Вірші

Я знаю чого хочеш ти

Я знаю чого хочеш ти
Це вгадується у ледь вловимій твоїй усмішці,
що її помітив лише я
Це зраджує твоя рука, що жестом недбалим
поправила своє зненацька кучеряве волосся
Про це шепоче твоє дихання на чверть герца швидше, ніж зазвичай
І ямки на твоїх щоках теж не зможуть нічого приховати

Я знаю чого хочеш ти
Чи знаєш ти, чого хочу я?

Чи хочу я почути музику, давно втрачену, забуту і недосяжну?
Чи хочу я побачити чудернацькі світи населені невідомими нам створіннями
Чи хочу я, обов’язково одноосібно, зрозуміти найглибшу таємницю Всесвіту
Чи хочу я знайти закономірність у нашому випадковому світі?

Я сам не знаю, чого хочу я.
Але я знаю чого хочеш ти.

2018 (?)

Кохання і те, що супроводжує (фрагмент)

…
Бажання при втіленні втрачає бажанності,
Бажати можливе - не так вже й цікаво.
І хочеться хотіти чогось неможливого,
Унеможливлення має свій сенс
…

2006 (?)

Прийшла зима

Прийшла зима, ти, мабуть, розлучилась
З вогнем та іменем своїм,
Та з ним ти геть змінилась
Не тою зараз є, котрою ти була,
Хоч я - не надто тебе знаю.
Була ти полум’ям, змінилася водою,
Вогонь пішов, з тобою
Лишилася душа, тебе котра
Не дуже поважає, хоч ти їй ніби тіло віддала.
І він, хто - він? Не я - загас
Пішов за двері та раптово
Веселка впала й стали в коло
Сніжинки, кличучи до танців,
Але без шансів - ти не танцюєш Тому вони пішли, лишилась ти сама
А я? Я теж лишився сам,
Й можливо ще саміш

Але уранці ти не танцюєш,)

Прийшла зима, ми знов зійшлись
Ну ти дивись! Колись таки це й сталось,
Інакший шал, інакша пристрасть,
Інакший приспів і, мабуть, слова
І інший сніг, перемінився я,
Хоча куди - не знаю,
Направо чи, а може - головою;
Ми розійдемось ще,
Та вже весною.
Несу я часом маячню, та зрозумій -
цей світ без маячні,
Як листя без весни,
як сніг без снігопаду,
Мабуть, ти рада, та засумуєш ти,
Луна його “прости”, за те що він пішов,
Та він вернеться, будете співати
Геть інший приспів, не такий буденний,
Разом будем ми, але навпаки

Прийшла зима і знов ти розлучилась
З вогнем та іменем, цим разом вже його
Кого? Мене? А я пішов давно.
Сніжинки в коло стануть
І будуть танцювать.
Я ж сяду з краю й заспіваю
Інакший приспів, іншу пісню,
Та з тим же настроєм,
Та із натхненням тим же.
Про мене думати лиши,
Мій стан душі геть не змінився,
А якщо так - то лише трохи,
А якщо ні - то дуже сильно,
Якщо ж мій стан не ясний - то спалахне, то згасне…
І знов несу я маячню,
І я піду, лишу тебе напевно
З інакшим приспівом, лиш цього разу він буде буденним.

13.02.2006, переклад 15.08.2024

Школа (коломийка)

Ех, дівчата, ви дівчата, дівки ви злодійки.
Чому ставлять вам п’ятірки, а всіх хлопцям двійки
Коли прийдете до школи, зразу ви до мати,
А ми прийдемо на хату, зразу нам втікати
І ви можете ходити, голову піднявши,
А ми в дворі на тополі, зошити сховавши
Батьки вас годують вдома шоколадом різним,
А нас вдома причащають ремінцем залізним

6 клас

Вірш з твору “Темновір”

Помре, котрий у собі темну віру носить
І поховають тіло біля ідолів в святому місці
І знесвятиться тим воно, забуте буде всіми

І новий святий храм на місці тім постане
І віри три з’єднаються - стара, нова і темна
Осягнуть силу ті, що зможуть об’єднатись

Минуле прийде знов і ідоли зустріне
Майбутнє теж побачить полум’я і кров давішню
Лиш темну віру треба знов знайти і взяти

І будуть як один всі три в одному тілі
Котре помре, бо в ньому ж війна душ запекла буде
Ожиє лиш тоді, коли досягнуть миру

Три думки об’єднати тривати може вічність
І буде ця війна в людському світі теж вестися
Лиш єдністю досягнуть спокою і згоди

Як збудеться, настане інший лад у світі
Нові закони будуть, й зміниться усе, що було досі
Якщо лиш у війні усі не повмирають

2004

Метакса

це не вірш

Метакса - напій такий алкогольний.
Ну вона і каже “давно я її вже не пила”,
на що я сказав “а я її взагалі ніколи не пив”.
Реклама якраз по телефізору йшла,
ось ми про метаксу і заговорили.
А вона “я її вже не пила з двадцяти років”.
Я був молодшим за неї.
Я був навіть її сином, тому я сказав
“виходить, що ти не пила її довше, аніж її не пив я”.
А мораль?
Виходить - ніколи може бути менше аніж просто давно.
Вічність буває коротша за час.

Грудень 2006

Малена (переклад з іспанської)

Малена так співає прекрасні танго
У голосі терпкому бринить печаль
А пісня її ранить, мов терня передмістя
Малена відчуває бандонеона жаль

Всі танго - її діти сиротами блукають
Їх мати - вічний голод, їх батько - вулиць шум
А може ці романси вона співає
Коли в вині ховає бентежність дум
В її скорботнім серці вони лунають
Малена відчуває бандонеона сум

Її спів може чую сьогодні востаннє
Її спів - це терпкі і солодкі зітхання
Хто ти є і чому ти співаєш так сумно?
Я не знав… Та для мене, Малено,
В світі краще за тебе не співає ніхто

Малена так співає у захід сонця
Немов востаннє каже йому “пробач”
В пітьмі її страждання знов оживають
Малена відчуває бандонеона плач

Її сріблястий голос у темряві лунає
І холодить, як вітер у заметіль
А може в алкоголі втопити мрії
Сьогодні у Малени єдина ціль
Малена так співає прекрасні танго
Малена відчуває бандонеона біль

2010(?)

Серія дитячих віршів

У рогозі спозаранку
Чапля дала жабі шапку
Жабка річною поплила
Шапку в річці загубила

Борщ зварила добра киця
Пригостила Костя й Гриця
Ще сонько Борис не встав
Свою порцію проспав

В павутині павучиха
Цілий день сиділа тихо
Тут прийшли павученята
Гамір став на цілу хату

Раз повісили ми взимку
Сала свіжого на нитку
Тут синичка прилетіла
Сало з’їла

Рано-вранці на дворі
Гризли кістку журавлі
А сусідський бідний пес
Замість кістки їв овес

Киця чорні лапки мала
Раптом пляцка забажала
Поки тісто замісила
Її лапки побіліли