Пройшов рік, як я повністю відмовився від алкоголю

Хочу поділитися досвідом, напишу про причини, які мене до цього спонукали, спробую одразу наперед відповісти на декілька поширених питань. Одразу попереджаю - алкоголізму в мене не було, тому це не розповідь, як подолати алкоголізм. Це радше про те, як до алкоголізму не дійти. Тексту буде багато.

Небезпека алкоголю

Перед тим, як говорити про власний досвід, почну з гучної заяви. Алкоголь - це один з найсильніших і найнебезпечніших для особи і суспільства наркотиків, значно гірший за чомусь заборонену маріхуану, тому мене дивує, що люди ним в принципі легковажать і з радістю вживають у малих і не малих кількостях.

Багато смертей на дорогах пов’язані з п’яними водіями, убивства на побутовому ґрунті теж часто робляться на п’яну голову. Зрештою і самому можна померти, при чому не обов’язково від інтоксикації, можна просто уві сні захлинутися власним блювотинням. Або втопитися під час купання. Або, втративши відчуття реальності, нарватися на когось. Або зробити якусь дурість за якою або шкодуєш все життя, або за яку садять, або через яку вже просто в моргу лежиш. І помітьте - навряд чи хтось сідав пити горілку з планом “от зараз побухаю, а ввечері загину”.

Алкоголь руйнує сім’ї, або робить спільне проживання людей нестерпним через постійне домашнє насильство.

Алкоголь шкодить здоров’ю. Це здавалося б банальна істина і всі це знають, але зазвичай лише відмахуються, кажуть відмазки на кшталт “хто не курить і не п’є, той здоровеньким помре”, і сміються, поки не починають плакати. Від алкоголю страждає не тільки печінка, але також мозок і серце. Не дарма багато інфарктів та інсультів пов’язують зі споживанням алкоголю. І все вищенаведене трапляється зовсім не з алкоголіками, про алкоголізм я навіть не згадував.

Але все це і так всім відомо, і ні для кого не є секретом. Може це аж занадто очевидно і тому всі це ігнорують. В мене іноді враження, що алкоголь - це як якийсь слон у кімнаті, який може в будь який момент вас розчавити, але якого вперто ніхто не хоче помічати. Можливо тому що ці проблеми здаються занадто далекими. Ви ж вживаєте зовсім небагато - лише пляшку пива, чи бокал вина. Звичайно крім тих випадків, коли вживаєте багато - наприклад на весіллях чи днях народженнях, чи новому році, чи на Великдень, чи з друзями зустрілися, чи на корпоративі, але ж це все не рахується, чи не так?

Переваги від відмови

Тепер нарешті про власний досвід. Я дійсно останнім часом пив не багато. В першу чергу це пов’язано з купівлею автомобіля, а п’яним за кермо я не сідав принципово. Тоді ж я і задумався - а навіщо мені пити взагалі? Які переваги будуть від відмови?

Перша перевага - абсолютна відсутність такого явища, як похмілля. Завжди встаєш зранку огірочком, можливо і не виспаним, але огірочком. Ні сильного похмілля, коли півдня в ліжку лежиш, ні слабого, коли в принципі бульйон їсти можна, але настрій так собі. Взагалі ніякого. Встав зранку, випив кави, сів машину і поїхав гуляти в парк, навіть якщо вчора був корпоратив.

Друга перевага - це хороший настрій. Ті, що вживають регулярно, хоч і в малих кількостях не зовсім це розуміють. Тому спробую пояснити. Алкоголь - це депресант. Якщо дуже спрощено, то він блокує виробництво так званих гормонів щастя. Тому людина, котра регулярно вживає, навіть в невеликих дозах має дещо понижений настрій і якраз для його підвищення, вона ввечері вживає алкоголь. Якщо ж алкоголь не вживати, то рівень гормонів зрештою, хоч і не одразу, виходить на нормальний рівень. Не те, щоб я кожного дня від радості стрибав, зміна не така різка, але є. Ви може знаєте людей, котрі на вечірках не вживають, бо їм і так весело? Я коли вживав, дуже дивувався - як так? Тепер я їх розумію.

