Dmytro Polovynka

Сокира Нерґалю і трохи про давню металургію

Хай де є надлишок - сокира все виправить
шумерське прислів’я

Нерґаль - це бог війни та загибелі, гімн якого я вже перекладав. Наступний текст - дуже короткий. Це - присвята сокири Нерґалю. Але під час перекладу цього тексту мені довелося зрозуміти роль металу у житті древніх людей і Шумеру в тому числі. І цим я хочу поділитися з вами, але для початку - сама присвята.

Нерґаль - це бог війни та загибелі. Наступний текст - дуже короткий. Але під час перекладу цього тексту мені довелося зрозуміти роль металу у житті древніх людей і Шумеру в тому числі. І цим я хочу поділитися з вами, але для початку - сама присвята.

Сокира Нерґалю

Нібруталу, син торговця Луґальшуби, зробив цю бронзову сокиру для бога війни та смерті Нерґаля.

Руків’я її - з ялівцю, дерева міцнішого за інші.
Лезо її - з бронзи, що їй немає рівних.
Хай не втомиться рука, що триматиме її.
Як зламається - полагоджу,
Як зникне - заміню.

Поки житиму - хай Нерґаль наглядає за мною,
Як помру - то хай в підземному царстві даватиме мені чисту воду.

Коротко про металургію Шумеру

Найбільша проблема в цьому тексті - це перекласти матеріал з якого сокира зроблена. Ось як виглядає текст, якщо матеріали лишити як є:

… зробив цю nagga сокиру …
Дерев’яна частина - з arganum, дерева міцнішого за alal
Кам’яна частина - з antasurra…

Почну з руків’я, бо з ним простіше. В оригіналі воно зроблене з дерева “арґанум”, про яке відомо лише те, що це - вид хвойного дерева. Можна було так і лишити, додавши зноску, але оскільки я намагаюся не перенасичувати текст зносками, то я пошукав які хвойні дерева росли в Месопотамії. Найвідомішими хвойними були кедр і ялівець. Це точно не був кедр, бо кедри - це важливі дерева і його не переплутали б з якимось арґанумом. Але ще там ріс ялівець. Тому я вирішив так і перекласти - “ялівець”. Переклад - умовний, але імовірний. В оригіналі також написано, що арґанум кращий навіть за алал. Вочевидь алал славився своєю міцністю, але оскільки що це - не ясно - навіть не зрозуміло чи це дерево, чи камінь, то я переклав цей фрагмент як “…дерева міцнішого за інші”.

Що ж стосується леза, то тут гірше. Рядочок про “арґанум” починався “дерев’яна частина - зроблена з арґануму…”, тому логічно було б перекласти другу частину “металева частина - зроблена з …” і вставити назву металу. Але я намагаюся уникати слів іншомовного походження. І це не лише слова типу “ідеальний” та “критика” але і цілком звичні для нас слова “герой”, “шторм” і, навіть, “метал”. А як, власне, називали метал древні руси? То ж як перекласти “метал”?

І тут було перше відкриття - металів у давнину було дуже мало. В середньовіччі знали лиш декілька металів - золото, срібло, залізо, мідь, олово, свинець та ртуть. При чому ртуть, очевидно, не використовувалася для виробництва предметів. На Русі було багато заліза, інших металів було вкрай мало і вони завозилися. Майже все ковальство було пов’язане із залізом. Оскільки широковідомі золото і срібло були дуже особливими металами, то в збірному слові “металевий”, або “метал” не було особливої потреби. Все було залізним. Та й зараз в багатьох ситуаціях ми кажемо на металеві вироби “залізні”, навіть якщо вони алюмінієві і на будь-яку незрозумілу металеву річ ми кажемо “якась залізяка”. Була ідея для слова “метал” використати древнє слово “желізо”, але потім я від неї відмовився.

Зауважу, що в шумерському оригіналі “металева частина” названа “кам’яною”. Чи то шумери вважали метал формою каменю (про що натякають назви деяких металів: наприклад “небесний камінь” для олова), чи то по звичці лезо сокири називали “кам’яною частиною”, що нагадує про кам’яний вік - не ясно.

Метали, взагалі, дуже важливі матеріали. Металами навіть називають ери - мідна, бронзова, залізна. А шумери жили в бронзову добу, коли кожен метал був особливим. Періодичної таблиці елементів тоді не існувало, природа сплавів та металів людям була незрозуміла. Та й руди не дають чистих матеріалів, тобто мідь з одної копальні відрізнялася від міді з іншої копальні. Для людей було незрозумілим чому так. Тобто люди розуміли, що мідь з одного місця - краща, за іншу, але сприймали це як факт. Сучасного пояснення про наявність домішок вони знати не могли.

