Dmytro Polovynka

Війна Умми та Лаґашу - найдавніша записана війна

Колись дуже давно велася війна між двома шумерськими містами - Уммою та Лаґашем. Ця війна тривала сотню років і забрала сотні життів. Велася вона за володіння плодючої рівнини Ґуедена - “Краю степів”. Війни точилися і до того, але саме про війну між Уммою та Лаґашем до нас дійшли перші писемні згадки. Записано про неї було і на випаленому кружелі, що його поклали в основу храму. Напис цей починався так:

Енліль - цар земель усіх,
батько богів усіх,
словом правим розділив землі
між богами Нінґірсу та Шара.
Месілім - цар Кіша,
згідно з наказом бога Іштарана,
мірною мотузкою кордон позначив
і поставив там камінь.

Енліль - це верховний шумерський бог, Нінґірсу - це покровитель Лаґашу, а Шара - це покровитель Умми. Але ані божественне втручання, ані допомога посередника - царя Кіша, не змогло принести миру до рівнини Ґуедена.

Уш - правитель Умми,
зробив нечуване:
Встановлений камінь розбив,
в поля Лаґашу увійшов.
Бог Нінґірсу - воїн Енліля,
згідно з його наказом
проти Умми пішов у бій.
За наказом Енліля
бойовою сіттю великою їх вхопив,
в могили у полях поскладав.

Уш був покараний богами за свій непослух. Його військо подолав сам Нінґірсу - бог-покровитель Лаґашу. Наступний правитель Умми - Енакале, вирішив домовитися з правителем Лаґашу, як про це написано:

Еанатум, правитель Лаґашу,
дядько Енметени - правителя Лаґашу
З Енакале - правителем Умми
розділив землі.
Свою греблю
від Княжого Каналу
до Ґуедени подовжив.
Від поля Нінґірсу
двісті п’ятнадцять ланів
видав Уммі,
зробивши їх нічиєю землею.
На греблі пам’ятний камінь розписав,
Камінь Месіліма з землі підняв.
В поля Умми не заходив.
З боку земель Нінґірсу,
на Новій Царській Межі
він встановив святиню Енліля,
святиню Нінхурсаги,
святиню Нінґірсу
і ще святиню Уту.

Еанатум встановив святині чотирьох богів, щоб позначити кордон. Людям з Умми було дозволено користуватися землями, що їх їм виділив Лаґаш. Та це не було задармо. Ячмінь там належав богу Нінґірсу та його сестрі богині Нанше - покровителям Лаґашу. Тому люди Умми мали платити подать.

З ячменю Нанше
та з ячменю Нінґірсу
за кожну міру зерна, що Уммі ішов
рахувалася дань.
Накладена подать виросла
до ста сорока чотирьох тисяч мір зерна.
Оскільки це зерно повернути не зміг
Урлума, правитель Умми,
з каналів на кордонах Нінґірсу
та з каналів на кордонах Нанше
воду відвів.
Розвів вогонь
і святині богів
на Новій Царській Межі збудовані
знищив.
Чужоземців найняв,
кордони Нінґірсу перейшов.

Подать виросла до великих розмірів. Урлума - правитель Умми, не сплатив її, натомість знову пішов війною на Лаґаш. Перед цим він відвів воду з каналів Лаґашу, адже знаходився вище по течії. Але його чекав сумний кінець.

Енанатум - правитель Лаґашу
на полі Уґіґа в степах Нінґірсу
бився проти нього.
Енметена - улюблений син Енанатуми,
переміг його.
Урлума втік в серце Умми, де його вбили.
Загін його ослів
на іншому березі ріки був залишений.
Кості людей його
в полі були полишені.
Могили їх п’ять насипів утворили.

Саме Енметені присвячені слова на кружелі, що ми їх зараз читаємо. Та під час перемоги над Урлумою, Лаґашем ще досі правив його батько Енанатум. Урлуму вбили у власномі місті за боягузство. Адже правитель не може полишати своє військо. Цим скористався Іль, що за загадкових причин з’являється в оповіді і так само загадково зникне. Він втік з Ґірсу - міста, що знаходилося між Лаґашем та Уммою. Але краще почитаймо, як про це написано.

Тоді Іль - головний жрець Забали
з Ґірсу в Умму плазуючи втік.
Цей Іль правління Уммою прийняв.
З каналів на кордонах Нінґірсу,
та з каналів на кордонах Нанше,
що з краю Нінґірсу до ріки Тигр тягнуться,
в районі Ґірсу
на Новій Царській Межі,
освяченій Енлілем, Енкі та Нінхурсаг,
воду відвів.
Зерно Лаґашу лиш одну міру відплатив.

