Дилеми (третя і остання частина)

Це — третя і остання стаття про дилеми. Перша стаття пояснює чому я за них взявся та описує деякі з них. Друга стаття описує певні політичні дилеми. Тут описуватимуться решта дилем, але почну я з дилеми в’язня, як із мабуть найвідомішої дилеми взагалі. І хто коли небудь цікавився дилемами, мабуть здивувався, чому я про неї ще досі не згадав.

Дилема в’язня

Уявімо собі, що двох злочинців, що разом скоїли злочин, садять у в’язницю. Але проти них недостатньо доказів. І їх обох просять здати свого напарника, при чому спілкування між в’язнями — відсутнє.

Умови такі:

• Якщо обоє мовчатимуть і жоден з них не здасть іншого, обоє сидітимуть по одному року
• Якщо один здасть, а інший — ні, то перший — виходить на волю, а другий відсиджує 10 років
• Якщо обоє здадуть іншого, то обоє сидітимуть по 5 років.

Питання полягає в тому — варто здати свого напарника, чи все таки мовчати? Якщо обоє мовчатимуть — це значно краще, ніж якщо обоє здадуть. Але для кожного з них конкретно вигідніше здати. Що робити? З точки зору індивіда — краще здати, з точки зору групи — краще мовчати.

Ця задача не просто цікава. Вона настільки цікава, що породила цілу теорію ігор, в якій обговорюються різні стратегії поведінки. Особливо цікаво стає, коли описана ситуація повторюється не один раз.

Тепер, коли ми згадали теорію ігор і дилему в’язня, переходимо до інших дилем.

Дилеми взаємності

Основна ідея цих дилем — чи варто відповідати взаємністю на негативні дії? Щось схоже вже обговорювалося в дилемі смертної кари, яка задає питання — чи можна вбивати вбивцю, а також в дилемі кревної помсти. Почнімо з найзагальнішої дилеми…

Ока за око

Чи варто відповідати злом за зло? Якщо хто не знає — око за око — це слова з Біблії (Лев 24:20). Старий заповіт відповідає ствердно, християнство — здебільшого заперечно (хоча є там слова, що хто з мечем прийде, той від меча і загине). Іслам вагається між двома, хоча надає перевагу варіанту, коли людина не відповідає злом за зло. Конфуцій відповів питанням “Якщо відповідати добром за зло, то чим тоді відповідати на добро?”. Теорія ігор каже, що успішною стратегією є взаємна відповідь з можливістю пробачення. Цікаво, що ця дилема має наукові інструменти (тобто теорію ігор), щоб її вирішити. Тобто в природі існують моральні правила, котрі можна вивести науковим методом. Захоплюючий факт, чи не так?

Толерантності

Чи можна толерувати нетолерантність? Можливо, це — більш філософське питання, але суть в тому, що якщо ми є відкритими до інших точок зору, світоглядів чи стилів життя, чи маємо ми також бути прихильними до світоглядів, які заперечують таку відкритість? Наприклад — якщо ми толеруємо усі точки зору, чи варто толерувати жононенависників, нацистів, або прихильників жорсткої цензури та тоталітаризму? Чи можна в такому випадку робити виняток з нашої толерантності? В дечому ця дилема розширює дилему свободи слова.

Гонки озброєнь

В дилемі єгипетських пірамід я обіцяв повернутися до питання сильної армії тоталітарних держав. Оскільки тоталітарні держави з сильною армією можуть перемогти демократичну державу зі слабою армією, то і демократичній державі треба посилювати власне озброєння, прирівнюючись до тоталітарної держави, замість того, щоб, наприклад, розвивати туризм чи мистецтво. Але чи є інший шлях? Здавалося б і дилеми немає, якщо дивитися лише з одного боку. Але якщо дивитися з обох сторін — то таке питання виникає в обох, і ми знову повертаємося до, вже згадуваної, дилеми в’язня.

Расиста

Якщо в певного народу культура передбачає расизм, нацизм, або шовінізм відносно інших націй, чи можна ставитися до представників цього народу з расистської, нацистської чи шовіністичної точки зору? Така дилема не стоїть перед расистами, але є складною для рішення гуманістам. Якщо російська культура вважає всіх неросіян — тупими, нездарами, чи відмовляє іншим народам на право на існування, і ми знаємо, що таку точку зору поділяє левова частка росіян, чи маємо ми право ставитися до всіх росіян з такої ж точки зору? Частково ця дилема перегукується з дилемою Лота.

Іншим, більш тонким прикладом є загальне формулювання, що спорт — поза політикою і спортсмени не мають страждати від дій їх держави. Але що якщо ця ж держава використовує спортсменів в пропаганді війни і геноциду? Чи що робити, якщо космонавти розгортають прапор терористичних організацій на борту Міжнародної Космічної Станції?

Чи маємо ми право тепер ставитися несхвально до всіх спортсменів чи науковців даної держави за національною ознакою, повторюючи їхній же нацистський підхід?