Але сплави люди знали. Експериментуючи люди відкрили суміш міді та миш’яку - так звана “миш’якова бронза”. При чому миш’як тоді не додавали у чистому вигляді, а теж у формі певних мінералів. А потім винайшли бронзу - суміш міді та олова. Те, що мідь з оловом змішується, а зі свинцем - ні, не завадило людям плутати ці два метали і вважати їх відміною того ж металу. І це і є nagga - олово або свинець - те слово, котрим позначили сокиру присвячену Нерґалю. Є одразу декілька версій, навіщо Нерґалю сокира з такого м’якого матеріалу. Ця сокира мала суто ритуальне значення, а олово було дорогим металом - тобто ця сокира з таким самим успіхом могла бути і “срібною”. Інший варіант - це те, що nagga означало довільний метал, або взагалі мався на увазі колір сокири. Ну і останній варіант - прийнятий в цьому перекладі - це те, що nagga в цьому контексті означало власне бронзову сокиру оскільки олово було частиною бронзи. Слово “бронза” в шумерів було, але могло означати, як миш’яковий, так і олов’яний сплав. Олов’яний був кращим, можливо саме тому на цьому металі йде наголос.

Але що таке antasurra? Це - якийсь дорогий метал. Але який? І чому “олов’яна сокира” зроблена з “антасури”? Оскільки один з варіантів перекладу слова антасура - це “метал”, то можна було б перекласти “кам’яна частина зроблена з металу”, що звучить дивно, “металева частина зроблена з металу” - що звучить ще дивніше, або зробити як я “лезо зроблене з бронзи”, що звучить нормально, хоч і частково відходить від оригіналу.

Але це не відповідає на питання, що ж таке “антасура”. Є декілька гіпотез. Перша - це те, що мається на увазі метеоритне залізо, котре могло вважатися дуже дорогим металом. Адже заліза тоді було вкрай мало - залізні руди ще не навчили обробляти і залізний вік ще не почався. Антасура можна перекласти як “те, що дощить з неба” - що підтверджує цю гіпотезу. Залізо, що падає з неба могли вважати подарунком богів. Але з іншого боку - метеоритне залізо - це доволі незручний матеріал для обробки і деякі дослідники сумніваються, що шумери й справді цінували цей метал. Друга гіпотеза - це те, що “антасура” - це сплав міді та цинку, при чому знову ж таки йдеться про якусь особливу копальню, де руда вже мала такий склад, адже чистого цинку тоді не знали. Ймовірно саме цей сплав за тисячу років назвуть “оріхалк”. Обидві гіпотези - дуже заманливі, але я вирішив не додавати в переклад ці здогадки. Бо, можливо, антасура - це й справді збірна назва для металів.

Загалом, все заплутано. Переклад самого тексту зайняв значно менше часу, аніж дослідження флори Месопотамії та виробництва металів в давнину. Я так і не зрозумів, з якого металу була зроблена сокира Нерґалю. Але я дізнався декілька речей:

Чому згадується чиста вода?

Згідно з шумерськими уявленнями про загробне життя, люди після смерті потрапляють в підземне царство. Місце це - сумне та непривітне і схоже на грецький Аїд. Для того, щоб життя після смерті було кращим, треба щоб живі молилися за цю людину і давали їй їсти. Якщо в померлого не було нащадків, то іншим варіантом забезпечити собі хороше посмертне життя - це попросити про допомогу богів. Власне в цьому тексті Нібруталу просить Нерґаля давати йому чисту воду, а за це присвячує Нерґалю дорогу сокиру.

Шумерський словничок металів

agar

LEAD;
wr. a-gar5; a-bar2; e2-gar; e2-gar8; a-gar3 “lead” Akk. abārum
𒀀𒈖
a-gar5
and may your copper be bought for the price of lead!

anbar

Iron - used after Old Babylonian time
used rarely
𒀭𒁇 - post Old Babylonian
𒀭𒁇𒋤 - used in Old Babylonian

anna

METAL
wr. an-na “tin or lead” Akk. annaku
𒀭𒈾
an-na (sky stone), nagga

antasura

METAL
wr. an-ta-sur-ra “a metal” Akk. antasurrû
𒀭𒋫𒋩𒊏, що читається як ан-та-сур-ра і це можна перекласти, як “той, що впав дощем з неба”.
метеоритне залізо? оріхалк?

kug

METAL
wr. kug “metal, silver; (to be) bright, shiny”
𒆬

kugan

METAL
wr. kug-an “a metal” Akk. amūtu
𒆬𒀭

kugmea

METAL
wr. kug-me-a “bright metal”
𒆬𒈨𒀀

kugsig

gold
𒆬𒄀
“yellow silver”

sudaĝ

METAL
wr. sud-ra2-aĝ2; sud-aĝ2; su3-ud-aĝ2 “a precious metal; (to be) shiny (a divine epithet)” Akk. elmēšu
𒋤𒁺𒉘
sud-ra-ang
longlasting - firm/true - thing(emesal)/to measure

šelu

METAL
wr. še-lu3 “a metal”
𒊺𒈖 (rare occurence x2)

urud

COPPER
𒍏
can be also used as a determinative

zabar

BRONZE
wr. zabar; zabar3 “(to be) bright, pure; arrowhead; weapon; metal mirror; (to be) shiny; measuring vessel made of bronze; a metal bowl; bronze” Akk. ebbu; hutpu; kakku; mušālu; namru; qû; sappu; siparru
𒌓𒅗𒁇

Про метали можна почитати тут: