Подвиг десятий: стадо Геріона
Ця стаття належить до циклу статей про сучасну інтерпретацію подвигів Геракла.
Еврістей наказав Гераклу вкрасти руде стадо Геріона. Геракл вирушив у подорож. По дорозі він встановив відомі Гераклові стовпи (відоміші під римською назвою Геркулесові), що позначали вихід в океан з Середземного моря і обрамляють Гібралтарську протоку. Коли Геракл проходив крізь пустелю, на нього нещадно палило сонце, що обурило Геракла і він вистрілив в бога сонця Геліоса. Але той не образився, а навпаки захопився сміливістю Геракла і дав йому золотий кубок, в якому той переплив до острова Геріона. Там його чекали охоронці стада — жахливий двоголовий пес Орт та пастух Евритіон. Геракл убив обох своєю палицею. Він вже вирушав з острова зі стадом, але тут вийшов сам Геріон — страхітливе створіння з трьома тулубами, шістьома руками, ногами і трьома головами, міг битися одразу за трьох. Геракл вистрілив в Геріона своєю отруєною стрілою і вбив його.
Геракл успішно переправив стадо на материк. Але справжнє випробовування лише починалося. Для початку викрали одного бика, але того Геракл після деяких пошуків знайшов. Найгірше трапилося в самій Греції. Гера наслала на стадо ґедзів, котрі почали кусати корів та биків і ті розбіглися по всій Греції. Цілий рік Геракл збирав стадо до купи. Лише тоді зміг він пригнати стадо Геріона до Еврістея і той приніс все стадо в жертву богам.
Одразу гляньмо на цей міф зі сторони небіжчика Геріона. Жив він собі на острові, до котрого мало хтось добратися, майже відлюдником зі своїм стадом корів, вірним псом та пастухами. Раптом на його острові з’являється незнайомець, що вбиває його вірних супутників і краде стадо. Коли Геріон справедливо обурюється, його підступно вбивають. Так, я розумію, що Геріон — особа незвичайна, а пес Орт був братом Кербера і породженням Єхидни. Але міф замовчує про будь які злочини скоєні ними, які б могли виправдати агресію Геракла. За дев’ять подвигів ми настільки звикли, що Геракл вбивав справедливо — або чудовиськ, що заважали людям жити, або оборонявся, що навіть не звернули увагу, що в цьому випадку його поведінка була негідною. На жаль, така людина людям притаманна — ми схильні закривати очі на злочини наших кумирів чи просто хороших знайомих.
Але повернімося до Геракла. Дещо дивує, наскільки просто він справився з Ортом. Зрештою — Орт це брат не лише Кербера, але і самих Немейського лева та Лернейської гідри (так-так, вони найближчі родичі). Можна, звичайно, припустити, що Орт — просто найслабший у своїй сім’ї.
Перемога ж над самим Геріоном зацікавлює іншим. Не ясно, як би завершилася битва, якби Геракл та Геріон зійшлися у двобої. Але Геракл обрав асиметричну відповідь — замість прямого бою він обрав атаку стрілами. Таку асиметричну відповідь дав Давид Голіафу, вбивши переважаючого його силою гіганта каменем з пращі. Так само асиметрично відповіли Британці свого часу Іспанській армаді, котра плила завойовувати острів. Замість того, щоб прийняти бій на суші і програти, британці вирішили дати основний бій на морі і потопили іспанський флот.
З першого погляду дивує поведінка Геліоса. Зрештою, Геракл не просто погрожував йому, а навіть вистрілив своєю отруєною стрілою, а той не лише не розсердився, а ще й допоміг переплисти Океан. Насправді це не є вже й дуже дивно. З давніх давен хоробрість цінуєтсья як одна з найважливіших рис, а боягузство — навпаки, як один з найбільших гріхів. В сучасній культурі, де процвітає гуманізм та мир, хоробрість відійшла на другий план. Християнство акцентує на любові до ближніх, іслам — на допомозі бідним, а буддизм — на чистій свідомості. Але в древні, жорсткіші часи цінність хоробрості стояла приблизно на такому ж рівні, як вірність власному племені, догляд за родиною та вдячність. А боягузство в бою належало до найгірших злочинів, на рівні зґвалтування, зради та вбивства. Та й в сучасномі світі щойно розпочинається війна, хоробрість повертається на свій п’єдестал. Тому Геліос оцінив хоробрість Геракла, хоч вона і межувала з безрозсудливістю. Так, мабуть, людина дивиться на сміливе щеня, що тягає зубами його штанину.
Але найцікавіше в міфі сталося насамкінець. Коли Геракл вже практично довів справу до кінця, стадо розпорошилося і виявилося, що кінця-краю подвигу ще не видно. Є такий жарт між програмістами:
На 90% робіт витрачають 90% часу, а на решту 10% робіт витрачають ще 90% відсотків часу.
Я думаю, що в так не лише в програмуванні. Коли вже здається, що справа практично завершена, з’являється якась неочікувана обставина. Якийсь непідписаний папірець, за яким треба оббігати половину усіх установ. Або той останній округ, який ще декілька днів чекають, щоб дорахувати тих останніх 0.01% на виборах в президенти. Неочікувані обставини завжди треба враховувати. І поки в роботі не поставлена крапка, не можна розслаблятися, мовляв “та ми вже майже закінчили”. Часто заковика саме в цьому “майже”. Різниця між 99% та 100% — величезна, більша ніж між 98% та 99%.
Але на розпорошення стада можна глянути і інакше. Доки стадо йде все разом, в одну сторону, то і вести його проблеми немає. Щойно воно розпорошується, то раптом все стає на декілька порядків складніше. І можна зробити декілька висновків.
Перший — організація — це важливо. Стадо — це не просто набір корів та биків. Суспільство — це не просто набір людей. Саме структура надає стаду чи суспільству важливі характеристики, без яких би вони не були тим, чим вони є. Хоча цю структуру ззовні іноді неможливо побачити.
Другий — якщо думки та зусилля направлені в одну сторону, то результат буде значно вагомішим, аніж коли вони розпорошуються. Якщо ви намагаєтеся братися за десяток справ одночасно, думаєте то про одне, то про інше, то складно завершити будь-що. Людина потрапляє в стан метушливої бездіяльності — ніби і метушиться, але нічого путнього не виходить. Ганяється за биками, замість того, щоб вести стадо. Якщо на певний час зосередитися на одній речі, то результат буде в рази якіснішим. Зрозуміло, що людям треба робити багато речей, особливо по дому. Але значно краще робити їх по черзі, аніж метушливо намагатися все робити одночасно. Видимості роботи буде, правда, менше, зате результату — більше. Особливо якщо врахувати, що по дорозі буде менше розбитого посуду, пропалених праскою сорочок або пригорілих омлетів.
В наступному подвигу Геракл піде на приємну прогулянку, трохи потримає небо і перехитрить хитруна.
Фото взяте з:
https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Euphronios_ARV_1617_young_rider-Herakles_and_Geryoneus%2806%29.jpg