Амараніка, тексти пісень

З альбому Директор (2009)

Директор

Автор пісні: Дмитро Половинка

В тебе є дружина і машина,
В тебе є робота і квартира,
Гроші були та останнім часом
Їх стає все менше і все менше

На дітей часу не вистачає
І чомусь стають з них наркомани
Ти ж даєш їм гроші, що ще треба?
Може троха більше треба дати

І дружині теж даєш не мало
То чому ж коханця вона має?
Секс – це час а час – це значить гроші,
Гроші ж ти не хочеш про*бати

Тебе вдома майже не буває,
Зате там бувають твої гроші,
Але бізнес троха не вдається
І клієнти чось тобі не платять

Заробляєш мало і ще менше
І в червоні числа залізаєш
Бізнес став але на кредити
Досі ще відсотки набігають

Ти мовчиш, дружині ніц не кажеш
Вже роздав усе що залишилось,
Що робити далі ти не знаєш
Ніж, петля, вікно – і вибираєш

Годинник

Автор пісні: Дмитро Половинка

Щось сталось уранці, щось дуже тривожне,
Але ми не знаємо де і що саме,
Прокинулись зранку, відчули щось дивне,
Чому все так тихо і світла немає

Годинник спинився, невже кінець часу,
Невже він не знає куди іти далі,
Час не цінували і не шкодували,
Й запаси скінчились за роки тривалі

Приспів:
Але ми живі і усе відчуваємо
Кожен свій подих і стукоти серця
У відповідь нам «Панове, даруйте,
Але це лише вам насправді здається»

Ходиш по місту гукаєш у простір –
Люди, що сталось, куди усі зникли,
Чому все навколо неначе замерзло,
Чому все навкруги немовби згоріло

У відповідь чується голос крізь стіну –
Час закінчився, пустує безодня
Давайте ж годинник відремонтуєм
Та майстер помер під ранок сьогодні

Приспів

Голос коханої вже не почую
І очі її я уже не побачу,
І не відчую її ніжний дотик,
Усі повмирали сьогодні під ранок

Люди, що сталось куди усі зникли,
Лиш вітер, луна і безодня навколо,
Гукаєш – відлунням твій голос вертає
Немовби й не було ніколи нікого

Не озирайся

Слова: Іра Єрьоміна
Музика: Дмитро Половинка

У майбутнє йдеш, від життя втечеш.
Серед світлих плям, тінь наздоженеш.
Люди навкруги, навколо суєта.
А ти знов самотній, в душі пустота.

Приспів:
Не озирайся, минуле покинь.
Викинь на вітер давніх спогадів тінь.
Крила розправ і до щастя полинь.
В загадкову життя далечінь.

День за днем мина і проходить ніч
А ти знов сумний і життя не хочеш,
Та воно мінливе, сонце ще всміхнеться
Серед сірих хмар і зігріє серце

Приспів

Близнюки

Автор пісні: Дмитро Половинка

Я є хворий, та що за хвороба,
Коли нас двоє і ми з ним говорим,
Я є ним а він є мною,
Щось з моєю головою

Він про мене геть усе знає,
Каже що його я уява,
Каже що я є нереальним
Я лиш марення його

Та я справжній і матеріальний,
Як довести, як показати,
Як втекти від себе самого,
Дайте тіло, я піду

Близнюки ідуть собі містом,
Хоч у мами один лише син,
Їх всі бачать і всі їх сприймають
Я є хворий але чим

Приспів:
Близнюки є мабуть хворі, в них є копія своя
Треба підшукати ліки, щоб лишитись тільки сам,
Хтось хворіє вже дорослим і з одного стає два
Всі дивуються навколо – звідки взявся другий я?

