Dmytro Polovynka

Вибір без вибору

Часто ми в житті стаємо перед вибором. Можна взагалі вважати, що перед вибором ми стаємо весь час — що їсти, куди піти, як виконати роботу тощо. Але насправді дуже часто справжнього вибору в нас немає. Ми страждаємо через питання вибору, хоча насправді страждати немає чого.

Вибір у виграшній ситуації

У вас є зайвих п’ятдесят тисяч доларів і ви вибираєте між купівлею Audi чи BMW. Або ви зайшли у ресторан і вибираєте між супом з креветками, чи шампіньйонами. Обираєте колір шпалер для спальні в новозбудованому будинку. Як назвати новонароджену дівчинку. Зрозуміло, що все це — вибір. Але що б ви не вибрали — ви вже перемогли. Не важливо, яку машину ви купите, який суп ви з’їсте, чи яке ім’я оберете. Вам все одно буде добре. Вам добре вже перед вибором. Цей вибір відбувається у наперед виграшній ситуації. Якщо людина дуже мучиться під час вибору і не може спати через колір шпалер, то вона мучиться дарма. Насправді яку б машину ви не купили за п’ятдесят тисяч доларів, ви все одно будете задоволені. Або незадоволені — це вже більше залежить від вашого характеру, а не автомобіля.

Вибір у виграшній ситуації — це не є справжній вибір. Ви вже перемогли. У вас вже є новий будинок, зайві гроші, немовлятко, похід в ресторан. Вам здається, що вибір, який ви робите — важливий. Але насправді — ні. Це не означає, що не можна все зіпсувати. Можна, наприклад, назвати дівчинку Трактором, за що вона вам не подякує. Але, зберігши здоровий глузд, в таких ситуаціях справжній вибір не стоїть.

Вибір у програшній ситуації

Гірше, коли людина знаходиться у програшній ситуації. Наприклад у неї рак четвертої стадії і на лікування треба віддати всі заощадження її і її дітей без ніякої гарантії на результат. Заплатити всі гроші, чи лишити все як є і дати можливість дітям купити собі будинок?

Або хтось сидить в бомбосховищах Маріуполя, поки на нього летять російські бомби. Здавалося б є вибір — продовжувати сидіти з острахом, що його розірве бомба, спробувати прорватися на територію України з ризиком що його розстріляють російські військові, чи таки піддатися на вмовляння евакуюватися на росію з взагалі невідомим майбутнім — від ув’язнення до тортур? Чи можна вибір в такій ситуації назвати вибором? Можна щось обрати, але чи був цей вибір правильний покаже лише майбутнє. При чому наперед вгадати це майбутнє — неможливо. Іноді це як рулетка. А іноді що б не вибрати — все одно буде погано. Дівчина у борговій ямі може податися на панель, або в неї можуть відібрати квартиру і вона лишиться на вулиці. Що гірше?

Люди, що обирають щось у наперед програшній ситуації, страждають значно більше, ніж люди, що знаходяться у виграшній ситуації. Але, якщо об’єктивно глянути, мало що залежить від їх, власне, вибору. Ймовірно, вони себе картатимуть, якщо вибір виявиться невдалим. Тут треба зрозуміти, що бути розумним заднім числом — дуже просто. І роблячи вибір у програшній ситуації, треба про це пам’ятати. І розуміти про це наперед. Тобто, буквально сказати собі “Якби я міг знати майбутнє, я б міг зробити хороший вибір і я-майбутній точно зможе сказати, який вибір би був правильний у моїх теперішніх умовах. Але я знаходжуся тут і тепер, тому я не можу знати, який вибір — правильний. Я спробую вгадати, але я не картатиму себе за сьогоднішній вибір, якщо він виявиться невдалим”.

Вибір у програшній ситуації — не є справжнім вибором. Усі варіанти — програшні. Якщо є виграшний, то він зараз не відомий і його неможливо обрати. Можливо, усвідомлення програшності ситуації полегшить сам вибір. Просто тому що це — не є справжній вибір.

Очевидний вибір

Іноді людина стоїть перед очевидним вибором. Наприклад можна ввечорі піти вчасно спати, щоб зранку піти на ранкову пробіжку, а можна ввечорі випити горілки і зранку лежати з похміллям. Вибір в таких випадках — очевидний. Навіть не цікаво обговорювати. Зрозуміло, що всі мають обирати ранкову пробіжку — це і здорово і приємно. Хто б обирав натомість отруту і похмілля?

Або можна старанно працювати, щоб зрештою стати майстром своєї справи і піти на підвищення, або можна лінуватися, недбайливо виконувати свою роботу, щоб докотитися до звільнення. Хто б вибирав друге?

Здавалося б логічно, але люди так себе не поводять. Парадоксально, але у випадку коли вибір — очевидний, люди взагалі його відкидають. Коли стоїть вибір між двома хорошими варіантами (вибір у виграшній ситуації), або між двома поганими (вибір у програшній ситуації), люди значно більше переживають і нервують, хоча від власне вибору мало що залежить. Але щойно стоїть вибір між поганим і хорошим варіантами, люди, взагалі не задумуючись, часто вибирають поганий, хоча саме тут від вибору залежить дуже багато чого. А чи можна це взагалі назвати вибором? Можливо вони навіть не усвідомлюють, що в даний момент щось обирають?

Висновки

Вибір у виграшній та у програшній ситуації — справжнім вибором не є. Часто будь яка альтернатива є хорошою, або, відповідно, поганою. Зайві страждання через сам вибір користі не приносить.

З другого боку, вибір у очевидній ситуації теж не є вибором — оскільки між двома варіантами, між якими є один хороший і один поганий, вибір мав би очевидним, і завжди припадати на хороший варіант. Але, парадоксально, саме в цій ситуації люди обирають неправильно. Чому вони так роблять — це, можливо, одне з найскладніших питань про людську поведінку, яке тісно переплітається з питанням свободи вибору взагалі.