Шумерські байки
Шумерські байки є найранішими відомими байками. Всім відомий байкар Езоп народиться лише через тисячу років. Окремого жанру байок в шумерів ще не існувало і записані вони були на табличках вперемішку із прислів’ями та приказками. Різниця між приказкою та байкою тоді часто була розмита. Я намагався відібрати лише ті, котрі хоч частково нагадують байку, але де-не-де спорідненість з приказками відчутна. Також я відбирав лише ті байки, котрі ми більш-менш розуміємо. Є багато байок, де частина тексту розбита, або навіть якщо текст є, то він для нас лишився не зрозумілим. В кінці я подам один такий текст для прикладу. Шумерські байки є найранішими відомими байками. Всім відомий байкар Езоп народиться лише через тисячу років. Окремого жанру байок в шумерів ще не існувало і записані вони були на табличках вперемішку із прислів’ями та приказками. Різниця між приказкою та байкою тоді часто була розмита. Я намагався відібрати лише ті, котрі хоч частково нагадують байку, але де-не-де спорідненість з приказками відчутна. Також я відбирав лише ті байки, котрі ми більш-менш розуміємо. Є багато байок, де частина тексту розбита, або навіть якщо текст є, то він для нас лишився не зрозумілим. В кінці я подам один такий текст для прикладу.
Рогата лисиця
Лисиця випросила в бога Енліля бичачі роги.
Носячи ці роги, потрапила лисиця у зливу
та у свою нору залізти не змогла.
До півночі віяв холодний вітер,
а з хмар падав дощ.
Пізніше, коли злива припинилася і лисиця висохла,
то вона сказала “Поверну я краще ці роги власнику”.
Лисиця та ріка
Лисиця попісяла в ріку Тигр і каже:
“Це завдяки мені ця ріка така повноводна!”.
Лисиці захоплюють Урук
Лис сказав своїй жінці: “Йдемо захопимо Урук! Ми розтрощимо його своїми зубами, як зелену цибулю! Його середмістя ми пов’яжемо на ноги, як постоли!”
Жінка погодилася і вони пішли завойовувати Урук. Коли ж до міста лишалося шістсот кроків, то в місті почали завивати пси. Лис каже: “Ой леле! Ой боже! Вертаємося назад, з того міста долинають занадто страшні звуки!”
Кулаба - це місце в місті Урук (або шумерською - Унуґ), тут перекладено як “середмістя”, щоб не виникало враження, що Кулаба - це окреме місто. Вигук “Ґеме-Туммал” перекладено, як “Ой леле! Ой боже!”
Два аккадці та осел
Два аккадці загубили осла.
Один з них пішов його шукати.
А той, що весь день сидів, то винен він.
Слон та горобець
Слон сказав сам собі: “Між всіма тваринами немає нікого схожого на мене!”
Горобець на те каже: “Ой слоне, та я ж майже такий самий як і ти.”
В оригіналі горобець каже “Я частково був створений подібно до тебе”. Треба уникати спокуси трактувати це як ідею про рівність усіх живих створінь - такої думки в часи шумерів ще не було. Йдеться саме про надмірну самовпевненість горобця, що підтверджується деякими пізнішими схожими байками.
Лев та коза
Лев схопив беззахисну козу
“Відпусти мене” - каже - “я тобі замість себе дам овечку”
“Перед тим як я тебе відпущу, скажи як тебе звати”
“О, леве, ти не знаєш, як мене звати?
Мене звати Схитру-Вала”.
Лев відпустив козу і та перестрибнула через паркан,
“От я і відпустив тебе” - каже лев.
“Ти відпустив мене! Але я - Схитру-Вала! Я схитрувала!
Що ж до овець - то тут немає жоднісінької!”
Оригінальну гру слів перекладасти складно. Іноді ім’я кози перекладають, як Я-розумніша-за-тебе.
