Dmytro Polovynka

Калаха та інші манкали для дошки 2 на 6

Backup page for:

Якщо ви купили собі дошку для гри в манкалу, то швидше всього це - дошка 2 на 6, найпопулярніша дошка на наших теренах. Найкраще на ній грати в гру оваре, а не в калаху, правила якої зазвичай йдуть в наборі. Правила гри оваре можна почитати на наступній сторінці:

Як грати в манкалу (Оваре)

Часто можна почути, що манкал є багато і що Оваре - лише одна з них. Але якими є інші манкали? Тут добірка найкращих та найхарактерніших дворядних манкал, які можна зіграти на найпоширенішій дошці 2 на 6. Кожна з наступних ігор має свої унікальні риси.

В грі гурой - унікальний спосіб захоплення зерен, який відбувається до початку ходу, а не після. В грі ґюті гравці весь час змінюють напрям ходу. В дитячій грі гоїто гравці “втрачають” контроль над ямками на своєму полі впродовж матчу, що триває декілька ігор. А гра боненшпіль цікава тим, що це - єдина манкала, що була відносно поширеною в Європі у в кінці дев’ятнадцятого століття, хоча вона все одно була запозичена з Азії чи з Африки. Таки згадаю правила гри калаха - найпоширенішої манкали у західному світі та розкажу про її альтернативу - чонгкак, в якої естафетний хід. І ще додам про ваурі - можливо найпростішу за механікою гру, в котрій взагалі немає збору.

У більшості цих ігор є деякі спільні правила. Наприклад:

З багатьох правил будуть винятки і вони будуть згадані окремо.

Сівба може бути або простою, або естафетною. Проста сівба - це коли після того, як останнє зернятко сівби впало в ямку, хід завершено. Естафетна (чи ланцюгова) сівба - це коли останнє зернятко сівби потрапляє в заповнену ямку і гравець бере всі зерна з цієї ямки та продовжує сіяти, аж допоки не потрапить в пусту ямку, або не станеться інша виключна обставина - в кожній грі щодо цього свої правила.

Збір, або іншими словами - захоплення зерен, відбувається різними способами - або потраплянням останнього зерна сівби в пусту ямку, або навпаки - заповненням її до певної кількості, або і взагалі унікальним способом, як, до прикладу, в іграх гурой та гоїто.

Гурой

Гра з Ефіопії племені Мурсі. Особлива способом захоплення зерен.

Сівба - проста: беруться зернятка з власної ямки і сіються по колу. Естафети, чи інших особливостей ходу нема.

Збір зерен відбувається перед ходом - якщо у власній ямці перед ходом є лише одне зерно і в ямці навпроти є зерна суперника - то зерна з обох ямок забираються в амбар. Таким чином можна зібрати зерна з декількох ямок.

Такий унікальний спосіб збору зерен сильно змінює характер гри. Виходить, що треба змусити суперника покласти по одному зернятку у свої ямки і будувати йому пастки, а не активно пробувати забрати його зерна.

Джерело: Huroy на Mancala World

Ґюті

Гра з Кенії племен Кікую та Ембу. Особлива своїм “маятниковим” ходом.

Грається на дошках різного розміру, найсерйознішим варіантом вважалася гра 2х10 з вісьмома зернами у ямках. Якщо поле 2х6, то в ямки кладуть по 6 зерен, але можна грати і з чотирма зернами в ямці.

Ходити можна лише з ямки, де більше зерен ніж одне. Тобто одинаком ходити не можна.

Хід можна починати, як за, так і проти годинникової стрілки.

Якщо в ямці так багато зерен, що сівба проходить повне коло, то ямка, з котрої вона починалася завжди пропускається - так само як і в оваре. Якщо сівба завершується в заповненій ямці - то хід продовжується естафетою, але у зворотну сторону.

Якщо сівба завершується в пустій ямці, то:

Якщо в гравця немає ходу - гра не завершується, а він просто пасує. Але якщо пасують двоє гравців, то гра завершується і гравці забирають зерна з власних половин поля у свої амбари.

В ґюті унікальний спосіб сівби - він естафетний, але весь час змінює напрямок - сівба хитається, немов маятник. Як це не дивно, таку сівбу легше прорахувати, аніж естафетну сівбу в одну сторону (так, як в чонгкаку). А вибір напрямку ходу лише додає до стратегічної глибини. Зверніть увагу, що для того, щоб захопити зерна, та й взагалі - завершити хід, треба зайти на поле суперника і повернутися до себе назад. Це - важливе правило, адже без нього, особливо в кінці гри, гравці були б беззахисні перед атаками свого суперника і нічого б не могли цьому протиставити.

Джерела:

Гоїто

Гра з Домініканської Республіки. Вважається дитячою грою. Особлива тим, що ямки вибувають з гри під час матчу.

Сівба - естафетна. Хід завершується, якщо зернятко потрапило в пусту ямку, або в ямку з трьома зернами.

Якщо під час сівби довільне зерно впало в ямку і там стало рівно чотири зерна - не залежно на чиєму полі ямка і чи це останнє зерно сівби, чи ні - ці чотири зерна одразу забираються у свій амбар.

Коли останнє зерно попадає в ямку, то:

Перед початком наступної гри, гравці заповнюють свої ямки зернами, котрі вони взяли в попередній грі. Якщо для якоїсь ямки зерен не вистачило, то вона закривається листочком і вибуває з гри до кінця матчу. Кількість ямок може лише зменшуватися. Гравець, котрий переміг в попередній грі, починає наступну.

