Подвиги Геракла: Епілог

Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.

Дванадцять подвигів Геракла — це не єдині подвиги, котрі він зробив. Навіть під час виконання самих власне подвигів, він ще багато кого поборов, багато з ким повоював. Але навіть після того, як Еврістей був змушений його відпустити, Геракл не припиняв своїх войовничих дій. Він прийняв участь в подорожі аргонавтів, брав Трою та змагався з гігантами. Також він вбив декількох невинних людей — наприклад хлопця, що випадково вилив на руки Геракла воду, що призначалася для вмивання ніг (йдеться про сина Архітела). Або свого товариша Іфіта, що єдиний зі своєї сім’ї повірив у чесність Геракла, але тим не менше Геракл скинув його зі стіни в нападі шаленства.

Також Геракл відбув трирічний термін рабства у цариці Омфали, котра змусила його робити жіночу роботу. Цікаво, що джерела згадують, що виконання жіночої роботи в Омфали було важчим ніж виконання подвигів Геракла. Можливо, древні греки цього не усвідомлювали, але мушу зазначити, що жіноча робота в Омфали нічим особливим не відрізнялася і була такою ж, як і роботи, що їх виконували всі решта жінок в Древній Греції. І в мене підозри, що подвиг звичайних жінок недооцінювали, хоча самі розуміли, наскільки ця робота складна.

Зрештою Геракл вирішив одружитися з Деянірою. Він хотів відпочити від своїх справ і завести нормальну сім’ю. Але не судилося. По дорозі додому один з кентаврів викрав Деяніру і хотів з нею втекти, та Геракл витяг свій лук та вистрілив у кентавра своєю отруєною стрілою. Кентавр перед смертю сказав Деянірі, щоб вона взяла його кров і обмила нею тіло Геракла, якщо вона хотіла, щоб Геракл був їй вірний. Деяніра була досить наївною і повірила своєму викрадачеві і, приховано від Геракла, набрала трохи кентаврової крові собі в баночку. Коли вона прала Гераклів одяг, то додала до води трохи кентаврової крові і сорочка стала пурпуровою. Коли Геракл вдягнув цю сорочку, то вона почала йому страшенно пекти, а зняти її було неможливо, бо вона прилипла до Гераклового тіла. Що ж сталося? Кентавр знав, що стріли Геракла отруєні кров’ю гідри і він передбачав, що його кров після пострілу теж буде отруйною. Він хотів отруїти Геракла і тому обдурив Деяніру. Деяніра з розпачу повісилася. А Геракл, зрозумівши, що від цього болю йому не втекти, розпалив вогнище і вирішив самоспалитися. Але боги не дали йому це зробити і підняли на Олімп.

Я вже згадував у міфі з Лернейською гідрою, що велика сила вимагає великої відповідальності. І Геракл з цією відповідальністю не справився. І, хоч і опосередковано, завинив власну смерть.

Малюнок взятий звідси: https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Herakles_Nessos_Louvre_E803.jpg (Кентавр Несс викрадає Деяніру, а Геракл їх наздоганяє)