Dmytro Polovynka

Гормони: хімія наших почуттів

Гормони — хімічні речовини, що виділяються в нашому тілі і регулюють наші почуття, дії та настрій. Без базових знань про них, складно зрозуміти людську поведінку. І навпаки — знаючи про те, як гормони діють, можна свідомо керувати своїм (і чужим) настроєм.

Ми помиляємося, якщо вважаємо, що можемо самі свідомо керувати своєю поведінкою, нехтуючи тілесною складовою. Ми — не лише дух, але й тіло. Безглуздо відкидати цей очевидний факт. І гормони — теж складова цього тіла.

Про гормони можна написати багато книг, їх вивчають в університетах пишуть про них дисертації та книги. Тема — не мала, але я не ставлю собі за мету дослідити дію всіх гормонів до деталей. Для розуміння інших людей та себе важливо мати базове уявлення про найцікавіші в цьому плані гормони та їх дію. Відповідно це — не наукова стаття. Я свідомо спрощую і, до прикладу, не розрізняю нейромедіатори та власне гормони. Гормони я називатиму по-простому, хоча зазначатиму справжню назву, якщо читачеві захочеться почитати більше.

Спрощую я також через те, що дія гормонів часто дуже складна і заплутана. Це пов’язано з тим, як працює еволюція — гормони не виникають “для чогось” і “з певною ціллю”. Вони просто виникають і щось роблять, а вже природній відбір вирішує чи залишаться вони в наступних поколіннях чи ні. Через таку незапланованість гормонів, їх доволі складно розкласти по поличках. Деякі гормони мають дуже схожі функції з іншими, як наприклад адреналін та норадреналін. Деякі — мають багато різних і непов’язаних функцій, як до прикладу дофамін, котрий з одного боку підвищує кров’яний тиск, а з другого — створює відчуття бажання. Деякі співпрацюють з іншими гормонами — так, наприклад, співпрацюють дофамін та ендорфін і приймають участь у системі винагород. В деяких гормонів функція — це включити виробництво іншого гормону. Або навпаки — виключити. З цього всього випливає, що технічно немає ніяких чистих гормонів “задоволення” та “страху” — ці функції виконуються поєднанням різних гормонів.

Тому замість того, щоб давати список гормонів, а потім пробувати описати їх складну дію, я пішов зворотнім шляхом. Даю їм коротку назву, а саму назву гормона, чи гормонів, виношу в текст.

Слово “гормон” в назвах пропускатиметься. Отже почнемо з гормону…

Радості

Ендорфін. Його ще називають гормоном щастя. Схожий за структурою на опіати (опій, морфій, героїн). Технічно — це знеболювальне, але також має ефект покращення настрою, має тимчасову дію. Гормон радості виділяється, в тому числі, при заняттях спортом. Але можна стимулювати його виділення різними наркотиками та алкоголем. Це, втім, знижує здатність організму забезпечувати себе достатнім рівнем гормону радості самому. Це — одна з проблем вживання різних стимулюючих речовин, що стосується не лише гормону радості. Штучна стимуляція виділення гормонів, що роблять нам приємно, знижує, а то й повністю обнулює нашу здатність отримувати задоволення самостійно.

Бажання

Дофамін. Виділяється під час очікування винагороди. Нам він потрібен, щоб ми прагнули того, що приносить нам певну вигоду, наприклад — поїсти, чи знайти собі пару. Разом з гормоном радості — дуже важливий гормон для людини в системі винагород. Дофамін виділяється і під час насолоди, але більше його виділяється саме при її очікуванні, тому я його і назвав гормоном “бажання”. Очевидним є факт, що гормони бажання та радості — різні. Але неочевидним висновком з цього є те, що не завжди те, чого ми хочемо (гормон бажання) є тим, що нам насправді принесе насолоду (гормон радості) і навпаки. Гормон бажання грає надважливу роль у формуванні наркотичних та інших залежностей, тому в багатьох ненаукових статтях його можуть демонізувати.

Обнімашок

Окситоцин. Виділяється при приємному фізичному контакті з людьми. Це можуть бути дружні обійми, обнімання дитини, поцілунок або секс. Відчувається, як тепло і затишок. Має відносно довготривалу дію — приємні обійми можуть надовго зарядити хорошим настроєм. В одному експерименті кролики, котрих гладили і пестили, мали значно менше проблем зі здоров’ям, ніж ті, котрих ігнорували. На людей приємний фізичний контакт має схожу дію — можна сказати, що обійми певною мірою оздоровлюють. Ми — тілесні створіння і тілесний контакт для нас — корисний. Як наслідок — не вистачить сказати дитині або дружині, що ви їх любите, їх треба ще й обняти.

Вірності

Вазопресин. За своєю хімічною структурою дуже схожий на гормон обнімашок. Досліди на полівках показали, що в кого цього гормону багато — утворює стабільні пари. В кого його немає — стабільні пари не утворює. Бажання створити пару залежало від рівня гормону вірності. Ті ж експерименти показали, що стабільні пари зовсім не означають, власне, подружню вірність. Але гарантують вірність платонічну. Тобто полівки з високим рівнем гормону вірності могли кохатися і з іншими, хоч і рідше, ніж би це було без цього гормону. Та пару свою вони після цього не покидали. Перенесення цього дослідження на людей приводить до частково невтішних висновків. Правда є два шляхи, що з цим робити — виправдовувати свою поведінку відсутністю гормону вірності, або просто краще зрозуміти себе і вже підключити свій мозок, щоб щось у своїй поведінці змінити.

