Дві дитини - це не норма
Backup page for:Населення в Україні падає стрімкими темпами. В середньому кожна жінка народжує ледь більше однієї дитини, що означає скорочення населення приблизно вдвічі за одне покоління. І одним з небезпечних міфів, який сприяє цій демографічній катастрофі, є те, що “дві дитини - це норма”.
Проста логіка цього міфу така: подружжя - це двоє, отже, щоб населення зберігалося на тій самій позначці, треба народити лише двох дітей, а більше - не треба. Складніша логіка така: в середньому жінка має народжувати дві цілих одну десяту дитини (коефіцієнт фертильності = 2.1) для підтримки кількості населення на тому ж рівні, відповідно дев’яти жінкам вистачить народити двох дітей, а кожна десята хай народжує трьох - тоді все буде гаразд. Здавалося б все логічно, але насправді це - зрадливі підрахунки. І я поясню чому.
Візьму простий приклад, на якому легко пояснювати. При коефіцієнті 2.1, дванадцять жінок мають народити разом 25 дітей. Припустимо, що 11 з них народять дві, а одна - три, разом виходить 11жінок*2дитини + 1жінка*3дитини = 22 + 3 = 25. Ніби все гаразд, де ж помилка?
Бездітні
По-перше, ці обрахунки зовсім не враховують жінок, котрі з тих чи інших причин дітей ніколи не народять. Такі жінки існували навіть в середньовіччі - наприклад монашки, не кажучи вже про просто безплідних жінок, і їх відсоток ніколи не був нульовим і приблизно дорівнював 5-10%. В сучасному ж світі таких приблизно четверта частина, але щоб бути реалістичними, уявимо собі, що на десять жінок, що народжують дітей, припадає дві, котрі дітей не народять. Тобто з наших 12 жінок дві лишаться бездітними. Що виходить?
Виходить, що тягар народження додаткових чотирьох дітей лягає на плечі тих десяти жінок, котрі дітей вже народжують. І в нашому прикладі жінок, котрі мають народити три дитини зростає вп’ятеро разів. Тобто п’ять жінок народжують по дві, п’ять по три і в сумі виходить 25 необхідних дітей, математично це 2жінки*0дітей + 5жінок*2дитини + 5жінок*3дитини = 10 + 15 = 25.
Якби ми вважали, що дві дитини - це норма, а три хтось та й народить, то вийшла б 21 дитина, що дає невтішний коефіцієнт 21/12 = 1.75. Щоб покращити цей показник до 2.1 і досі вважаючи двох дітей нормою, то та жінка, яка “хтось та й народить”, на яку всі сподіваються, і котра вже народила трьох, мала б народити тепер сімох.
Зауважте, що навіть невисокий відсоток бездітних непропорційно підвищує демографічний тиск на тих, хто народити може.
Однодітні
По-друге, ці обрахунки зовсім не враховують сімей, де дитина лише одна. Причини для наших підрахунків не важливі, просто треба сприйняти, як факт, що високий відсоток жінок народить лише одну дитину. Уявімо що з тих десяти жінок, що народжують дітей, дві народять лише по одній дитині. Знову ж таки - це занижена цифра, таких жінок значно більше, але і таких скромних чисел вистачить, щоб довести мою думку. Тепер на 12 жінок, які мають народити 25 дітей, дві не народжують, а дві народили по одній. Тобто лишилося вісім жінок і 23 дитини.
Вже на око видно, що раптом норма виросла до трьох дітей на жінку, з тим, що одна з них може досі народити лише двох. Математично це 2жінки*0дітей + 2жінки*1дитина + 7жінок*3дитини + 1жінка*2дитини = 2 + 21 + 2 = 25. Якщо за тих самих відсотків вважати дві дитини нормою, то виходить, що та одна міфічна жінка, на котру всі моляться і котра має підтримувати демографічну ситуацію самотужки, має народити вже дев’ять дітей. Якщо ж не мати такої міфічної багатодітної жінки-героїні, то цих дванадцять жінок народять разом 2*0 + 2*1 + 7*2 + 1*3 = 2 + 14 + 3 = 19 (ми і далі віримо, що одна з них таки народить трьох), що дає ще менший коефіцієнт в 19/12 = 1.58 при необхідному 2.1.
Висновок
Відсотки бездітних та однодітних жінок, які я використав є навіть оптимістичними. Адже насправді коефіцієнт фертильності в Україні був 1.16 і ймовірно впаде ще нижче, тобто бездітних значно більше. Але навіть за таких оптимістичних відсотків, які я використав дві дитини нормою не є і бути не можуть. Якщо взяти до уваги бездітних та однодітних, теоретично нормою має бути хоча б три дитини на сім’ю. Враховуючи, що дехто таки матиме лише двох, то сім’ї з чотирьох, чи п’яти дітей не мають бути винятками, якими вони є зараз. Дві - це не норма, чотири - це не забагато.
Раніше про норми не думали. Народжували дітей “як бог пошле”. Бо немає взагалі ніяких норм для кількості дітей. Але зараз люди стали розумними математиками, дізналися про магічний коефіцієнт 2.1, розпереживалися про перенаселення землі і народжуваність в Україні впала так, що за років сто наша земля буде знелюдненою. Хоча, звісно, знелюдненою вона не буде. Тут точно хтось житиме, просто це будуть не українці.
Попереджаючи заперечення щодо війни - мовляв, хто у війну хоче народжувати - коефіцієнт фертильності впав до 1.16 ще до 2022 року, а у 2013-му він був 1.51, що теж нижче за необхідних 2.1. Будь-які інші виправдання, чому хтось не народжує дітей, хоча міг би, якими б логічними не були, цифр та демографії не змінять.
Ця стаття є розширенням однієї з думок висловленої в попередній статті Демографічна катастрофа в Україні