Ігри з руками
Backup page for:Наступні ігри не потребують нічого крім рук. Деякі з них насправді важко назвати іграми. Наприклад для кидання жереба часто використовується гра Камінь-Ножиці-Папір, або, як її часто називають “Чу-ва-чі”. Також є схожа гра “парне-непарне”, котра більше підходить для вибору одного між багатьма гравцями. Але є тут також і повноцінні ігри. Це - доросла гра “Морра” та дитяча “Палички” (або “Пальчики”). Насамкінець згадаю про пальчикові потішки, котрі зацікавлять батьків або інших дорослих із малими дітьми.
Камінь-Ножиці-Папір
Проста гра відома у всьому світі. Гравці на рахунок “чу-ва-чі” (“цу-є-фа”, “раз-два-три” тощо) викидають на руці одну з трьох фігур - камінь (кулак), ножиці (вказівний та середній палець) чи папір (випростана долоня) і дивляться хто переміг. Камінь перемагає в ножиць, ножиці перемагають у паперу, а папір перемагає в каменя. Іноді замість каменя роблять колодязь (кулак, але не стиснутий до кінця) - суті це не змінює.
У випадку нічиї, гравці перекидають фігури. Якщо програла група гравців - вони всі вибувають і гра продовжується між переможцями.
Але вже для випадкового вибору однієї людини, наприклад з вісьмох, чу-ва-чі не дуже підходить, оскільки дуже часто випадає нічия. Для цього більш пристосована гра парне-непарне.
Парне-непарне
Правила гри прості, ще можливо навіть простіші ніж в чу-ва-чі. Є лише два варіанти що викинути – один палець або два пальці.
Якщо грають двоє, то заздалегідь домовляються, хто буде за парне, хто буде за непарне. Наприклад Тарас – за парні, Іван – за непарні. Якщо обоє викинули “два”, то сума чотири – парна, виграв Тарас, якщо обоє викинули “один”, то теж виграє Тарас, адже два – це теж парне число. Але якщо хтось один викинув “один”, а другий – “два”, тоді виграє Іван, адже 1 + 2 = 3, непарне число. Ймовірність виграшу для кожного тут 50 на 50.
Якщо ж в грі більше ніж двоє людей, то вилітають ті, кого меншість. Наприклад якщо гравців семеро, п’ятеро викинули “один”, а двоє “два”, то вилітають ті гравці, які викинули “два” і надалі гра продовжується з такими ж правилами, допоки гравців не залишиться двоє і тоді вже можна грати за правилами для двох.
Ймовірність нічиї при великій кількості гравців в парне-непарне набагато нижча ніж в чу-ва-чі, тому спробуйте запам’ятати ці прості правила, бо вони знадобляться, якщо треба буде кидати жереб з-поміж, наприклад, двадцяти людей. В цій грі можлива нічия лише якщо:
- при парній кількості гравців, було викинуто стільки ж одиниць, скільки і двійок
- всі викинули те ж саме.
Цю гру можна іноді побачити в фільмах про гангстерів.
Морра
На відміну від попередніх ігор, це не просто кидання жереба, а повноцінна гра, в яку грають в Італії на гроші. В неї грали ще в античному Римі і вона тоді була відома під назвою “micatio”.
Гравці, яких може бути більше ніж два на рахунок одночасно показують довільну кількість пальців - від нуля, тобто кулак, до п’яти. Хто при цьому крикне правильну суму всіх пальців, той записує собі одне очко. Грається до певної кількості очок, наприклад до семи. Якщо сума дорівнює нулю, тобто всі показали кулаки, то цей раунд вважається нічиєю.
Дуже бажано, щоб грою керував незалежний суддя, тому що самим важко визначити, хто першим крикнув, чи правилько крикнув і чи хтось, бува, не махлює - наприклад загинає чи розгинає пальці. Звичайно в дружній обстановці можна грати і без судді.
Палички або пальчики
Зовсім не подібною до попередніх є гра “Палички”, де маються на увазі саме палички для споживання східної їжі, адже гра - східна. Її іноді називають “шахами на пальцях”, тому що гравці ходять по черзі і виграш залежить від вміння гравця, хоча, звісно, до шахів по складності їм далеко. Українською було б логічно її назвати “Пальчики”.
Гравці торкаючись руками рук змінюють кількість пальців на них використовуючи просту арифметику. За певних обставин руки “вилітають” з гри. В кого вилетіли обидві руки, той програв.
В цю гру грають азійські молодші школярі. В наших школах вона - невідома. Я не впевнений, чи вона зможе завоювати широку прихильність школярів, але таки подаю її як цікавинку, котра може когось зацікавить. Наприклад, щоб навчити свою дитину рахувати в межах десяти, зрозуміти основи додавання, віднімання та ділення.
Основні правила
Кожен гравець починає з одним пальцем на кожній руці, тобто на кожній руці спочатку по одному очку. Гравці ходять по черзі.
