Як грати в ґо
Backup page for:Ґо - це одна з найкращих ігор в світі з глибокою історією. В східній Азії вона займає те місце, котре в нас займають шахи. В ґо прості правила, навіть простіші, ніж в шахах. Але стратегічно - це дуже глибока гра, котра захоплює вже не одне покоління гравців. Гравці по черзі викладають камені на дошку і завойовують територію. Хто захопив більше території - той переміг.
Стандартно грають на дошці 19 на 19, але поширеними є також дошки 13 на 13 та 9 на 9, призначені для початківців.
На початку гри поле пусте. Гравці по черзі викладають свої камені на дошку на перетини ліній (а не всередину квадратів). При цьому гравець має право спасувати. Якщо обидва гравці пасують - гра завершується. Чорні починають.
Якщо камінь суперника оточується з усіх чотирьох сторін - він знімається з дошки. В ґо діагоналі не грають жодної ролі - камінь оточується, якщо в нього забрані усі “свободи” - тобто чотири точки по ортогоналях. Це означає, що для оточення каменя скраю вистачить три камені, а в куті - два.
Оточити також можна групу каменів, при чому групою каменів вважаються камені, котрі поєднані між собою по ортогоналях. Так само як і з оточенням одного каменя, групі треба перекрити всі “свободи”.
“Самовбивчий” хід каменем, тобто такий, котрий би одразу забрав усі “свободи” в цього ж каменя, чи групи, до якої він докладається - заборонені.
-фото-
Але якщо такий хід призведе до взяття каменів суперника, тоді так ходити можна. Тобто якщо в групи суперника є єдина “свобода” посередині - так зване “око” - то туди можна поставити власний камінь і забрати групу суперника з дошки.
-фото одне око-
Але якщо таких “очей” два та більше, то побити таку групу вже неможливо.
-фото два ока-
Є ще одне особливе правило, котре запобігає безкінечному повтору позиції на дошці і це правило називається “ко”. Буває така ситуація на дошці, коли гравець ставить камінь у “самовбивчу” позицію і при цьому забирає камінь суперника, але суперник наступним ходом може зробити дзеркальний хід - поставити камінь у те саме місце, де він щойно був і теж побити камінь. А інший гравець може знову повторити свій попередній хід і так по замкненому колу. І для запобігання таких ситуацій, ходи, котрі б віддзеркалили попередній хід - заборонені. Спершу треба походити у довільне інше місце на дошці.
-фото-
Є кілька версій підрахунку очок, котрі за нормальних обставин дають майже однакові результати. Подам той, котрий мені здався найпростішим. Під кінець гри треба порахувати скільки на дошці є власних каменів і скільки пустих точок вони оточують. Точки, котрі не можуть бути однозначно приписані конкретному гравцю при підрахунку пропускаються.
Для того, щоб знівелювати перевагу першого гравця, другому (білому) гравцю додатково нараховуються додаткові очки - “комі” - наприклад 5 з половиною очок (половина очка - щоб запобігти нічийним ситуаціям). При чому “комі” в 5.5 очок підходить, як для великих, так і для малих дошок. Величина комі може відрізнятися від ситуації до ситуації в проміжку від 2.5 до 7.5 очок, тому про величину “комі” треба домовитися на початку гри.
Ґо - це дуже хороша, але майже не поширена в нас гра. Певним аналогом ґо на наших теренах є студентська гра на папері “крапки”, яка явно була створена під впливом ґо, хоча і є іншою грою.