До обидвох попередніх причин - відсутність похмілля і хороший настрій додам одне власне спостереження. Після того, як я скоротив вживання алкоголю, то загальний емоційний стан в мене покращився, але оскільки організм від алкоголю відвик, то навіть після пляшки пива я зранку був не свіжий. І переді мною стояв вибір - або вживати алкоголь постійно, зате мати поганий настрій, або рідко, зате мати похмілля. Я вибрав повну відмову.

Третя перевага - завжди свіжа голова, де б і з ким я не був, я завжди контролюю себе і свої дії. Ніяких “що ж я вчора зробив?” зранку. Я можу спокійно дивитися в очі людям після вечірки. Я є завжди самим собою. Все таки алкоголь змінює поведінку, і не завжди в кращу сторону. Я, наприклад, хоч і ставав веселішим, але також ставав і дратівливішим. Відповідно, часто після пляшки вина сварився зі своєю жінкою без об’єктивних на те причин.

Ще одна перевага - я завжди можу сісти за кермо. За кермо свого улюбленого автомобіля і поїхати куди і коли завгодно. Плавати теж можу завжди.

Також я даю приклад своїм дітям. Діти - це взагалі окрема тема. Є декілька речей несумісних з алкоголем, між ними: автомобіль, зброя і діти. Діти не люблять п’яних, можуть їх боятися. П’яні батьки вже не можуть достатньо добре доглядати за дітьми. Сумні випадки коли батьки задушують своїх дітей власною вагою при спанні разом, спричинені в тому числі і вживанням спиртних напоїв, навіть у невеликій кількості.

Наступна перевага - в мене з’явилося більше вільного часу. Якщо я раніше приходив увечері додому і випивав пляшечку пива, то вже нічого особливо і робити не хотілося. Можливо ще посуд помити можна, але взагалі краще подивитися фільм, чи робити ще щось таке ненапряжне. Про ніяку активну чи осмислену діяльність, як то читання книг, грання на гітарі чи віджимання від підлоги, вже мова не йшла. Це в перші моменти емоційного підняття ще теоретично можна щось робити, хоча якість виконання бажає кращого, але коли ейфорія відпускає, а це траплялося досить швидко, то голова стає як баняк. Тепер цієї проблеми нема. Ввечері я настільки ж продуктивний як і зранку. Алкоголь не відбирає мій час.

Окрім цього всього я й справді став здоровішим - з’явилося більше сили, енергії, багато дрібних проблем зі здоров’ям, що мене дратували раніше, як то періодичні проблеми з травленням, зникли.

І чесно кажучи мені просто подобається бути тверезим. Маріхуани я теж не вживаю, якщо що.

Чому ж власне люди п’ють? Багато людей п’ють просто тому що звикли і що так робили їхні батьки. Таке враження, що випивка нам просто нав’язується суспільством - на весіллі молоді п’ють шампанське, при викупі - горілку, тости можна сказати лише тримаючи келих в руці (хоча я робив це з соком), романтичні вечори не уявляються без вина, що пити з друзями влітку на терасі, якщо не пиво. П’ють і коли весело і коли сумно і коли ніяк, просто щоб настрій підняти. П’ють за будь яких обставин і жарт “було б що випити, а привід знайдеться” - це зовсім не жарт, насправді.

Розбір аргументів за вживання

Спробую зараз розібрати найбільш поширені аргументи, які наводять, чому пити не так страшно, пити можна і навіть треба.

Кажуть “головне знати власну дозу”. Тобто мені пропонують контролювати себе при вживанні алкоголю, який якраз відомий тим що усуває самоконтроль? Тобто ще раз - я вживаю алкоголь, який усуває самоконтроль, але маю при цьому себе контролювати? Тут є суперечність, вам не здається? Окрім того, для того, щоб знати власну дозу, треба її хоча б раз, а бажано і не раз перевищити. Бо інакше - ви ж її не знаєте. Звичайно можна сказати - пляшка пива - це моя доза. Але коли говорять про дозу рідко коли мають на увазі одну пляшку пива, зазвичай дозу тримають на вечірках, де алкоголю значно більше.

