Dmytro Polovynka

Перші добре збережені реформи - реформи Урукаґіни

Backup page for:

Урукаґіна (в іншому написанні - Урукагіна) був правителем Лаґашу (Шумер) в 2370-тих роках до нашої ери. І з його іменем пов’язаний перший добре збережений список реформ, включно з податковою та чиновницькою, котрі покращили становище звичайних людей.

Про цю реформу ми дізнаємося з так званих “заснувальних конусів” - це були випалені з глини конуси, котрі закладалися в підвалини важливих будівель. І є декілька копій цього тексту.

Якщо не враховувати стандартного для того часу обрамлення текстів - похвали правителю на початку та в кінці, то текст умовно ділиться на дві частини. Перша частина говорить про сумний стан речей, котрий існував до правління Урукаґіни. В тому числі тут йдеться про те, як керівники зловживають владою, високі податки та ціни за поховання і про засилля чиновників. Друга частина описує зміни, котрі ввів Урукаґіна - радикальне зменшення кількості чиновників, повернення майна храмам, зниження цін, та інші покращення. Також в другій частині вводяться фіксовані оплати різним групам людей, включно із благодійними виплатами.

Пропоную власний переклад цього документу, якомога більш дослівний, зі спробою якнайкраще зберегти структуру речень. Деякі коментарі включені прямо в текст. Решта коментарів йтиме після тексту.

Реформи Урукаґіни

Для Нінґірсу, витязя Енліля, Урукаґіна, цар Лаґашу палац Тіраш збудував; (храм) Антасуру збудував.

Храм для (богині) Баби збудував; будинок слуг, комору їй збудував; кошару Святого Міста їй збудував.

Для Нанше канал до (міста) Ніґін, її улюблений канал викопав; його вихід до середини моря продовжив.

Стіну (міста) Ґірсу збудував.

Від давніх днів, звідколи зерно проросло, в ті дні головний човняр човни відбирав; головний пастир ослів відбирав; головний пастир овець відбирав; рибний склад рибалка-наглядач відбирав; жерці-ґуду мито на зерно в (землях) Амбару накладали.

Пастухи шерстистих овець замість чистих овець клали срібло. Наглядач, жрець-ґала, чиновник-аґріґ, бровар та всі керівники замість молодих овець клали срібло.

Деякі дослідники вважають, що людей замість справжніх жертвоприношень змушували носити жерцям срібло. Інші кажуть, що люди були зобов’язані носити срібло жерцям за те, що ті їм надавали послуги зі зрізання шерсті. Або навіть, що люди були зобов’язані платити штраф, якщо вівця, котру вони принесли на пожертву була недостатньо здорова.

Бики богів часникові поля правителя орали; в найкращих полях богів часникові поля та огіркові поля правителя знаходилися.

Загінних ослів та тяглових волів для жерців-санґа запрягали; жерці-санґа (за це) ячмінь загону царя давали.

Тут вочевидь йдеться, що правителі використовували храмових тварин та храмові землі для власних цілей. А жерці-санґа за можливість використання цих тварин платили царю та його “загону” хабаря у формі зерна.

Тканина мангустових вух, тканина самотнього дерева, тканина для тримання, зовнішня тканина, рядно для одягу, мотузки оголені, мотузки тонкі, шолом бронзовий, вістря стріл бронзові, списи бронзові, шкіра лощена, пір’я піщаної ворони, кмин, кардамон, козлина шкіра - це все жерці-санґа як податок збирали.

Це був список непосильних податків, котрі збирали жерці-санґа. Не всі терміни в цьому списку зрозумілі.

Наставник жерців-санґа в саду бідняка дерева зрубував; лозиною зв’язував.

Щоб труп до могили принести, пива сім глечиків, хлібів сім по шістдесят, два мішки-баріґи ячменю, одну вовняну ковдру, одного козла, одне ліжко гробар забирав; один мішок-баріґ ячменю знавець обрядів забирав.