Я є хворий та що за хвороба,
Я говорю із самим собою,
Він сидить он переді мною
Жива копія моя

Він подумав, що він збожеволів
І пішов зі мною в лікарню,
«Близнюки» - сказав до нас лікар
«по одному, прошу вас»

Приспів

Нас є двоє на те саме ім’я,
Та сама мама, та сама дівчина,
Однаковий смак і однакові думки,
Два рази той самий я

Він не вірить, від мене втікає,
Мене хоче вбити, мене він боїться
Він мені каже «тебе ж не існує
Все життя я був один»

Приспів

Апогей кохання

Слова: Ярослав Булка
Музика: Дмитро Половинка

Навіщо у світі кохання,
Що вічно у серці палає,
І творить крилаті питання,
А відповідь – смерть огортає?
Що це за дивна отрута
Глибоко у венах тремтить?
І думка до неї прикута,
І серце від неї болить…

Здавалось – усе вже скінчилось,
Навіки кохання забув…
Та серце у п’яти скотилось,
Бо знов його велич збагнув…
І знову живеш не для себе,
І знов відчуваєш плекання.
Плекання багряного неба…
Досяг апогею кохання…

Приспів :
Навіщо у світі існує кохання,
Що вічно в багряному серці палає…
У серці, що чує безмежні страждання,
Що стогне і плаче - навік завмирає…

Забулись всі миті плачевні
Нічого тебе не хвилює,
Зажили всі рани душевні,
Любов твою долю малює…
Живеш лиш з думками про неї,
Вуста її – вогник життя,
А в серці розквітли лілеї,
Краса їх – твоє майбуття…

З альбому Сонце спить (2010)

Сонце спить

Автор пісні: Дмитро Половинка

Я не вірив, що колись тебе зустріну
Гарну, щиру, надзвичайну і єдину,
Очі — сяйво, руки ніжні, як бажання,
Прийдеш вечір, та не підеш до світання

Приспів:
Сонце спить, та нам ще не пора
Подих твій і шепіт: “я — твоя”.

Вся тремтиш ледь, але це не буде холод
З твоїх вуст я чую лише своє ім’я

Приспів:
Сонце спить, та нам ще не пора
Подих твій і шепіт: “я — твоя”.
Місяць нам не світить у вікно
Злива ллє, та нам вже все одно

Після поцілунку ти заснеш в моїх обіймах,
Або, як захочеш, цілу ніч вже не заснеш

Приспів

Німа казка

Текст: Іра Єрьоміна
Музика: Дмитро Половинка

Заберу тебе з собою
У свій світ чарівних снів
Розпрощаємося з журбою
З довгим рядом сірих днів

Подарую тобі казку,
З глибини своїх очей
Ніжність, доброту і ласку
Магію усіх ночей

Приспів:
Пусти в свою душу німу тишу
Ніколи не вернемось з цього сну
Не треба ні сліз ні слів ні сміху
Пізнай мою казку.. тихо

Буду янголом прозорим
Обійму тебе крилом
Скоро, скоро, дуже скоро
Ти захопишся цим сном

Вальс прекрасний ми танцюєм
Під мелодію німу
Слухай серце, слухай душу,
Слухай же любов мою

Моя уява

Слова: Олександр Бик, Дмитро Половинка
Музика: Дмитро Половинка

В моїй уяві живуть химери,
Моє життя є – шматок стихії,
Навколо ходять кати і вбивці,
Хапуги, шльондри і повії.

Приспів:
Сірі будні, сиві люди, сизі трутні
Чорні хмари в сірих небесах
Дивні думки в голові моїй літають
Темна постать, сизокрилий птах

Йду по життю я, мов по канату,
В душі лиш пустка і свавілля.
В мені страшенний вогонь палає,
Ім’я якому – „божевілля”.

Про Васю

Слова: народні в обробці Дмитра Половинки
Музика: Дмитро Половинка

Гей ішли козачки із Дону додому
Та й шукали Васю

Гей, Васю, нам без тебе сумно
І де ж тебе шукати

Гей, гей, Васю, де ти, де ти є
Гей, гей, Васю, де ти є, де ти є

Гей, Васю, й де ж тебе шукати,
Нам без тебе сумно

Гей, з нами козачками буде тобі лучше
Як в рідної мами

Гей, гей, Васю, де ти, де ти є
Гей, гей, Васю, де ти є, де ти є

Гей, Васю, де ж тебе холєра цілу ніч носило

Гей, до сосни прив’яжем, до гори ногами,
Назбираєм хмизу

Гей, гей, Васю, де ти, де ти є
Гей, гей, Васю, де ти є, де ти є

Гей Васю, Гей-гей, Васю

Гей ішли козачки із Дону додому,
Підманули Васю, забрали з собою

Гей, гей, Васю, де ти, де ти є
Гей, гей, Васю, де ти є, де ти є

Гей, Васю!