Кажуть “п’ю, щоб розслабитися”. Якщо у вас щойно не сталося якоїсь справді трагічної події, то це - не розслаблення. Це просто входження в нормальний не пригнічений стан. І ми повертаємося до того, що в алкоголь насправді - депресант. Чимось це розслаблення схоже на відчуття від куріння цигарки - воно теж розслабляє, але лише курців. На некурців цигарка так не діє. Розслабляє тепла ванна. Розслабляє теплий чай з шоколадкою. Розслабляє масаж. Але не алкоголь.

Кажуть “п’ю, щоб розважитися”. Алкоголь у великих кількостях дійсно викликає в людини ейфорію і нестримну радість. Не буду, хоч і хочу, чіпляти тему відмінності радості від щастя. Але з власного досвіду - з цієї радості я рідко щось пам’ятав крім самої, власне, радості. Тобто згадати немає особливо що. Ту радість, яка виникла не штучно під впливом наркотичної речовини, а справжню радість - наприклад радість від першого поцілунку, народження дитини, сходження на вершину гори, виступу на сцені, перше влучення в ціль, перше місце в забігу я пам’ятаю значно краще. Я мало не фізично пам’ятаю ці відчуття радості і, головне, що їх спричинило. Про “гарно побухали” я пам’ятаю хіба що “гарно побухали”. Бо те, що мені тоді здавалося веселим то на тверезу голову веселим вже не здається. Що було тоді справді класним, було б класним і без алкоголю. А ті ситуації, які я пам’ятаю і чого без алкоголю б не було, то краще б і не було взагалі. І не забуваємо, що алкоголь - депресант, і якщо ви не можете без нього розважитися, то задумайтеся, можливо це вже залежність. І теж не забуваємо, що за цю радість ми платимо похміллям.

“П’ю міцні напої щоб зігрітися” - це міф. Алкоголь не зігріває. Він розганяє кров по судинах, що в кінцевому результаті її охолоджує. Зігріває борщ.

“П’ю пиво влітку, щоб втамувати спрагу”. Серйозно? Найбільш сечогінний з відомих мені напоїв і для втамування спраги? Попийте краще воду.

“Так що ж пити під час романтичного вечора?” спитаєте ви. Алкоголь - так собі афродизіак насправді. Тобто він навіть навпаки зовсім не афродизіак. Як афродизіак краще з’їсти капустяно-морквяний салат. А з напоїв чудово підійде ромашковий чай. Зрештою, якщо єдиним романтичним атрибутом вашого вечора є вино, то щось тут не так і треба щось змінювати.

“П’ю заради смаку”. Ось тут складно щось заперечити. Людям подобається смак алкогольних напоїв (горілка не рахується). Правда не ясно що є первинним - насолода від саме алкоголю, чи від смаку. Чи справді було б смачним віскі, якщо забрати з нього алкоголь? Чи в зв’язці алкоголь-смак, для мозку основним є саме алкоголь, а смак іде в нагрузку? В будь якому випадку людям подобається смак. Мені в тому числі. Більше всього мені не вистачає бельгійського пива і медового вина. Але після відмови від алкоголю я відкрив для себе цілу палітру інших напоїв. Влітку прекрасно йдуть лимонади, узвар, компот, квас, морс, фраппе, комбуча, взимку різноманітні зігріваючі чаї - обліпиховий, імбирний, м’ятний, трав’яний і багато інших. Є ще соки, кисломолочні продукти - йогурти, кефір, ряжанка, солодкі газовані і не газовані напої - там їх ціла купа: дюшеси, тархуни, тоніки та інші, кава - теж величезний спектр напоїв і смаків, ще є цикорій, курземе, кисіль, какао - смаків багато, є з чого вибрати. Є безалкогольне пиво врешті решт. Що цікаво - я завжди переконував себе, що я п’ю пиво заради смаку, але безалкогольні пива, хоч на смак і не сильно відрізняються, я так часто не п’ю. Мабуть все таки алкоголь для мого мозку важливіший за сам смак.

