Забракне десяти заповідей для побудови доброчесного суспільства

Критика ідеї, що “якби всі люди просто дотримувалися десяти заповідей, то в нас би був рай на землі”.

Ми живемо в державі, де конституція гарантує свободу світогляду та віросповідання а церква відділена як від держави, так і від школи (стаття 35). На практиці християнство міцно увійшло в нашу культуру, але в церкву при цьому більшість ходить лише раз в рік. І така ситуація не лише в Україні а і в багатьох інших християнських державах. Таке цікаве поєднання релігії та нерелігійності породило явище, котре можна назвати світським християнством.

Світське християнство передбачає повагу до християнських моральних правил, але в той же час дистанціюється від багатьох релігійних ритуалів та догм. Саме по собі це явище є доволі поширеним, хоча мало дослідженим. Але, на жаль, люди, котрі усвідомлюють себе як світських християн, часто аргументують це так, що “якщо би всі просто дотримувалися десяти заповідей, то світ би був значно кращим місцем”. З одного боку, вони хочуть пояснити, що варто просто дотримуватися християнських законів навіть атеїстам, якщо вони хочуть жити в доброчесному суспільстві. Але приклад десяти заповідей був обраний дуже невдало. Хоча, зрештою, світських християн може і складно в цьому звинувачувати, бо, чомусь, більшість звичайних християн теж вважає, що десять заповідей — це основа морального кодексу.

Що ж не так з десятьма заповідями?

Що це за десять заповідей?

Проблема перша — про що ми, власне, говоримо? Яке визначення десяти заповідей? Це проблема одразу на декількох рівнях.

Мало хто їх може перелічити

Якщо ми хочемо жити згідно з десятьма заповідями, ми хоча б маємо знати, які вони. Але здебільшого люди можуть назвати лише “не вбий” та “не кради”, після деяких роздумів вони можуть згадати про “шануй батька й матір своїх”, а потім скажуть “ну і так далі”. А “ну і так далі” — це які? Три названі, сім лишилося. Як можна побудувати доброчесне суспільство, якщо ми пам’ятаємо менше третини морального кодексу?

Чи виправить ситуацію їх вчити? Але які конкретно вчити?

Різні церкви називають різні заповіді

Це - другий рівень проблеми визначення заповідей. Здавалося б, десять заповідей, мають бути універсальними. Але ні. Католицизм та протестантизм, до прикладу, нумерують заповіді по різному, тому кажучи “шоста заповідь” не ясно про що йдеться. Як приведу уривок зі Старого заповіту, звідки цих десять заповідей взялося (Вих 20:1–17):

1 Бог промовляв всі слова оці, кажучи:
2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.
7 Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно, бо не помилує Господь того, хто призиватиме Його Ймення надаремно.
8 Пам’ятай день суботній, щоб святити його!
9 Шість день працюй і роби всю працю свою,
10 а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх.
11 Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його.
12 Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!
13 Не вбивай!
14 Не чини перелюбу!
15 Не кради!
16 Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!
17 Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що ближнього твого!

Тут сімнадцять рядочків і в залежності від групування можна отримати різну кількість заповідей. Наприклад в католицизмі рядок номер 17 розбивається на дві — в дев’ятій згадується лише жона, а раби і майно перейшли в десяту. А в протестанстві — це одна заповідь. Те, що цих заповідей має бути саме десять — це любов людей до круглих чисел. Цікаво, що кількість заповідей, важливіша за те, який в них вміст. Я притримуватимуся такого схематичного поділу:

1. Не май інших богів
2. Не роби ідолів
3. Не називай ім’я Боже намарно
4. Святи день суботній
5. Шануй батьків своїх
6. Не вбивай
7. Не чини перелюбу
8. Не кради
9. Не свідкуй неправдиво
10. Не побажай майна ближнього свого

Це не ті десять заповідей

Якщо уважно почитати Біблію, а не просто вірити гарно ілюстрованим виданням, призначених для дітей, то виявляється, що ці заповіді (разом з іншими) Мойсей в гніві розбив, бо побачив, як євреї поклоняються золотому теляті (Вих 32:19). Після чого Мойсей пішов за новими скрижалями, на яких вже були написані зовсім інші правила (Вих 34:10–28). Я їх приведу повністю. І якщо ви ще їх ніколи не читали, то будете здивовані.

10 А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!
11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
12 Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.
13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.
14 Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім’я Його, Бог заздрісний Він!
15 Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.
16 І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.
17 Литих богів не зробиш собі.
18 Будеш виконувати свято Опрісноків.
Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
19 Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.
20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб’єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.
21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.
22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.
23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.
24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.
26 Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого.
Не будеш варити ягняти в молоці його матері.
27 І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.
28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.

Зауважу, що слова “десять заповідей” в першому фрагменті не згадуються, бо, насправді, там ще дуже багато правил ішло після цих десяти, включно з вкрай відомим “око за око” (Вих 21:24). Тобто справжніх десять заповідей, які Мойсей приніс народу на кам’яних скрижалях — це зовсім не те, що ми вважаємо за десять заповідей.

Заради справедливості скажу, що повтор першого списку ще є у книзі Второзаконня (Втор 5:4–21). Біблія не дуже точна книга. Тому, дійсно, давайте виберемо самостійно ті десять заповідей, які нам вважаються важливішими і не будемо сліпо вірити тому, що написано в Біблії, а керуватимемося власним відчуттям моралі. Адже навіть дитина скаже, який список — більш вартий уваги. Але тут виникає інша проблема.

Чому саме цих десять заповідей?

Проблема друга — чому саме цей фрагмент був обраний для того, щоб виокремити десять заповідей? Чи це, взагалі, найкращий вибір?

Що каже Ісус

Коли Ісус згадує про ці заповіді, то він їх згадує не повністю. В Євангеліє від Матвія, Луки і Марка списки трохи відрізняються. Оскільки Ісус в цьому не багатослівний, подам всі фрагменти. Заповіді Ісус подає у відповідь на юнакове питання, як отримати вічне життя. Ось як ці заповіді переказує Ісус Христос.

Марка 10:19:

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

Луки 18:20:

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

Матвія 19:18–19

18 […] А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.
19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.

У всіх трьох Євангеліях Ісус потім радить юнакові продати все своє майно і роздати бідним, що засмучує юнака, і Ісус промовляє свою відому фразу “Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!”

Отож навіть Ісус ці заповіді пам’ятав не повністю. Хоча, насправді, якщо вірити Петрові, то всі ці запові містяться в одній, а конкретно в “Люби свого ближнього, як самого себе!” (Рим 13:9).

Вочевидь Ісус не вважав цих десять заповідей настільки важливими, щоб переказувати їх повністю. А заповідь любові з’являється в списку заповідей лише в устах Ісуса.

Які заповіді зайві

Одразу помітно, що Ісус повністю пропустив перших чотири заповіді, котрі говорять про те, що не треба мати інших богів, не треба собі робити ідолів з різних матеріалів, не називати ім’я Боже намарно а також, що в суботу треба відпочивати.

Зауважу, що за порушення заповіді суботи, Старий заповіт наполегливо пропонує смертну кару (Вих 31:14–15), що, як не дивно, ніяк не турбує християн, котрі самі весь час порушують цю заповідь, зніяковіло пояснюючи, що неділя — це і є субота.

Християни також порушують і заповідь про ідолів, тому що заповідь ясно говорить, що не можна робити собі різьби та подоби та поклонятися їм. Це теж не турбує християн, котрі моляться статуям святого Франциска чи портретам Івана Павла другого. І католики в своєму списку цю заповідь тихо пропускають.

Ісус також пропускає заповідь про “не пожадай жінки, та раба ближнього свого”. Цікаво, що рабство органічно присутнє у десяти заповідях, що вже кидає тінь на весь список, а жінки прирівнюються до майна. До речі, жінкам можна жадати чоловіка ближньої своєї і порушенням заповіді це не є.

Питання поклоніння іншим богам, я розглядав у статті про пошуки єдинобожжя, але якщо коротко — то ця заповідь передбачає існування інших богів, що не вписується в ідеологію одного Бога, що її сповідує християнство.

Християни чудово дотримуються заповіді “не називай ім’я Боже намарно”, бо Боже ім’я, Яхве (або Єгова), ми взагалі не називаємо. Не всі навіть знають, що його так звати. В нашій традиції, ми Бога просто називаємо Богом. Але чи можна вважати, що це його ім’я? Що ця заповідь передбачає і для чого вона потрібна?

Чи не випливає з цього всього, що принаймні половина заповідей з десяти не так вже й сильно важлива, якщо їх пропускає Ісус, порушують самі християни, а також, що деякі з них не стосуються половини людства (а саме жінок)?

Лишаються “не кради”, “не вбий”, “шануй батька й матір своїх”, “не чини перелюбу” та “не свідкуй неправдиво”.

Які заповіді не зрозумілі

Що означає “не чини перелюбу”? Пояснення цього терміну лишається на наш розсуд, бо надалі він не пояснюється. Можна вважати, що забороняється будь який позашлюбний секс. Хоча тоді треба визначити, що таке шлюб (і як він залежить від церемонії) і чи можна розлучатися. Чи можна цей термін трактувати, як вимогу мати лише одну жінку? Ми вважаємо, що так, але Старий заповіт полігамію не забороняв.

Також не ясно як конкретно треба шанувати своїх батьків. Чи зобов’язані ми їх утримувати, чи просто не ображати? Що робити з неблагополучними батьками, котрі, на жаль, теж трапляються? Яким чином можна шанувати свою матір, котра продала свою дитину в рабство?

Чи означає “не свідкуй неправдиво” заборону брехні? Якщо так, то було б логічно так заповідь і записати “не бреши”. Бо схоже на те, що мається на увазі винятково не говорити наклепів на інших людей. При чому навіть не на всіх інших, а лише “ближнього свого”. Тобто при вільному трактуванні “свідкування” та “ближнього свого” можна говорити майже що завгодно.

Яких заповідей бракує

Після цього всього лишається дві заповіді: не кради і не вбий. Найкоротші та найзрозуміліші, тому їх всі і пам’ятають. Хоча не думаю, що потрібно було Божого откровення для їх винайдення. Але на таких лише двох заповідях доброчесного суспільства не побудуєш.

Парадоксально для християнства, в десяти заповідях відсутня “люби свого ближнього, як самого себе”. Це така собі одинадцята заповідь, котру всі християни знають, але надають перевагу іншим десяти.

В заповідях відсутнє згадуване Ісусом “не кривди”. А якраз цього “не кривди” дуже не вистачає в оригінальному списку, оскільки тортури та побиття десятьма заповідями не заборонені.

Також десятьма заповідями не забороняються обра́зи, брехня (окрім як неправдивого свідчення проти вузького кола людей), вживання наркотиків та алкоголю, азартні ігри, рабство (що і не дивно), недбальство, хабарництво, зневага та гординя, як до прикладу.

Окрім цього немає жодного заохочення до допомоги іншим людям, дбайливого ставлення до природи, забезпечення своїх дітей харчуванням (адже шанувати, згідно з заповідями, треба лише батьків) або піклування про власне здоров’я.

Заключні думки

Якби десяти заповідей вистачало для побудови доброчесного суспільства, то навіщо тоді був Новий заповіт? Чи не хибним рішенням було обрати старозавітні заповіді для основи морального кодексу? В Новому заповіті є багато чудових моментів, котрі можна було б об’єднати у певну кількість заповідей (не обов’язково десяти), що б краще годилися для опису християнської моралі.

І відкрите питання під кінець — якщо ми самі визначаємо, які біблійні моменти — важливі, а які — ні, або якщо ми самі додаємо пояснення до існуючих десяти заповідей, то чи не означає це про певну “вбудовану” мораль, яка нам в цьому допомагає? Ствердна відповідь на це питання дає далекосяжні наслідки.