Дилеми журавля в небі

Є прислів’я, що каже “краще синиця в руках, ніж журавель в небі”. Але чи дійсно — краще? Можливо, навпаки, трохи треба постаратися, щоб цього журавля в небі отримати? На загал — це питання вибору між сучасним і майбутнім. Є декілька варіантів цього питання. Першим варіантом є дилема…

Зефірки

Чи варто отримати винагороду тут і зараз, чи відмовитися від неї, зате отримати більшу винагороду у майбутньому? Названа на честь зефірного експерименту. Хто не чув — дітям клали на стіл зефірку і лишали їх з нею на самоті. Була умова — хто зефірку не з’їсть, той через п’ять хвилин отримає ще одну і зможе з’їсти обидві. А хто з’їсть, той другу не отримає. Були діти, що чекали на другу, були, що їли першу одразу. Результати експерименту можна пояснювати по різному. Але ідея там така ж — чи варто жертвувати теперішньою винагородою заради майбутньої, чи ні?

Люди можуть кидатися в дві крайності. В одній крайності ми шукаємо лише тимчасових насолод, втрачаючи можливість насолод у майбутньому. В другій крайності — ми весь час все відкладаємо не майбутнє і ніколи не живемо теперішнім днем.

Це питання, поруч з дилемами особистості проти суспільства, є одним з найважливіших питань моралі. І більшість релігій та етичних систем погоджуються в тому, що не можна жити лише швидкоминучими насолодами. З другого боку — не можна ж жити взагалі без насолод. У наскільки далеке майбутнє ми готові дивитися? Є також неприємна думка, що до цього майбутнього можна і не дожити.

Другим варіантом питання про журавля в небі є дилема…

Підприємця

Чи варто відмовлятися від малої вигоди, заради великої але з більшими ризиками її не отримати взагалі? Саме на таку ризиковану і складну дорогу стають підприємці, тому названо на їхню честь. Але насправді перед такою дилемою стоять всі, хто обирає між відомим і новим невідомим.

Далі ідуть інші, можливо менш очевидні дилеми вибору між сучасним і майбутнім.

Терористів

Чи варто поступитися шантажистам, щоб отримати короткотермінове полегшення, за рахунок того, що в довгостроковій перспективі нас (або когось іншого) знову можуть шантажувати?

Є загальне правило — на умови терористів не ідуть. Це може бути болісно, але таким чином зменшується можливість терористичних актів у майбутньому. Тобто ця дилема, схоже, вирішена. Хоча, направді, не завжди, та й легшою вона від цього не стає.

Золотої клітки

Що важливіше — хліб чи свобода? Чи варто жити в золотій клітці? З одного боку, якщо забезпечені умови існування, то чи варто прагнути абстрактної свободи? Але з іншого “Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все. Якщо обирає свободу, матиме вирощений ним і ніким не відібраний хліб”.

Блага дітей

Ця дилема виходить за межі власного життя. Чи варто економити на собі заради кращого майбутнього своїх дітей? Тут переплітається декілька проблем — для забезпечення хорошого майбутнього власних дітей треба хоч трохи та й думати про майбутнє. Але з другого боку, зовсім не ясно якого майбутнього прагнутимуть ці діти. Та ще й якщо вони переймуть стратегію терпіти заради дітей, то хто тоді взагалі житиме в достатку?

Інші дилеми

Є питання, які важко назвати дилемами, хоча насправді на них може бути складно відповідати. Я коротко згадаю деякі з них.

Категорій

Про категорії я написав окрему статтю. Тут лише натякну. Коли закінчується дитинство і починається повноліття? Де закінчується осудність і починається неосудність? Де закінчується еротика і починається порно?

Детермінізму

Чи людина в принципі відповідає за свої вчинки? Чи не є її поведінка лише продуктом зовнішніх чинників?

Революції

Чи варто щось насильно впроваджувати, чи чекати, що все прийде поступово? Що краще — революційний чи еволюційний розвиток? Особливо цікаво в розрізі розвитку держав. Франція свого часу скинула короля, а Данія — ні. Тим не менше в обох зараз цілком розвинена демократія.

Вегетаріанства

Чи маємо ми право розпоряджатися життям тварин? Чи розповсюджується на них заповідь “не вбий”?

Бензину

Автомобілі з бензиновим двигуном сприяють забрудненню планети. Автомобіль значно спрощує життя. Що обрати? Особливо якщо врахувати дуже цікаву дилему…

Виборів

Чи залежить щось від однієї людини? Якщо всі йдуть на вибори, то якщо одна людина не прийде, це б не мало вплинути на результат. Але якщо так думатиме кожен, то на вибори ніхто не прийде і на результат це дуже вплине. Логічно, що ця дилема стосується не лише виборів. Автомобілів вона стосується теж.

На завершення

Не всі попередні дилеми хтось вважатиме важливими. З другого боку, хтось би додав в цей список щось інше. Можливо якийсь клас дилем я взагалі пропустив.

Існування дилем, як складних моральних питань не означає, що всі моральні питання складні. Багато інших, не дилемних питань, мають очевидні і прості відповіді. Я не перечислював дилеми для того, щоб довести, що чітка мораль не може існувати. Навпаки — чітка мораль точно існує поза дилемами. А дилеми — це винятки з чіткої моралі.

І навіть це не означає, що дилеми треба лишати без розв’язку. Я переконаний, що більшість з них розв’язок мають, просто його не завжди просто знайти.