Мені можуть сказати, що в кефірі і квасі може бути алкоголь, а у безалкогольному - тим паче. Їх що - теж не пити? Тут погоджуюся з аргументом. Дійсно, алкоголь в малих дозах там дійсно присутній. В безалкогольному пиві алкоголю приблизно в десять разів менше ніж у звичайному (буває значно менше). Тобто якщо ви зазвичай берете пляшку звичайного пива на десятьох, пляшки вина вам вистачає на півмісяця романтичних вечорів і за цілу зиму ви випиваєте аж цілу пляшку рому (не за раз!), то вище згаданих проблем з алкоголем у вас не буде. Спокійно вливайте в свою каву три краплі коньяку для аромату. Якщо ви, звичайно, не алкоголік.

Є ще аргумент, що за алкоголем розмови більш душевні, люди стають ближчі одне до одного, познайомитися з незнайомцем теж якось легше. Або іншими словами - люди стають більш відкритими для спілкування. Насправді за цим всім ховається втеча від реальності і від самого себе. Якщо у вас проблеми зі спілкуванням, треба зрозуміти чому, а не пробувати лікувати це алкоголем. Спробувати змінити себе, ставлення до світу. Це не так просто, тому легше піти простим, хоч і тупиковим шляхом. Якщо ці люди, які настільки душевно з вами розмовляють після чарки, в тверезому вигляді з вами навіть не завжди вітаються (а буває і таке) - то чи не вибираємо ми ілюзію дружби і теплоти замість пошуку чогось справжнього?

До цієї ж категорії належать аргументи, що дівчата - красивіші, люди - добріші, проблеми - менші. Це все - втеча від реальності. Проблеми від алкоголю нікуди не дінуться, реальність лишається такою, якою вона є. Треба або її змінити, або вчитися з нею жити. Але не запивати це алкоголем. Героїнові наркомани теж втікають від реальності, але ставлення до них значно гірше і чомусь за це їх рішуче засуджують.

Часто можна почути, що червоне вино багате на антиоксиданти, пиво - на вітамін Б, чи горілку п’ють для покращення травлення. Загалом шукають причину, чому алкоголь насправді - корисний. Все це або міфи, або якісь дивні відмазки. Люди чіпляються за будь яку позитивну інформацію про алкоголь, аби лиш його пити. Зазвичай ця інформація або неправдива, або позитивний ефект значно менший ніж негативний ефект від самого алкоголю. Кажуть “ось тут якісь сосиски трохи зіпсовані, то ми горілкою зап’єм щоб продезинфікувати” - правильно! Давайте подвійний удар для печінки - неякісні продукти, плюс алкоголь, вона вам буде вдячна. Викиньте краще ці сосиски і купіть свіжі. Якщо вам дійсно потрібен вітамін Б чи антиоксиданти, будьте певні - є інші, значно здоровіші продукти, в яких вони містяться. Більшість наркотичних препаратів можуть мати якесь медичне використання, але це не виправдовує їхнє постійне вживання.

Єдине медичне показання до вживання алкоголю, яке мені відоме - це коли людина серйозно переохолодилася, то для того, щоб кінцівки не відмерзли, їй дають трохи випити горілки, щоб розігнати кров, але лише за умови, що її одночасно починають зігрівати іншим чином - поміщають в тепле приміщення і дають теплу рідину, бо інакше вживання алкоголю лише погіршить ситуацію.

Ну і під кінець

Я на початку сказав, що останнім часом пив я не багато і пов’язане це з купівлею авто. До того я пив більше, а в студентські роки - і поготів. І саме тоді зі мною трапилося дві дуже неприємні історії пов’язані з алкоголем. В одній з них мене просто пограбували, хоча тоді могло закінчитися і гірше, а в другій я мало не помер. Я не хочу вдаватися подробиці, але я зрозумів, що проблеми навіть з разовим вживанням алкоголю можуть бути у будь-кого, і ніхто не застрахований. І добре, що я вижив, щоб про це сказати, бо ті, що не вижили, сказати вже цього не можуть.