Лев і кабан
Лев злапав кабана і грізно проревів:
“Твоє м’ясо ще не наповнило мого рота,
але твій вереск вже заглушив мої вуха”.
Лисиця та дев’ять вовків
Дев’ять вовків злапали десять овець.
Одна вівця була зайва і вовки не знали, як поділити здобич.
Підійшла до них лисиця й каже:
“Я поділю здобич за вас.”
Вовки погодилися і лисиця каже:
“Вам дев’ятьом буде одна вівця,
а дев’ять овець буде мені -
це буде моя частка”
Вовк у пастці
Вовк потрапив у пастку і каже богові Уту:
“Якщо ти мене врятуєш, я обіцяю більше ніколи не їсти овець”.
Уту вислухав його прохання і визволив вовка з пастки.
Коли ж вовк зголоднів, то він пішов і злапав вівцю.
“Твої слова - що ж вони означали?” - питає Уту
“Боже, я тоді говорив від щирого серця,
Але що ж мені тепер їсти?” - спитав вовк.
Свиня і м’ясник
Свиня, яку мав зарізати м’ясник, несамовито верещала.
М’ясник їй каже: “І батьки твої йшли цією дорогою,
і ти зараз нею йдеш. Навіщо верещати?”
Ведмідь-сплюх
Ведмідь на шостий місяць перевернувся на інший бік, та сказав:
“Якби бог Ан не дав всім такого сну, як мені, то всі б либонь повмирали.”
Лисиця і козячий дім
Лисиця каже козі: “Дай я покладу своє взуття у тебе вдома.”
Та відповідає: “Добре! Коли прийде пес, я попрошу його повісити твоє взуття на кілок.”
“Е-е-е” - каже лисиця - “якщо тут живе пес, то віддавай мені моє взуття, на ніч я тут не залишуся.”
Лис в кущах
Лис сховався в норі між колючих кущів.
Перед входом сів пес та й каже: “Виходь!”
“Виходити мені не хочеться” - відповідає лис.
“Я зможу залізти з іншого боку” - пригрозив пес.
Лис йому на те:
“Допоки ти мене сам звідси не виженеш, я й далі сидітиму тут”.
Кінь, вершник, осел і вантаж
Коли кінь скинув свого вершника, то сказав: “Якби моя ноша завжди була такою легкою, то наскільки слабим би я був.”
Коли осел скинув свій вантаж, то сказав: “Тепер я можу забути про тягар минулих днів.”
В оригіналі - це дві приказки, котрі завжди записуються поруч
Миша і мангуста
Миша впала з балок даху.
До неї підбігла мангуста й питає:
“Бідна мишко, тобі не боляче?”
“Ой, не підходь до мене,
Краще б тобі було байдуже”.
Мангусти в шумерів грали схожу роль, до наших котів і лапали мишей
Старий бик
Старий бик пробіг одне коло й сказав:
“Хо! Моя молодеча сила повернулася до мене.”
Коли ж його змусили пройти з одного кінця міста в інший, він сказав:
“Таки не повернулася.”
В оригіналі останні слова бика складно піддаються перекладу, але очевидно, що він на свою силу нарікає.
Самотній вовк
“Боже” - заскавучав вовк -
“всі тварини так гарно гуртуються в стада!
Чому ж один я такий самотній?”
В оригіналі вовк звертається до бога сонця - Уту
Лис і палиця
Коли лис несе палицю, він думає “кого б мені вдарити?”
Коли лис несе печатку, він думає “кого б мені засудити?”
Шумерські печатки - це важлива частина шумерської спадщини. Печатки були дуже поширені і використовувалися у багатьох сферах шумерського життя, в тому числі і в судочинстві.
Сумний пес
Пес каже господареві:
“Якщо ти не переймався моїм здоров’ям,
То і моя смерть тебе не засмутить”
Улюблені цуценята
Сучка сказала своїм цуценятам:
“Хоч ви і в плямочках, хоч ви і стрибаєте усюди,
Та все одно ви мої любі діточки”
Пес і кості
Пес ішов на вечірку.