Щоб в очерет Енкі людину донести, пива сім глечиків, хлібів сім по шістдесят, два мішки-баріґи ячменю, одну вовняну ковдру, одне ліжко, один стілець гробар забирав; один мішок-баріґ ячменю знавець обрядів забирав.

Майстер “хліб обряду Піднятих Рук” отримував; пара човнярів мито за переправу до головної брами отримували.

Щойно були описані надмірні оплати за обряди поховання - при чому їх було два види - в могилі, та в “очереті Енкі”.

“Сім по шістдесят” - в шумерів була система числення, котра базувалася на десятці, шестірці та шістдесятці. Сказати “сім по шістдесят” для шумера було так само звично, як нам сказати “сім сотень”.

Баріґ - це одиниця виміру об’єму, що приблизно дорівнювала шістдесят літрів - десь з мішок.

Дім правителя-енсі, поля правителя-енсі, дім його жінки, поля його жінки, дім дітей, поля дітей - всі були поруч.

Правитель-енсі прибирав до рук землі, а також роздавав їх своїм родичам. З наступного тексту буде зрозуміло, що ці землі він відібрав у храмів.

Із кордону Нінґірсу до вод моря чиновники-машкіми були (всюди).

Коли холоп в голові поля копав криницю, сліпців наймав; для (копання) каналів, що в полі мали бути, сліпців наймав.

Скарга на те, що звичайні люди - холопи - не могли найняти дужих працівників - можливо через надмірні податки, і були змушені наймати сліпців.

Такими були звичаї тих часів!

Коли Нінґірсу, витязь Енліля, Урукаґіні правління Лаґашом дав, зпосеред безлічі людей обрав його, (то) долі давніх часів він відновив.

Слова свого царя Нінґірсу, котрі той сказав йому, виконав.

Від човнів головного човняра усунув. Від ослів, від овець їх головного пастира усунув. Від рибних складів рибалку-наглядача усунув.

Щодо мита-ше на зерно: жерців-ґуду від збору зерна усунув; (а оскільки) замість чистих овець, замість молодих ягнят треба було срібло давати, чиновників-машкімів цих усунув.

Щодо податку, що жерці-санґа в палац приносили: чиновників-машкімів цих усунув.

Дому правителя-енсі, полям правителя-енсі Нінґірсу царем наставив. Дому його жінки, полям його жінки (богиню) Бабу царицею наставив. Дому дітей, полям дітей (бога) Шульшаґану царем наставив.

Урукаґіна повернув ці землі храмам - храму бога Нінґірсу, богині Бабі та бога Шульшаґани.

Із кордону Нінґірсу до вод моря чиновників-машкімів не буде.

Щоб труп до могили принести пива три глечики, хлібів один по шістдесят і два десятки, одне ліжко, одного козла гробар забиратиме; три відра-бани ячменю знавець обрядів забиратиме.

Щоб в очерет Енкі людину донести, пива чотири глечики, хлібів чотири по шістдесят, один мішок-баріґ ячменю, гробар забиратиме; три відра-бани ячменю знавець обрядів забиратиме.

Бан - це одна шоста баріґу, тобто приблизно десять літрів, або відро.

Як бачимо, оплата за поховання зменшилася. Далі по тексту також буде скасування оплати майстру та човнярам, які, схоже, теж приймали участь у обряді поховання.

Далі йде опис того, скільки мають отримувати різні чиновники, а також якими мають бути мита.

Один браслет для голови, один глек-сіла пахощів жриця-ереш забиратиме.

Сіла - це одна десята бану, тобто один літр. Для спрощення розуміння, додано приблизний український відповідник - “глек”.

Сім по шістдесят хліба сидячого хлібного мита наставив. Чотири десятки гарячого (хліба) для їжі наставив. Десяток гарячого хліба є хлібом для столу. П’ять хлібин для митників.