Хід полягає в тому, щоб торкнутися будь-якою своєю рукою до будь-якої руки суперника, при цьому до очок на руці суперника додаються очки своєї руки, що торкнулася (але зі своєї руки очки не віднімаються). Якщо сума очок на одній руці дорівнює чи більша п’яти, вона вилітає з гри. Гравець, в якого вилетіли обидві руки, програє.
Приклад гри
На початку гри у гравців загнуті всі пальці, крім одного (зазвичай вказівного), тобто в обох гравців на руках по одному очку і схематично це виглядає так:
(1 – 1) : (1 – 1)
Першим ходам гравець торкається однією зі своїх рук до руки другого гравця, і тепер на цій руці другого гравця буде два очки:
(1 – 1) : (1 – 2)
Другий гравець тепер може торкнутися або рукою з одним очком, або рукою з двома очками до якоїсь руки суперника, в першому випадку ситуація буде:
(1 – 2) : (1 – 2)
а в другому:
(1 – 3) : (1 – 2)
В другій ситуації перший гравець може торкнутися своєю триочковою рукою до двоочкової руки другого гравця, тим самим зробивши суму на цій руці рівній п’яти. В цьому випадку рука другого гравця вилітає і він продовжує гру лише з однією рукою.
Гра в такому варіанті є дуже простою, оскільки комбінацій не так вже й багато. Тоді вступають в хід додаткові правила, які ускладнюють гру і роблять її дещо цікавішою.
Додаткові правила
Можна змінити умови вибування руки. Рука вибуває, якщо в неї рівно п’ять очок; якщо ж очок більше ніж п’ять, то на руці лишається остача від ділення на п’ять - наприклад якщо на руці було чотири очки і додали три, то на ній лишається два очки (два плюс три ділимо на п’ять і беремо остачу від ділення - тобто два). Замість остачі від ділення можна просто віднімати п’ять - малим дітям так простіше.
Також можна дозволяти торкатися власної руки, при цьому очки не додаються, а перерозподіляються:
- можна довільно перерозподіляти очки, окрім дзеркального відображення (тобто не можна з 3-2 зробити 2-3)
- розподіляти очки так, щоб одна з власних рук “вибула” - заборонено
- додатково можна домовитися, що можна перерозподілити очки так, щоб на одній руці було нуль очок (тобто забрати всі очки з цієї руки) - лишається кулак, ходити ним не можна, але з гри ця рука не вибуває
Окремо можна домовитися, що руку, котра вибула можна “оживити”, перекинувши на неї очки. З цим правилом треба бути дуже обережним, адже воно може затягнути гру до безкінечності. Тому ми домовлялися, що оживляти руку можна лише перекинувши на неї очки так, щоб на руках було порівну очок.
Також в цю гру можна грати втрьох та більше.
Є ще багато інших варіантів, де змінюються правила вибування руки, де знімаються певні згадані заборони, де оживити “вибувшу” руку можна довільною кількістю пальців тощо. Але саме попередні модифікації я використав у грі з власними дітьми і їм сподобалося.
Про “пальчики” можна почитати на англійській Вікіпедії.
Пальчикові потішки
В ці ігри неможливо виграти. Це - просто розвага для маленьких дітей. Але складно їх не згадати в контексті ігор з пальцями. Якщо у вас немає малих дітей, то цей розділ - не для вас. Згадаю лише дві потішки, в котрі я бавився із дітьми сам. Їх насправді є більше.
Сорока-ворона
Це - народний текст, в нього дуже багато варіантів. Подаю той, котрий знаю сам.
Сорока-ворона на припічку сиділа, діткам кашку варила.
Цьому дала, цьому дала, цьому дала, цьому дала,
А цьому не дала, бо він дров не рубав,
в хату не носив, каші не варив, нічого не робив
такий лежень!
Ф-р-р-р полетіла, на голову сіла.
На словах “цьому дала” треба перебирати пальчики дитини, починаючи з мізинчика. На словах “а цьому не дала” треба вхопити великий пальчик і ним легенько термосити. На “фр-р-р полетіла” рука дорослого летить в повітря і на словах “і на голову сіла” приземляється на голову дитині.
Равлику-павлику
Не такий відомий текст, як попередній, але дітям теж подобається. Цього разу дорослий грає власними руками, дитина лише дивиться.
Равлику-Павлику, вистав ріжки!
Равлику-Павлику, вистав і ніжки!
Равлику-Павлику, вистав голівку!
Равлик свою хатку має,
нас до неї не пускає!
Гра починається з двома кулаками, що притиснуті один до одного. На “вистав ріжки” випростуються вказівні пальці. На “вистав і ніжки” випростуються усі решта пальців, крім великих. На “вистав голівку” випростуються великі пальці. Тепер руки дорослого торкаються одне одного долоньками, а всі пальці - випростані. Слова “равлик свою хатку” і так далі читаються підкреслено ритмічно, постійно пришвидшуючись. На словах “не пускає” - усі пальці знову згортаються в кулак.