Інші пісні

Скінчився шлях

Слова: Ярослав Булка
Музика: Дмитро Половинка

Скінчився шлях, вкрився імлою,
Назад немає вороття,
Сховалось сонце, мов зимою,
Зів’яли квіти ясного життя…
Імла вкриває сумні очі,
Поволі лину в вічний сон,
Лиш відчуваю холод ночі,
Цей холод міцний не зігріє вогонь.

Скінчився шлях….

Скінчився шлях , обірвалась дорога,
Згоріло сонце й зорі холодні,
І більш не в силі стомлені ноги
Іти у смутку стежкою безодні.
Серце стогне, палає в муках,
Палають з ним похмурі дні.
Замерзли вії, замерзли руки,
І замерзають очі ясні…

Скінчився шлях….

Скінчився шлях, уже не вернути,
Вже не розлити ріки печалі,
Не побороти п’янкої отрути…
Лиш сльози вмиють квіти зів’ялі.
Лиш вітер в стомленім серці повіє,
І тугу, й біль - усе забере,
І думку марну навік він розвіє,
Та інший шлях він мені обере…

Скінчився шлях….

Скінчився шлях, усе відвернулось,
Все потемніло, мов у темнім сні,
Востаннє небо мені всміхнулось,
І спалахнуло в холоднім вогні…
Згасають мрії, чую страждання,
І спогад лине в моря далечінь,
Погасла іскра життя остання,
І спалахнула смерті тінь.

Скінчився шлях….

Останній подих

Слова: Ярослав Булка
Музика: Дмитро Половинка

Пухнаста хмарина лине рікою
Сонце із неї ледь-ледь прозріває,
А серце моє покрилось журбою,
І все це прекрасне поволі згасає.

Та хмара, що око моє милувала,
Що рясним дощем пестила квіти
Те сонце, що душу мою звеселяло,
Й любило при сході красно горіти…

Усе це погасло, мов полум’я свічки,
Мов вогник самотній у далині,
Мов квітка зів’яла на березі біля річки, -
У мить це погасло, погасло в мені…

Приспів:
Прийшла та година смутку й печалі,
Година, що серце нещадно ранить.
Те серце, що спогади в ньому бринчали,
Та зараз, лиш в грудях нестерпно болить.

Болить до нестями і думка холоне,
Останняя мить навік догорлетить ає…
Згорить, і серце назавждилетить полине
До сонця, що вічно, вічно палає…

Тож гляну я ще раз на жовті поля,
На сонце, що барвами грало й співало,
І вийшов мій дух…Огорнула земля
Те серце, що ясною зіркою стало.

Журавель

Слова: Ярослав Булка, Дмитро Половинка
Музика: Дмитро Половинка

Летить журавель понад мертвими лісами
Поміж темних хмар, небесами,
Морок навкруги, відпочинку він не знає
Спокій і тепло він шукає

Летить журавель над землею, що згоріла
Попіл обліпив його тіло
Де зелений ліс? Де прозорії озера?
Мертва геть уся біосфера.

Летить журавель понад мертвими лісами,
Де нема озер, де не пахне квітками
Що шукає птах, він нічого там не знайде
Там - суха земля, там нічого нема

Летить журавель понад мертвою землею
Де нема дерев, де пустеля
Зліва - чорний дим, спереду - отруйна хмара
З-під землі вирує тепла пара

Летить журавель, вже втомились його крила
Збила до землі сильна злива
Скільки зможе він піднімати своє тіло
Щоб у небеса полетіло