Хто взяв передостанні чотири зернятка, автоматично забирає собі і останні чотири.

Програє той, хто лишився без ямок.

Для того, щоб повністю оцінити цю гру треба зіграти матч, тобто декілька ігор підряд, адже гравці впродовж матчу втрачають контроль над ямками.

В цій грі дуже особливі правила збору. Насправді є варіант, де для збору треба потрапити в ямку з трьома зернами саме останнім зерном сівби. До цих правил ще додається множинне взяття (усі попередні ямки з чотирма зернами теж збираються) та додатковий хід за збір. Але насправді перший описаний варіант цікавіший. Гоїто - це дитяча гра, тому її треба сприймати як розвагу, а не як інтелектуальну гру. Другий варіант під кінець матчу, коли ямок лишилось не багато, не сильно задовольнить дорослого в інтелектуальному плані, а веселою розвагою його також не назвеш.

Джерела:

Боненшпіль

Німецька гра. Особлива тим, що це - мало не єдина манкала, котра була поширена в Європі у дев’ятнадцятому сторіччі.

Грається на дошці 2х6 і спочатку гри в кожній ямці 6 зерен.

Сівба - проста, ніяких винятків нема - ані пропуску першої ямки, ані заборони ходити одним зернятком тощо.

Якщо останнє зерно впало в ямку і там стало 2, 4 або 6 зерняток, то вони забираютсья з дошки в свій амбар. При цьому не грає ролі, на якій половині поля знаходиться ця ямка. Якщо в попередніх ямках зерен 2, 4 або 6, вони теж забираються і цей множинний збір переривається ямкою, в якій інша кількість зерен, або ямка - пуста.

Ця гра - досить збалансована. За правилами вона ідентична грі “манґала”, що її грають в Туреччині.

В грі досить повільний дебют. На початку гри в ямках дуже багато зерен і для того, щоб зробити перший збір, треба трохи потерпіти і підготувати собі площу для атаки. Гра оваре, на яку боненшпіль подібна своєю механікою, по відчуттях трохи легша і агресивніша. Боненшпіль віддалено нагадує казахську гру тогиз кумалак, тому її навіть іноді грають в Центральній Азії.

Джерело: Bohnenspiel на Mancala World

Калаха

Найпоширеніша манкала на Заході. Сучасний новотвір, який, з одного боку популяризує манкалу в західному світі, а з іншого - незбалансовані правила відраджують серйозних гравців від цієї гри. В цій грі поєдналися риси з різних світових манкал - як азійських, так і африканських.

Сівба в каласі відрізняється від попередніх варіантів. Як і в інших манкалах, гравець бере зерна зі своєї ямки і сіє починаючи з наступної ямки проти годинникової стрілки. Але при цьому гравець, проходячи повз власний амбар, завжди кидає туди одне зернятко. Чужий амбар він при цьому пропускає. Якщо в амбар потрапило останнє зернятко сівби - то гравець ходить знову.

Якщо останнє зернятко сівби потрапило в пусту ямку на своїй половині поля і чужа ямка суперника - не пуста, то всі зернятка з цих двох ямок гравець кладе у свій амбар.

Зробити гру більш збалансованою можна двома способами:

Або можна зіграти в чонгкак - гру зі схожими правилами, але естафетною сівбою, котра з одного боку збалансовує гру, а з другого - приносить багато хаосу.

Чонгкак

Чонгкак - це весела і дуже поширена малайська гра - тобто в неї грають в Індонезії, Малайзії та сусідніх державах. В цій грі - естафетне сіяння, що є більш притаманне іграм на більших дошках. В гру традиційно грають діти та жінки і вона сприймається більше як розвага.

Грають на дошках різних розмірів, найпоширенішою є дошка 2х7, але можна грати на дошці 2х6. Обов’язковими є амбари на краях дошки. В кожну ямку на початку гри кладуть стільки зерняток, скільки в кожного гравця є ямок. Тобто на полі 2х6 в ямки кладуть по 6 зерен - що більше ніж є в стандартному наборі калахи.

Сівба тут проходить за годинниковою стрілкою, є естафетною і завершується лише в пустій ямці.

Наступні правила ідентичні каласі:

Перший хід гравці виконують одночасно - при чому якщо останнє зернятко сівби потрапило у власний амбар, то хід не вважається завершеним. Перший хід таким чином може продовжуватися досить довго.

Кому цікаво, як це, гляньте наступне відео (сівба починається з 34тої секунди): https://videopress.com/v/zBQVm75G (зі сторінки https://acegames4usdotorg.wordpress.com/2014/07/13/how-to-play-congkak-in-indonesia/) або це https://www.youtube.com/watch?v=iyp3i5nlUA8

Ваурі

Маловідома гра з Карибських островів, в котрій взагалі немає збору, що і надає їй своєї неповторності.

За механікою вона - ідентична каласі: дошка 2х6; проста сівба; проходячи повз власний амбар, треба туди кинути зерно; якщо хід завершився в амбарі - гравець ходить знову. Але тут відсутній збір зерен суперника, якщо зерно потрапилу в пусту ямку.

Кількість зерен на дошці зменшується лише завдяки проходженню повз власний амбар. Але що цікаво - ціллю гри є не набрати якомога більше зерен, а лишити своє поле без зерен. Якщо в гравця всі ямки на своїй половині поля - пусті - він одразу перемагає, навіть якщо його суперник міг би своїм ходом його погодувати.