Подвиг п’ятий: Авгієві стайні

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Еврістей наказав Гераклу очистити Авгієві стайні. Авгій був багатим царем і в нього було величезне стадо худоби. Кожного дня тисячі тварин виходили пастися, а потім верталися в стайні. В цих стайнях накопичилося стільки гною, що ніхто не знав, як його прибрати. З цим завданням мав справитися Геракл. Він прийшов до Авгія і запропонував очистити стайні за один день, а за плату попросив десяту частину стада. Авгій погодився, тому що не думав, що це можливо. Але в Геракла був хитрий план. Коли тварин в стайнях не було, він проломив дві протилежні стіни стаєнь, тимчасово змінив русло сусідньої ріки і запустив її текти крізь стайні. Вода вимила весь бруд і нечистоти зі стаєнь, а після цього Геракл повернув ріку у попереднє русло. Авгій, коли побачив результат і дізнався, як Геракл це зробив, розлютився і відмовився платити, бо, мовляв, це річка очистила стайні, а не Геракл. Останній подав у суд, але Авгій встиг вигнати його з країни. Коли про подвиг донесли Еврістею, той відмовився його визнавати, тому що Геракл очищав стайні за гроші, а не просто так.

Так, ви правильно прочитали — це був повний провал. Ні оплати Геракл не отримав, ні подвига йому не визнали. Хоча, насправді, подвиг — чудовий. Це другий подвиг котрий увійшов в українську мову у формі алегорії (першим був перемога над Лернейською гідрою). Коли кажуть “вичистити авгієві стайні”, або просто “авгієві стайні” мають на увазі дуже запущену ситуацію, рішення котрої вимагає радикальних і незвичних підходів. І Геракл такий підхід запропонував. Він зробив те, що зараз називають “think outside the box”, думав “поза коробкою”, діяв нешаблонно, підійшов до проблеми творчо, проявив креативність, мислив нестандартно.

Але це все перекреслила його жадібність. Не хотів би він оплати за свій подвиг, який він і так був змушений виконати, то і з Авгієм він би не посперечався, і подвиг би йому зарахували. І в пекло, до речі, йому б не довелося лізти (це буде дванадцятий подвиг, але Геракл про це ще не знає). Авгій був ще жадібнішим, і в кінцевому результаті поплатився за це більше. Геракл в майбутньому піде на нього війною і вб’є.

Не хочеться псувати алегоричне тлумачення “авгієвих стаєнь”, як запущеної проблеми, бо порівняння дуже вдале. Але насправді було і більш прозаїчне рішення. Чи власне не рішення, а підхід. Зводиться він до питання — Чи потрібно царю було стільки худоби, що він аж не міг за нею доглядати? Коли ми купуємо автомобіль, чи будинок, нам завжди треба враховувати, що догляд за ними дещо коштуватиме. Немає змісту купувати хороший автомобіль на всі гроші, якщо потім не буде грошей його ремонтувати, возити на регулярні огляди або заправляти бензином. Авгій, якщо вже він був таким багатим, мав збільшити штат доглядачів за худобою. Або розпродати частину стада. А на першопочаткове розчищення своїх стаєнь можна було не пошкодувати грошей, покликати поденників і влаштувати грандіозну толоку. Але, як ми вже знаємо, Авгій був жадібним царем, тому гроші шкодував. Але для чого тоді потрібні гроші, якщо їх не витрачати?

Сучасній людині може кинутися в очі відверта екологічна, чи, радше, антиекологічна, складова міфу. Кидати сміття і зливати нечистоти в річку в часи Геракла, мабуть, не вважалося чимось поганим. Людей було значно менше і вони навіть подумати не могли, що можуть як-небудь зашкодити природі. Лісів було багато — рубай досхочу, тварин в лісі не переведеться — полюй на здоров’я, ріки — великі, лий туди що заманеться. Зараз же, коли нас на планеті сім мільярдів, а не сто мільйонів, як тоді, та й енергії ми споживаємо в разів десять більше, ми маємо змінити наше ставлення до природи. Насправді, задуматися над екологією люди мали значно раніше. Чим раніше, тим краще, але хоча б у столітті шістнадцятому. Оскільки повернутися в минуле ми не можемо, то змінюймо нашу поведінку в теперішньому часі.

В наступному подвигу Геракл нарешті використає стріли собі на користь. Хоча суперник у нього буде незвичним.