Два дзбани-муд пива та одну пожертву для жерців-ґала з Ґірсу. Хлібин вісім по шістдесят та десяток два дзбани-муд пива та одну пожертву для жерців-ґала з Лаґашу. Хлібин шість по шістдесят, чотири десятки та шість, один дзбан-муд пива та одну пожертву для (решти) жерців-ґала.

Хлібин шість по шістдесят та десяток, один дзбан-муд пива для плакальниць. Хлібин три по шістдесят, один дзбан-муд пива для старійшин (міста) Ніґіна. Сліпець, що в ясному місці стоїть: хлібину для їжі йому одну, п’ять хлібин йому опівночі, одину хлібину йому опівдні, шість хлібин йому увечері.

Попередній абзац можна сприймати, як виплати на благодійність.

Шістдесят хлібин, один дзбан-муд пива, три відра-бани ячменю для жерця-саґбура.

Мито за переправу до головної брами парі човнярів скасував. Майстру “хліб обряду Піднятих Рук” скасував.

Наставник жерців-санґа cад бідняка не чіпатиме.

Коли в холопа хороший осел народиться і його керівник “хочу купити його” скаже йому, то чи продасть йому: “стільки срібла задовольнить мене, заплати мені” сказавши йому, а чи не продасть йому, у гніві керівник не вдарить його.

Якщо біля будинку вельможі будинок холопа поруч стоїть і цей вельможа “хочу купити його” скаже йому, то чи продасть йому: “стільки срібла задовольнить мене, заплати мені, мій дім - котел, заповни його ячменем” сказавши йому, а чи не продасть йому, вельможа холопа у гніві не вдарить.

Так сказав.

Це, мабуть, була найпоетичніша частина реформ - про стосунки холопа з керівником чи вельможею з їх короткими діалогами.

Щодо мешканців Лаґашу: тих, що в боргах, хто (самовільно) міру ґур встановлював і зменшував (кількість) ячменю, крадія, вбивцю з ув’язнення звільнив; свободу їм дав.

Найімовірніше йдеться про загальну амністію. Ґур - це п’ять баріґ, тобто приблизно триста літрів. Для змісту, втім, це не грає особливої ролі.

Сироту та вдову людина з владою не буде поневолювати.

З Нінґірсу Урукаґіна про ці слова домовився.

Цього року “Малий Канал що Ґірсу належить” для Нінґірсу він викопав, і попереднє ім’я відновив.

Канал Нінґірсу “Із Владою Ніппура” Урукаґіна назвав на його честь; до каналу Ніґіну його подовжив.

Каналом святим з течією ясною для Нанше хай завжди вода тече!

Коментар

Не все в цьому тексті зрозуміло. Наприклад є логічна помилка в тому, що спочатку описуються поганий стан, що тривав “від давніх днів”, а потім Урукаґіна “долі давніх часів відновив”. Іноді, намагаючись уникнути конфлікту, цю частину перекладають “долі давніх часів змінив”. І хоча текст звучить логічніше, але треба бути обережним. Адже в шумерському світосприйнятті існував певний “золотий вік”, до котрого треба було повернутися, щоб відновити справедливість. Можливо початкові рядки “від давніх часів” шумери розуміли лише як гіперболу-перебільшення для довгого правління попереднього царя.

Чи й справді Урукаґіна все це зробив? Були проведені дослідження, які порівнювали адміністративні тексти часів Урукаґіни та його попередника. Перевірити наявність усіх змін наразі неможливо. Та, схоже, Урукаґіна таки провів свої реформи. Про це свідчить відсутність згадок про чиновників-машкімів в текстах часів Урукаґіни.

Реформи Урукаґіни офіційно вважаються першими реформами, котрі полегшили життя звичайному люду. Та вони не були довготривалими. Схоже, що цими реформами Урукаґіна налаштував проти себе аристократію, котра завжди була хребтом армії і відповідно Лаґаш майже не було кому захищати. Луґальзаґесі - цар Умми та Уруку нападе на Лаґаш та сплюндрує його. Це сталося менш ніж тридцять років після того, як війська Лаґаша перемогли війська Умми, як це було описано на “Кружелі Енметени”, про котрий я вже писав. Про плюндрування Лаґашу буде інший переклад “Людина Умми”.