Іль відвів воду із каналів Лаґашу. Зробив він це в районі міста, з котрого він втік - того ж самого Ґірсу. Ще й показово заплатив Лаґашу значно менші податі. Енметена ж замість війни, вирішив розв’язати суперечку мирно і послав до Іля послів. Читаймо ж що відповів йому Іль.

Енметена, правитель Лаґашу
через це до Іля послав гінців.
Іль, правитель Умми, полів крадій,
злостиво відповів.
“Канали на кордонах Нінґірсу,
Канали на кордонах Нанше,
мої є” - сказав так
“З Антасури до храму Дімґаль-абзу
кордон перенесу” - сказав так.
Та боги Енліль та Нінхурсаг цього не дозволили.

Боги були на стороні Лаґашу і втрутилися. Із загадкових причин Іль не продовжував бої. А Енметена відновив землі, зруйновані Ілем:

Енметена, правитель Лаґашу,
довірений Нінґірсу,
за праведним наказом Енліля,
за праведним наказом Нінґірсу,
за праведним наказом Нанше
ці канали від ріки Тигр
до Княжого Каналу відновив.
На Новій Царській Межі
основи кам’яні відбудував.
Пану своєму, улюбленцем котрого є, Нінґірсу,
пані своїй, улюбленцем котрої є, Нанше,
землі повернув.

Енметена - правитель Лаґашу,
що булаву має від Енліля,
мудрість від Енкі,
обраний серцем Нанше,
великий правитель Нінґірсу,
дотримується слів богів!
Його бог Шульмушпа,
за життя Енметени
до днів далеких,
перед Нінґірсу та Нанше
хай стоїть за нього.

Енметена був людиною, що шанував богів і боги ставали на його захист. Закінчується напис на кружелі погрозою тим, хто вирішить знову порушити спокій Нінґірсу та Нанше - покровителів Лаґашу.

Людино Умми!
Якщо канали на кордонах Нінґірсу,
та канали на кордонах Нанше,
захоче хто захопити,
і в поля зайти,
чи це буде людина з Умми
чи з інших країв,
хай знищена буде Енлілем!
Хай Нінґірсу вхопить бойовою сіттю,
рукою могутньою, ногою могутньою
їх з неба переможе!
Люди міста цього
руки коли хто підніме на них
в серці міста цього
хай уб’ють його!

Так закінчується напис на кружелі. Але війна між Лаґашем і Уммою цим не закінчилася. Міста продовжували ворогувати аж допоки їх обох не захопив Сарґон з Аккаду.

Примітки

Перша задокументована війна - це війна між містами-державами Уммою та Лаґашем. Відбувалася вона приблизно чотири з половиною тисячі років тому. Про її перебіг ми знаємо з декількох джерел, в тому числі з перекладеного вище конусу Енметени. Цей текст очевидно написаний з точки зору Лаґашу. Правитель Умми би точно говорив про несправедливо зайняті Лаґашем землі. Зверніть увагу, що ця війна велася за воду.

Цей текст написаний на глиняному конусі, чи то - кружелі, котрий заклали у підвалини храму. Це було звично для шумерської культури. Написи часто були короткими - наприклад просто з іменем короля. Але бували і довші написи, як ось цей.

Я намагався зберегти особливу структуру тексту, котрий складається з багатьох коротких рядків - адже написано воно було на малому конусі - менш ніж тридцять сантиметрів у висоту - ще й в шість колонок. Але оригінальне розбиття на рядки я не зберігав, бо тоді б текст читався складніше. Наприклад фраза “Енанатум - правитель Лаґашу” в оригіналі займає три рядки.

Також я додав власні стилізовані коментарі прямо посеред тексту, оформивши це в історію, яку, сподіваюся, стало легше читати. Сам текст з конуса Енметени тут лишився повністю без жодних доповнень чи скорочень.

Текст дуже древній. Значення багатьох слів або й цілих фраз - незрозумілі. До прикладу дослідники не дійшли згоди, що саме робили правителі Умми з каналами Лаґашу - чи відводили з них воду, чи - навпаки - переповнювали, щоб спричинити повінь. Тому треба мати на увазі, що переклад часто - умовний.

В тексті згадується дуже багато власних імен та назв. Подаю їх список. По-перше - це боги:

Далі це - правителі Лаґашу: брати Еанатум та Енанатум (різниця в одну літеру) і сам Енметена. Це правителі Умми: Уш, Енакале, Урлума та Іль. Ще правитель міста Кіш - Месілім. Та географічні назви:

Джерела

Інші сайти: