Dmytro Polovynka

Шумерська ода пиву - гімн Нінкасі

Гімн Нінкасі - це добре збережений шумерський текст, присвячений богині пива Нінкасі, який є джерелом знань про шумерське пиво. Пропоную вам прочитати власний художній переклад на українську, але для легшого прочитання перекладу, почну з короткого ознайомлення з текстом.

Гімн складається з двох частин, котрі настільки різні, що в англомовному середовищі для зручності їх навіть ділять на два окремі твори - власне сам гімн та пісню до чарки. Але на усіх відомих таблицях ці дві частини ніяк між собою не відділяються і завжди зустрічаються разом. Тому і я, слідуючи за древніми шумерами, поєднав ці два тексти в один. Різниця в стилістиці - відчутна, але для зручності я початки двох частин виділив жирним шрифтом.

Перша частина більш урочиста, тут прославляється богиня Нінкасі, котра супроводжує усі етапи виробництва пива. Усі строфи побудовані однаково: перші дві строки повторюються, але третій рядок завжди починається з імені богині Нінкасі. Коли будете читати, майте на увазі, що цей текст - це пісня, а не вірш. Уявіть собі це веселе богослужіння, щоб гімн читався легше. Швидше всього перші два рядки - це заспів, котрий вів жрець, а наступні два рядки за ним повторював хор, при чому якщо гімн виконувався у супроводі оркестру, то оркестр, мабуть, теж підсилював звучання, наприклад додаючи барабани. Щоб зберегти ритміку пісні, слово “Нінкасі”, мабуть, займало окремий такт і кожен склад цього імені був підкреслено наголошений. Таким чином легкий заспів продовжувався гучним “НІН-КА-СІ” і повтором слів, котрі щойно проспівав жрець. Зрозуміло, що це - лише моє бачення, але музичне чуття мені підказує, що гімн виконувався схожим чином.

В першій частині, завдячуючи Нінкасі, пиво - готове. В другій частині його п’ють і гімн змінює звучання на веселіше. Тут однозначно змінювалася мелодія, тому що ритміка першої та другої частини в оригіналі значно відрізняються. Ймовірно тут має місце діалог між чоловіком та жінкою. На це натякає вибір деяких слів, а також те, що пивоваріння та розлив пива вважалося жіночою справою. Але це - лише здогадки і в перекладі ніяк не відображено.

Текст відомий з декількох таблиць, в котрих є незначні відмінності. Цей текст - зведена версія. Переклад - художній, хоча я намагався триматися якомога ближче до оригіналу. Для наукових цілей раджу звернутися до академічного англійського перекладу Сівіла з коментарями. Курсивом позначені місця, котрі в оригіналі були значно пошкоджені і про що точно там йшлося - не відомо. Після тексту буде поданий приблизний рецепт згідно з текстом, а також шумерські прислів’я про пиво.

Гімн богині Нінкасі

Водою бистрою породжена,
Праматір’ю виплекана,
Нінкасі, водою бистрою породжена,
Праматір’ю виплекана

Воскове місто собі збудувала
Мурами великими оточила,
Нінкасі воскове місто собі збудувала
Мурами великими оточила

Чий батько - Енкі, творець людей,
А мати - Нінті, пані підземних вод,
Нінкасі, чий батько - Енкі, творець людей,
А мати - Нінті, пані підземних вод.

Тісто лопаточкою розрівнює,
З прянощами в заглибинці пивний хліб замішує
Нінкасі тісто лопаточкою розрівнює,
З прянощами в заглибинці пивний хліб замішує

Пивний хліб в печі випікає,
Купки лущеного ячменю порядкує,
Нінкасі пивний хліб в печі випікає,
Купки лущеного ячменю порядкує.

Ячмінь землею притрушує, водою окроплює,
Собаками охороняється, царі їй кланяються
Нінкасі ячмінь землею притрушує, водою окроплює,
Собаками охороняється, царі їй кланяються.

Солод з в глеку замочує,
Хвилі підіймаються, хвилі опускаються
Нінкасі солод в глеку замочує,
Хвилі підіймаються, хвилі опускаються

Пивну суміш на килимку розкладає,
Небесами розтікається прохолода,
Нінкасі пивну суміш на килимку розкладає,
Небесами розтікається прохолода,

Сусло в руках своїх тримає,
З медом та вином по краплях змішує,
Нінкасі сусло в руках своїх тримає,
З медом та вином по краплях змішує.

Хліб пивний у суміш кладе,
Сусло у глеки наливає
Нінкасі хліб пивний у суміш кладе,
Сусло у глеки наливає

Під чан дзвінкий бродильний
Діжки розставляє
Нінкасі під чан дзвінкий бродильний
Діжки розставляє

Пиво проціджене із діжок
Мов Тигр з Євфратом розливає
Нінкасі пиво проціджене із діжок
Мов Тигр з Євфратом розливає

Діжка пива, діжка пива!
Діжка пива, пивна бочка!
Діжка пива звеселяє
Пивна бочка серце тішить

Пивний келих - дому слава
Чаша пивом вщерть залита,
Пивний глечик, що приносить
Пиво із пивної бочки
Прянощі, ще й діжа з тістом
В ряд стоїть все на полиці

Хай твій бог тобі сприяє
Око діжки - наше око
Серце діжки - наше серце
Те, що твоє серце тішить,
Також тішить серце наше.
Настрій - добрий, в серці - радість

Долі нашої цеглинки
Щедро пивом поливаєм,
Тим міцну основу робим
Нашій злагоді й здоров’ю

Хай Нінкасі буде з нами,
Наливає вино й пиво
Хай звучить солодким дзвоном
Пиво, що у чаші ллється

В кошиках - солодке пиво
Хлопці носять із броварні.
В круговерті, в пивоверті,
Я - щасливий, я радію.

Пиво п’ю - себе знаходжу,
Пиво п’ю - лечу від щастя
В серці - радість, настрій - добрий
Я весь сповнений відради.

Серце мовби одягнулось
В королівськії одежі
Знов щаслива є Інанна!
Знов щаслива є богиня!

Це була хвала Нінкасі

Приблизний рецепт пива згідно з твором Гімн Нінкасі

Текст рясніє спеціальними термінами, які складно перекладати, оскільки процес варіння пива тоді був інший ніж зараз і деяких слів в нашій мові просто нема. Я спробую подати детальний опис варіння шумерського пива, як він описаний в гімні Нінкасі.

Тісто (ніг-сілаг) змішували з різними солодощами та прянощами (шім-лал) і робили з цього особливий пивний хліб - “баппір”. Далі цей баппір пекли в печі. Швидше всього баппір виконував функцію сучасних пивних дріжджів. Або ж його просто використовували для смаку - точно не відомо.

Тим часом з ячменю (ґу-ніда) робили солод (муну), тобто пророщений ячмінь. Робили це так, що його розкладали на долівці, прикривали землею та зволожували водою.

Після цього в глеку надовго замочували спеціальну суміш, що називається “сумун”. Сумун - це або суміш хліба “баппір” та солоду “муну”, або просто якимсь чином оброблений солод, наприклад карамелізацією. До кінця не зрозуміло.

Після цього суміш з назвою “тітаб” розкладали на спеціальному килимку, можливо для просушки, або для охолодження (на що натякають наступні рядки про охолодження). Тітаб з’являється в творі неочікувано, як, зрештою, і сумун. Не забуваймо, це - гімн богині Нінкасі, а не рецепт пива. Шумери добре розуміли про що йде мова. Ймовірно “тітаб” - це те, у що перетворюється “сумун” після процесу замочування. Це може також означати, що “сумун” не просто замочувався, але також і варився.

Після цього сусло (“діда”) змішували з медом та вином. Звідки на цьому етапі взялося сусло, знову ж таки, не ясно. Сусло, нагадаю - це рідина, з котрої після процесу ферментації утворюється пиво. Можливо висушений “тітаб” знову заварювали і змішували з вином та медом, і результат назвали суслом (“діда”). А можливо “тітаб” з попереднього кроку - це просто відходи виробництва, а сам відвар, якщо “сумун” варили, називали суслом і додавали до нього мед та вино. Але тоді не зрозуміло навіщо комусь потрібні відходи виробництва і навіщо тітаб розкладали на килимку - можливо він використовувався в процесі далі.

Далі йдуть частково зруйновані рядки. З них зрозуміло лише, що сусло вливається в глеки. Багато інших строф починаються з певного складника (баппір, муну, сумун, тітаб, діда), ймовірно тут теж був якийсь складник, але який - не ясно. Точно не хміль - хмелю тоді в пиво не додавали. Можливо це були дріжджі. А може нового складника і не було і ця строфа - це просто продовження попередньої і тут йдеться про, власне, варіння сусла після змішування його з медом та вином. Якщо баппір ще не додавався до “сумуна” чи “тітаба”, то можливо саме тут, в зруйнованих рядках, додавали до сусла баппір для ферментації. Саме так я інтерпретував втрачену частину в перекладі. Для повноти зазначу, що на одній з таблиць цих рядків взагалі нема.

Далі під спеціальний чан для ферментування (ніг-дур-буру) ставилися збірні діжки (лахтан) і нарешті відфільтроване пиво (каш) можна було наливати з діжок та пити. Ймовірно в чані ніг-дур-буру була дірка знизу, через яку пиво зливалося в лахтан і таким чином відбувалося фільтрування.

Як бачимо, процес варіння шумерського пива зрозумілий лише у загальних рисах. Було декілька кроків, між ними випікання, солодування, замочування, варіння, сушіння, ферментація та фільтрація. Складниками пива були вода, солод, спеціальний хліб баппір, мед, вино та прянощі. Чим конкретно були баппір, сумун чи тітаб - ясно не до кінця.

Проте, дехто намагається відновити рецепт за цими частковими даними. Посилання на ці експерименти я лишу в кінці статті.

А завершу я декількома шумерськими прислів’ями про пиво:

Посилання

Джерела для перекладів:

Сучасні спроби відтворити шумерське пиво

Посилання на прислів’я