Світська форма шаманізму: етика прарелігії

Чого нас вчать і які правила пропонують прарелігії типу шаманізму чи анімізму.

Шаманізм — це віра в те, що окрім нашого світу, в котрому ми живемо, є ще паралельний світ духів. Ці духи можуть знаходитися у різних живих (вовк) та неживих(скеля) об’єктах і навіть в явищах природи (вітер, дощ) та мають певну владу над нашим реальним світом. Зі світом духів можуть спілкуватися шамани. Якщо говорити про шаманізм у вузькому сенсі, то зазвичай мається на увазі шаманізм сибірський та північно-американський. Я ж сприйматиму шаманізм більш широко. Настільки широко, що карпатських мольфарів я теж вважатиму послідовниками шаманізму.

Шаманізм у такому ширшому розумінні — прарелігія. Якщо правда, що людині притаманне вбудоване релігійне мислення, то швидше всього притаманним є саме шаманізм, котрий виникав паралельно у різних куточках світу. Або виник раз і розповсюдився по всіх усюдах. Майже всі нецивілізовані народи сповідували чи сповідують певну форму шаманізму. В цивілізованих же культурах найбільш схожою на шаманізм є японська релігія шинто. В даосизмі явно видно шаманське минуле та і в інших релігіях теж присутні певні його елементи.

Сам же термін “світський шаманізм” може звучати дивно. Адже якщо шукати інформацію про шаманізм, то зазвичай трапляються або етнографічні дослідження про одяг і звичаї шаманів, або езотеричні тексти про контроль над духами і польоти в потойбіччя. Що залишиться від шаманізму, якщо забрати з нього надприродню складову і самих шаманів?

Єдність з природою

Шаманізм — це древній доцивілізаційний світогляд. Людина сприймається, як частина природи. Горделиве означення людини, як “володаря природи” тут — чуже. Людина не є дуже особливою. Душа може бути і в інших тварин, і це передбачається вірою в можливість перевтілення людини в тварину та навпаки (віра у вовкулаки — явні сліди шаманізму). Вбивство тварини не є чимось значно відмінним від вбивства людини, тому перед вбитою твариною вибачалися, не бажаючи образити її духа. Зайвий раз тварину краще не вбивати.

Але оскільки духи можуть жити також в рослинах і неживих предметах, будь яке їх нищення має бути обґрунтованим. Якщо ви вважаєте, що неправильно просто так зрубувати п’ятсотрічний дуб, або закладати вибухівку у печерах, то у вас говорить древній голос шаманізму.

Єднання з природою, відчуття себе як її частини, любов до живої та неживої природи — все це змушує людину ставитися до природи дбайливо та ощаджувати природні ресурси. Вбивство та руйнування без потреби — засуджуються і не знаходять розуміння.

Культ предків

Культ предків є теж частиною прарелігії. Померлі ставали духами і їх треба було шанувати. Але гідний похорон та шанування померлих та загиблих є важливою складовою і нашого сучасного життя.

Треба шанувати своїх батьків, адже вони теж є безпосередніми предками, також треба шанобливо ставитися до старших. З культом предків також пов’язана зацікавленість у історії власного народу. Якщо вам здається, що історію треба знати, але ви не до кінця можете пояснити чому — у вас теж говорить древній голос прарелігії.

Роль общини

Природа є не лише гарною, але і небезпечною. Для того, щоб вижити людині була потрібна община. Потрібне було общинне вогнище (родинним вогнищем воно стало пізніше). Потрібні були люди, на котрих можна було покластися. Вигнання з общини і в історичні часи було покаранням для злочинців.

В шаманізмі складно знайти конкретні етичні правила, але обов’язковим є хороше ставлення до своїх ближніх. Бо з поганим ставленням далеко не заїдеш. Община важлива як така — не так важливо які конкретні риси в конкретних людей (зрозуміло, в певних рамках). Треба бути готовим сприймати людей такими, якими вони є, з їхніми дивацтвами, якщо в кінцевому результаті з ними краще ніж без них.

З таких почуттів розвивається любов до власного народу та землі, які зараз називаються націоналізмом та патріотизмом відповідно. Любов до землі також підживлюється тим фактом, що тут живуть духи предків, та й духи не-предків теж уже знайомі.

Спостереження за природою

Люди дуже добре знали природу і спосіб їх мислення був явно під її впливом. Що ж можна побачити в природі?

Круговорот життя та смерті

Природа весь час змінюється, змінюються пори року, після зими приходить весна. Смерть — природня, але після смерті буде народження. Люди бачать своє продовження в потомстві. Любов до дітей — це перевернутий культ предків, адже культ предків вимагає існування шанобливих нащадків.

Зосередження та відпочинок

Тварини вміють коли треба зосереджуватися, а коли треба — відпочивати. Так само і люди мають вміти зосереджуватися на потрібних речах без відволікання на несуттєве, але і відпочивати треба вміти без відволікань.

Чи поганий вовк?

Якщо вовк їсть зайця — чи погано це? Чи це просто природньо? Не всі речі можна чітко охарактеризувати як хороші, чи погані. Деякі речі просто є. До речі схожі ідеї є в дзен-буддизмі. І я майже впевнений, що вони перейшли туди з шаманізму через посередництво даосизму.

На останок

Я не ідеалізую шаманізм та праісторичних людей. Більшості людей треба було просто вижити і не факт, що вони дійсно сприймали вище наведені правила близько до серця. Окрім того, я ніколи не жив у шаманській общині і мені взагалі складно судити про їхній світогляд за тими джерелами, які я мав (це видастся дивним, але одним з джерел була навіть колода гадальних карт від митця, що цікавиться шаманською культурою). Можливо щось я пропустив, а на чомусь, навпаки, занадто зосередився. Але елементи шаманізму в сучасному житті і його вплив на деякі релігії дав мені певне розуміння, яким би міг бути світський шаманізм.

Найближчою складовою шаманізму особисто для мене — це його анти-вандалізм. Я не вірю в духів скель, або дерев, але мені ніколи не хотілося щось нищити просто так. Також шаманізм по-своєму пояснює любов до своєї історії, землі та народу.

Для тих же, хто хоче більше дізнатися про прарелігії, можу порадити книгу “Primitive Culture” автора Edward Burnett Tylor, є також переклад на російську “Первобытная культура” Тайлор, Эдуард Бернетт.