Побачив там розкидані кості й розвернувся додому:
“Звідки я прийшов, їжі більше”
Маленька мишка
Маленька мишка сказала мамі:
“Я вийшла, а мене ніхто навіть не помітив”
Мама відповіла:
“Якби тебе хтось помітив, то одразу би вхопив”
Старий Нанні
Нанні вже тішився зі старого віку.
Храм Енліля він не завершив.
Стіни навколо Ніппуру не добудував.
Будівництвом Еани він знехтував.
Сімуррум переміг, але не наклав на нього данину.
Правління його величним не було.
Цей Нанні з сумним серцем спуститься в підземне царство.
В Шумерському списку царів згадується цар Нанні, але більше нічого про нього не відомо. Для цієї байки не грає великої ролі, чи йдеться про цього Нанні, чи якогось іншого. Енліль - верховний шумерський бог. Ніппур (Нібру) - це шумерське місто, Еана - храм богині любові Інанни в Уруці. Сімуррум - вороже для шумерів місто.
Пес коваля
Пес коваля не зміг перевернути ковадло,
то ж він перевернув кошик з глечиками.
Пес і його хвіст
Одного разу пес вирішив зайти у крамницю чимось поласувати. Коли він перейшов її поріг, то торговець кинув у нього палицею і пошкодив йому стегно.
Пес, втікаючи, спитав хвоста: “Хвосте мій милий, є там щось ззаду мене?”
“Там є речі, котрі тобі ласують” - відповів йому хвіст.
“І справді! Тоді я спробую туди піти ще раз” - вирішив пес.
Але й вдруге торговець кинув у нього палицею і пошкодив йому друге стегно. Пес дотягнув свого хвоста на міську площу і там всівся. Цього разу він спитав свого хвоста:
“Оця річ - вона ж пролетіла прямо перед твоїми очима, як і минулого разу, чи не так?”
Переказ байки, глибинний зміст якої лишається незрозумілим, хоча текст зберігся майже неушкодженим. Для кращого розуміння тексту треба сказати, що в шумерів ставлення до псів було гіршим ніж зараз у нас. Пес вважався недоумкуватим, жадібним і навіть підлим - тобто більше схожий на наш образ вовка.
Прикінцеві примітки
Майже всі байки - це максимально наближений до оригіналу переклад. Втім деякі речення таки були додані для покращення розуміння тексту. Наприклад в оригіналі часто пропускалися автори реплік і вважалося, що і так зрозуміло хто що каже. Я ж додавав авторів слів для простішого розуміння. Так само я додав фрази, які зв’язують в одне ціле дві частини байки - ці фрази виділені в тексті курсивом і на зміст не впливають.
Остання байка - “Пес і його хвіст” - була змінена більше ніж решта, тому і названа переказом, хоча йдеться лише про художнє оформлення, але аж ніяк не про зміну змісту.
Як звично і для інших шумерських текстів, байки записані короткими рядками по декілька слів кожен. Я здебільшого намагався зберегти цю структуру, але іноді відмовлявся від такого форматування.
Джерела байок:
[Рогата лисиця] [Лисиця та ріка] [Лисиці захоплюють Урук] [Два аккадці та осел] [Слон та горобець] [Лев та коза] [Лев і кабан] [Лисиця та дев’ять вовків] [Вовк у пастці] [Свиня і м’ясник] [Ведмідь-сплюх] [Лисиця і козячий дім] [Лис в кущах] [Кінь, вершник, осел і вантаж] [Миша і мангуста] [Старий бик] [Самотній вовк] [Лис і палиця] [Сумний пес] [Улюблені цуценята] [Пес і кості] [Маленька мишка] [Старий Нанні] [Пес коваля] [Пес і його хвіст]