Але чи був Урукаґіна першим реформатором? Це правда, що найкраще збережений текст про реформи належить Урукаґіні. Але в нього був щонайменше один предтеча - це цар Лаґашу Енметена. Саме той, котрий переміг царя Умми в битві, як це описано в уже згаданому “Кружелі Енметени”. І, можливо, якби документи Енметени збереглися краще, то пальма першості би відійшла йому. Про, ймовірно, першу згадку слова “свобода” та про заборону багатомужства будуть окремі статті.

Примітки перекладача

Оскільки це - переклад офіційного документа, то була спроба передати все якомога більш дослівно. Втім, оригінальне розбиття на рядочки не збережено, тому що рядочки там дуже короткі і часто вміщали лише одне слово.

Складно було перекладати посади та одиниці виміру, оскільки в них немає точного українського відповідника, проте шумерські терміни нам нічого не говорять. Відповідно ці слова були подані через дефіс. До прикладу слово “баріґ” означає одиницю об’єму котра дорівнювала приблизно 60 літрів - більше чи менше залежно від місця та часу. Це приблизно об’єм мішка. Баріґ складався з шести банів, а той з десяти сіла - тобто бан дорівнював десять літрів, а сіла - один. Для того, щоб їх передати були обрані слова “відро” та “глек” відповідно, але оригінальні слова додані для тих, хто хоче точніше знати про які міри там ішлося, тому воно звучить як мішок-баріґ, відро-бан та глек-сіла.

Складно було передати числа. Шумери використовували змішану десяти-шестіркову систему числення, котру ми часто називаємо “шістдесятковою”, хоч це і не зовсім вірно. До прикладу число 406 шумери передавали як шість-шестидесяток, чотири десятки і одна шестірка. В нашій мові воно звучить неприродно, хоча для шумерів воно було те ж саме, що записати це як 646. При перекладі цифр був обраний підхід збереження структури оригіналу, хай і менш природний для нас, щоб читач не сушив собі голову над тим, яка саме логіка була в числа 406.

В тексті не зрозумілі багато термінів, зокрема що таке “тканина мангустових вух” та інші тканини, хто така “піщана ворона”, що таке “хліб обряду Піднятих Рук”, чи “хліб сидячий”, хто такий “знавець обрядів”, чи “майстер”, а також що мається на увазі під “ясним місцем”. Тому якщо ви щось не зрозуміли - ви не одні.

В шумерській мові дуже мало сполучних часток. Зазвичай в перекладі їх додають, але тут ця особливість лишилася де це було можливо.

Слова в дужках додані для кращого розуміння тексту. Оскільки Енліль, Енкі та Нанше - це відносно відомі шумерські боги, а Нінґірсу - це покровитель Лаґашу, до них не додавалося слово (бог), так само як для Лаґашу теж не додавано слово (місто). В решті місць ці уточнення були додані.

Значення деяких невідомих слів, котрі позначені курсивом, були подані за контекстом, при чому іноді була спроба відтворити значення використовуючи пряме розуміння знаків. До прикладу слово “спис” в оригіналі подано як “ru-ur-ra”, значення якого не відоме. Якщо дослідити пряме розуміння знаків, то вийде щось по типу (падати/кидати)-(воїн/звір)-(бити), що без контексту, звісно, звучить беззмістовно, але якщо врахувати, що попередніми словами були “шолом” та “наконечник стріли”, а “ru-ur-ra” теж зроблений із бронзи, то це теж мав би бути предмет військового призначення і найімовірнішим кандидатом на значення ru-ur-ra - це спис - який можуть і кидати, на що натякає перший знак у слові. З таким підходом треба бути обережним, адже ru-ur-ra могло бути просто фонетичним написанням слова “руурра” без жодної прив’язки до значення самих знаків. Тож ці слова подані курсивом, щоб наголосити на умовність перекладу.

Джерела