблений на вірі і поклонінні Аллагу. Дуже складно було знайти якийсь список того, що в ісламі вважається хорошою і гідною поведінкою, окрім як поклоніння. П’ять стовпів ісламу дуже не схожі на християнські десять заповідей, вірніше вони схожі на перші чотири заповіді — там де йдеться про суто релігійні та ритуальні питання. В ісламі п’ять стовпів це — молитва, піст, поклоніння лише Аллагу і визнання Мохамеда пророком, паломництво і закят. Лише закят — аналог християнської десятини — можна вважати певною моральною настановою. Решта мають суто ритуальне значення. Мене ж цікавило — що означає бути хорошою людиною в ісламському світі? Або, якщо спростити — як себе має поводити атеїст у світській ісламській державі, щоб вважати себе гідною людиною? Буддизм, християнство та інші релігії мають світські течії. Пошуки світського ісламу ні до чого не привели і, в залежності від джерела, я читав або про повну покору Аллагу, або про вороже ставлення мусульман до іновірців. Саме тому я взявся читати Коран, щоб знайти там ті моральні настанови, які передбачаються словами твори добро (2:195).

Зрозуміло такий погляд на Коран дуже обмежений і однобокий. Тому вважаю себе зобов’язаним хоча б коротко розказати що там ще є, але що я свідомо пропустив.

Про постійне наголошення на те, що треба поклонятися Аллагу я вже казав. З інших релігійних питань є цікаві описи раю (напр. 56:15–40 і 78:31–34) та пекла. Є в Корані описи декількох категорій невірних, до одних належать “люди писання” — це юдеї та християни (котрі були на правильному шляху, але схибили), лицеміри (ті, які лише вдають, що вони вірують), багатобожники та невіруючі. До останніх в Корані — особлива нелюбов.

Дослідникам Старого Заповіту буде цікаво почитати описи вже відомих легенд, наприклад про перших людей, або Мойсея (Муса), як вони подаються в Корані. Або прочитати невідомі, яких в Біблії нема, наприклад падіння ангела (15:28–40), або дивовижна історія зустрічі Мойсея з загадковим рабом (18:60–82).

Християнам буде цікаво почитати про Ісуса та Марію (Іса і Мар’ям). Так-так, Коран визнає Ісуса пророком, але не визнає його Богом (критика ідеї “Трійці” в 4:171). В Корані теж присутні деякі моменти з життя Ісуса, яких в Євангеліє немає. Наприклад як Ісус обіцяв оживити глиняних пташок (3:49) — цей момент є у Апокрифі дитинства Ісуса.

Мене не надто цікавили моменти, котрі описують як треба укладати угоди, з ким можна одружуватися, як треба розлучатися, та інші законодавчі моменти. Але вони там є і однозначно є важливими в шаріаті.

Я пропускав спірні моменти в Корані. Такі як місце, де дозволяється бити непокірних жінок (4:34), відрізати руки крадіям (5:38), бити розпусників сто разів (24:2) і багато місць, де закликається вбивати невірних, наприклад рубати їм шиї (47:4).

Я впевнений, що поети шукатимуть в Корані поетичні моменти, котрі там безумовно є, а також гарні порівняння та притчі, яких там, на жаль, не так вже і багато (напр. 14:24–27).

Цитати на завершення

Насамкінець хочу додати декілька цитат з Корану, які мені сподобалися, є цілком однозначними і навряд чи потребують пояснення.

Про вино і азартні ігри:

5:90: О ви, які увірували! Воістину, вино, азартні ігри, камені жертовників і стріли для ворожби — мерзота від шайтана! Тож стережіться цього! Можливо, будете спасенні!

Про міру у всьому:

7:31: О сини Адама! Вбирайтеся в одяг свій, де б ви не здійснювали поклоніння. Їжте й пийте, але не понад міру. Воістину, Він не любить тих, які порушують міру!

Цитата для заспокоєння (з сури 95):

5: Бо ж, воістину, після труднощів настає полегшення!
6: Воістину, після труднощів настає полегшення!

Не підкоряйтеся негідникам (з сури 68):

10: Не корися жодному мерзотнику, який дає багато клятв;
11: хулителю, який поширює плітки;
12: жадібному до благ, порушнику, грішнику,
13: жорстокому, який ще й вихваляє себе,
14: навіть якщо в нього буде багатство й сини!

Про гріхи (компіляція з деяких сур):

[…]
89:17: Та ж ні! Це ви самі не шануєте сиріт!
18: І не закликаєте одне одного нагодувати бідняка,
19: жадібно поглинаєте спадок
20: і любите багатство любов’ю сильною!
[…]
93:9: Тож не утискай сироту,
10: і не проганяй бідняка!
[…]
104:1: Горе кожному насмішнику, наклепнику!
2: Який зібрав багатство та підрахував його!
3: Думає він, що багатство зробить його безсмертним.

Сура 103 (повністю):

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1: Клянуся часом!
2: Воістину, людина зазнає збитків!
3: Окрім тих, які увірували, творили добрі справи, заповідали одне одному істину, заповідали одне одному терпіння!

Сура 107 (повністю):

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1: Чи бачив ти того, хто заперечує Суд?
2: Та це ж той, хто проганяє сироту
3: і не закликає нагодувати бідного!
4: Лихо ж тим, які моляться,
5: але ставляться до молитов своїх недбало,
6: які роблять все лише напоказ
7: і відмовляються давати милостиню.

І, насамкінець, дуже важлива сура 112, теж повністю:

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1: Скажи: «Він — Аллаг — Єдиний,
2: Аллаг — Той, до Кого прагнуть,
3: не народив і не був народжений,
4: і ніхто не був рівним Йому!»

Коран без проблем можна знайти онлайн.

Я використовував ось це посилання: https://risale.in.ua/qoran/

Також я використовував свій паперовий варіант, який мені люб’язно надіслали з Асоціації Мусульман України безкоштовно (може тому я відчував себе зобов’язаним поділитися прочитаним).