Впевненості

Серотонін. Співвідноситься з соціальним положенням. Відповідає за душевний спокій і впевненість, почуття гордості. Зовсім не обов’язково бути вожаком зграї, щоб мати високий рівень гормону впевненості, хоча це теж грає роль. Важливе саме положення в суспільстві — наприклад чи є повага від інших людей. Гормон впевненості виділяється, якщо людина робить те, за що її поважають. Або якщо щось гідне зробила її дитина. Цей гормон змушує людину стояти прямо і випростати плечі. Цікаво, що це працює і навпаки — якщо випростатися, то рівень гормону впевненості підвищується. Тут спрацьовує ефект “fake it until you make it” (прикидайся, допоки не станеш). Це, до речі, працює не лише з прямою спиною та гормоном впевненості. Не лише наше тіло реагує на виділення гормонів, але і саме виділення гормонів може спричинятися діями тіла.

На відміну від гормону радості, гормони обнімашок та впевненості вимагають взаємодії з іншими людьми. Це — прямий доказ того, що людині необхідне якесь здорове суспільне оточення, щоб добре себе почувати.

Небезпеки

Адреналін (епінефрин) та норадреналін (норепінефрин). Вибухова реакція на небезпечну ситуацію. Діє практично миттєво. Включає режим “бий або втікай”. Дуже швидко мобілізує необхідні ресурси організму. Дає певне відчуття ейфорії. Якщо комусь подобаються гострі відчуття, то це і є бажання адреналіну. Виділяється не лише в екстремальних ситуаціях, також грає важливу роль на перших етапах закоханості.

Тривоги

Кортизол, глюкокортикоїди. Виділяється, як довготривала реакція на загрозливу ситуацію, на відміну від миттєвого адреналіну (гормону небезпеки). В тому числі пригнічує травлення, але віддає більше енергії м’язам. Якщо дія гормону тривоги не перевищує певний часовий поріг, то тіло успішно використовує свої ресурси для боротьби з небезпекою. Але якщо тривога триває довше, тоді організм починає зношуватися. Проблема в тому, що люди можуть тривожитися через певні звичайні речі, як от ранкові затори, або екзамен. Мозок не може відрізнити справжню небезпеку від такої надуманої і гормон тривоги виділяється значно більше, ніж для чого він був призначений. Це виснажує людський організм, спричиняє падіння імунітету та різні хвороби.

Спокою

Ацетилхолін. Ворог гормону тривоги. Якщо виділяється один — то не виділяється інший. На противагу гормону тривоги, розслабляє, відключає стресові реакції. М’язи не отримують стільки енергії, зате активізується травлення. На гормон спокою дуже схожий нікотин, саме тому люди курять, щоб розслабитися. Як і у всіх решта залежностях, стимулювання організму нікотином знижує здатність організму самостійно заспокоюватися і змушує людину курити знову і знову.

Голоду

Ґрелін, лептин, пептид YY. Тут працює одразу декілька гормонів, одні відповідають за голод, інші навпаки — за ситість. Регулюють споживання їжі, але також мають і побічні ефекти, як, наприклад роздратованість при голоді та заспокоєння при ситості (насправді тут запускаються механізми гормонів тривоги та спокою, але це вже не так важливо). Голод сильно впливає на нашу здатність бути товариським та поводити себе розважливо. Саме тому ділові угоди не підписуються на голодний шлунок.

Чоловічий

Тестостерон. Саме завдяки йому чоловіки здебільшого значно сильніші за жінок. Насправді виділяється і в жінок, але в значно меншій кількості. Відповідає, в тому числі, за сексуальне бажання. Ймовірно саме тестостерон відповідає за вищу агресивність чоловіків, порівняно з жінками. Рівень тестостерону в чоловіків різко змінюється впродовж дня, тому робити його виміри, та намагатися прив’язати його до інших показників, як то м’язова маса чи агресивність, складно. Хоча і з іншими гормонами теж не просто.

Жіночий

Естроген. Не один, а сімейство гормонів. Хоча до естрогену причепилася назва “жіночого”, але він виділяється і в чоловіків. В жінок регулює місячні цикли. Кількість естрогену впливає на жіночий настрій. Але насправді вплив місячного циклу на настрій все таки перебільшений і є частково культурно-обумовленим.

Бонус: гормони щитовидки

Ще окремо хочеться згадати гормони щитовидки, або тироїдні гормони. Це група гормонів, котрі виділяються в щитовидній залозі та регулюють багато сфер нашої життєдіяльності. В тому числі вони впливають на настрій. І якщо їх виділяється занадто багато чи мало, в людини може виникати або роздратування, або депресія. Для нормальної роботи щитовидної залози потрібен йод в межах певної норми. Якщо в дієті людини недостатня кількість йоду, то з щитовидкою можуть виникнути проблеми. І ось виходить цікава ситуація — від дієти людини напряму залежить її настроєвий фон. Наприклад людина весь час дратується, що для інших людей є частиною її характеру. Пісдумовуючи — настрій, а то й характер людини, може залежати від дієти та викликаних нею хворіб щитовидної залози. І ця залоза така — не єдина.

Є значно більша кількість гормонів — наприклад ті, що впливають на вироблення молока, засвоєння цукру, чи, наприклад, на сон. Але я зупинився на лише малій частині гормонів, яка мене цікавила найбільше. Тобто на тих, які певним чином впливають на наші емоції. І знаючи які можна з трохи більшою впевненістю зануритися у питання людського щастя та доброчесності.